Дзецинство препровадзела у Бачинцох у парастскей фамелиї, а вчас ше и одала. През живот ше старала о фамелиї, робела шицко цо требало, а з одходом до инвалидскей пензиї постала ище активнєйша. Свой шлєбодни час пошвецела церкви, Червеному крижу, Здруженю пензионерох, Еколоґийному руху, як и активносцом у КПД „Дюра Киш”.
За пензионерку зоз Шиду Невенку Бажик, народзену Джуджар, мож повесц же у живоце вельо робела, алє же вше нашла часу и за одпочивок и розвагу. Свой роботни вик препровадзела на вецей роботох, алє є барз активна и у пензионерских дньох. Гоч дзе робела, и гоч зоз ким була, нїґда нє забула руску шпиванку.
Научена є робиц
Невенка народзена 8. децембра 1948. року у Джуджаровей фамелиї у Бачинцох, од оца Йовґена и мацери Марї. Ма старшого брата Йовґена, а мала и младшого, Зденка, хтори погинул пред осем роками.
– Мойо родичи були парасти. Оцец бул тракториста у земльодїлскей задруґи, дзе и мац робела. Мали зме и свою жем, хтору родичи обрабяли. Паметам же и я ходзела на наднїцу, ище як мала, ламац кукурицу и вец сом себе зоз заробеного купела капут и чижмочки. Мали зме коня и коч, кармели зме швинї и буяци. Роботи було досц за цалу фамелию. Мац ткала керпари, вишивала и штрикала, а понеже була весела особа, док робела, шпивала по руски. Так сом и сама од нєй научела нашо шпиванки – здогадує ше дзецинства Невенка Бажик.
У тот час звичайно ше гуторело же ше дзивчата „нє школую”, та Невенка ходзела шейсц роки до такволаней старей школи у Бачинцох. Кед мала 17 и пол роки, одала ше до Шиду и почала будовац єден нови живот. Одала ше 8. мая 1966. року за Мишка Бажика, хтори бул маляр и робел на закончуюцих роботох на новей школи. И Невенка ходзела заробиц даєден динар. Пораєла будинок у центре Шиду, дзе тераз Радио Шид, заробела себе три плаци и, кед ше шицко позберало на громадку, купели порту у Першомайскей улїци у Шидзе, после двох мешацох як ше побрали. Як млада, алє вредна малженска пара, нєодлуга ше поновели. Перше ше им 1967. року народзел син Мирослав, а вец 1971. року и дзивка Наташа. Супруг Мишко досц робел на терену, бо бул заняти у тедишнїм малярским подприємстве „Украс”, а вона, окрем же ше старала о дзецох, кельо могла, ходзела и на наднїцу.
– Якошик ше ми нє пачело дзе зме першобутно купели порту, та зме ю пошвидко предали и купели нову у Цанкаровей улїци уж 1967. року и о рок почали будовац хижу. Кед дзеци дакус виросли, одлучела сом ше приявиц на биро и од 1977. року сом почала робиц у „Пламелу” и у „Монтажи”. То була чежка робота, окреме за жену, на машини робиц як термо-пластичар, та сом у половки децембра 1997. року пре здравствени причини пошла до инвалидскей пензиї – приповеда Невенка.
Кед ше одала до Бажиковей фамелиї, хтори Словаци, гвари же о два мешаци научела добре бешедовац по словацки, алє и же свой язик нє забула, а и свойо дзеци, Мирослава и Наташу, научела по руски.
После одходу до пензиї мала вецей часу за числени активносци, та могла виберац як жада препровадзиц свой шлєбодни час. А то нє було чежко, бо ище пред одходом до пензиї почала ходзиц до Словацкей церкви, дзе була членїца Церковного одбору и шпивала у хору. Алє, як гвари, нє забула анї свойо коренї, анї руску шпиванку хтору од мацери научела, та пред дванац роками пришла до Старшей шпивацкей ґрупи КПД „Дюра Киш”, дзе и нєшка шпива. Дзечнє приходзи на проби и люби ходзиц на наступи на рижни манифестациї, нє лєм у Шидзе, алє и до других местох. Нїґда єй нє допито, бо єй виполнєти кажди дзень, а так будзе, як гвари, покля ю здравє будзе служиц.
Активна у Червеним крижу
Невенка Бажик досц активна и кед слово о анґажованю у Червеним крижу, и то уж вецей як 20 роки.
– Окреме досц роботи було кед зме помагали Червеному крижу док тирвала такволана миґрантска криза, кед през Шид преходзели на дзешатки тисячи миґранти. Ми, волонтере, бул найактивнєйши кед ше рихтало пакети за миґрантох. Кед тота криза прешла, вец сом активносци унапрямела на роботу з дзецми з почежкосцами у розвою, тиж у Червеним крижу, и участвуєм у їх програмох и друженьох – гвари Невенка и додава же була активна и у Здруженю пензионерох у хору и змагала ше у пикаду, а тиж була и членїца Еколоґийного руху.
Двор полни з квецом
Гоч нє ма вельки двор, кажди куцик пополнєти зоз квецом. Вшадзи дзе попатриш, видзиш на дзешатки файти квеца у черепчкох, алє и у заградки. Невенка ше о шицким квецу добре остарала, та квитло и през лєтни горучави.
– Квеце любим ище одмалючка, воно ми прикрашує двор и вше набавим даяке нове квеце хторе нє мам. Квецу треба досц любови и допатраня, алє треба пречитац и фахову литературу и дацо нове научиц, а дакеди ше зна случиц же ше учи и на своїх гришкох – щиро припознава Невенка.
