Квалитет и точносц

автор М. Тамаш
369 Опатрене

„Бон Арт” продукує малярски платна и други малярски материяли, блинд рами, лайсни, дески за мебель, брикети, пелет, рами за нукашнї крафт мастер дзвери. 

Свою Поднїмательску роботню „Бон Арт” Борис Надь з Кули реґистровал у марцу 2009. року, а пред тим скоро три роки робел у кооперациї з другима поднїмателями. Бон Aрт ше находзи у улїци Петра Драпшина 87 у Кули и продукує малярски материял, блинд рами, малярски платна, лайсни, дески за мебель, брикети, пелет, рами за нукашнї крафт мастер дзвери.

– Главна дїялносц ми продукция платна за мальованє, правиме древени рами и вец ше платна зацагує на тоти рами. Платна дистрибуєме крайнїм хасновательом, маляром, нє маме фирми хтори би го брали. Скорей их куповали дутяни и предавали, як и фирми цо робя диґиталне друкованє, хтори вец хасную нашо лайсни за зацагованє платна зоз видрукованим материялом. Маме пилярню и сушарню, та режеме, сушиме и предаваме и дески з тополї тим цо правя мебель у Сербиї, а дацо и вивожиме за правенє трунох, углавним до Италиї и Австриї, такого квалитету и димензийох яки вимагаю купци. Скорей зме правели брикети, а тераз зме почали продуковац и пелет. Намагаме ше посцигнуц високи квалитет и точносц у роботи – гутори Борис Надь.

По занїманю є зубни технїчар, студирал стоматолоґию, а у роботи з древом ше пренашол случайно.

– Моя пайташка була малярка и требало єй рами за платно за мальованє. Дома зме мали „гоби” машини, та сом пробовал на нїх робиц. То так нє ишло, та нам вец други услужно правели лайсни и угли и вец их ми ручно составяли и зацаговали платно. Почал сом у дїдовей шопи и вец сом купел машину комбинирку з хтору сом почал робиц сам. Драга од теди по нєшка досц длуга – гутори Борис.

ВЕЛЬКА ЧКОДА ОД ОГНЯ

Тот рок за поднїмателя Бориса Надя бул барз чежки, бо му влєце у огню згорел цали продукцийни погон и векша часц машинох. Пред огньом Бон Арт бул єден з найвекших продуковательох малярских платнох и рамох у Сербиї.

– Мали зме 26. юния вельки огень. Шицкло згорело, и обєкти и машини, остали лєм фундаменти, чкода коло 250 000 еври. Щесце же нам и хижа нє згорела, хтора такой ту при роботнї. Вироятно даєдна жирячка остала у сушарнї за пиловину. У тим моменту шицко було так як нє треба. Машина за брикет ми ше губела, роботнїки пошли дому, остала нам громада пиловини, бо зме теди правели брикети за топенє. Тот дзень бул и вельки диждж и як ше огень влапел, то нїхто нє зна. До роботнї зме уцагли 20-30 кубики дески, лайсни и другого материялу. Шицко було сухе, нука була и система за зогриванє, за сушарню. Анї єден одкруцовач нє остал цали, мотори на машинох ше розпущели. Роботня и машини нє були осиґурани, так же сом нє могол надополнїц чкоду. Нащивели ме представнїки Общого здруженя поднїмательох општини Кула, ишли зме до Општини Кула, алє нє було з того нїч. Заш лєм даєдни людзе зоз хторима сотрудзуєм, цо куповали од нас робу, пришли и принєсли пенєжи и помогли ми, хто кельо могол. Чежко ми було, думал сом же лєм шицко закриєм и пойдзем дацо робиц до иножемства, алє оцец ми помогнул же бизме ознова порушали дїялносц. Тото цо тераз єст од обєктох, того нє було. Дзвигнул сом кредит и оцец ми помогол и у роботи и з пенєжом и ознова зме направели обєкти и купели машини. Мам вельку помоц од оца, вон у пензиї и кажди дзень є ту и по цали дзень є ту у роботнї и знєє вельо терхи зо мнє – гутори Борис Надь и додава же тераз сушарню и линию за пелетиранє положели до окремней гали, за кажди случай. Вон гвари и же му у наиходзацим чаше найважнєйша робота будзе найсц нових купцох, бо за тоти пейц мешаци цо фирма нє робела, або робела з меншим капацитетом, страцели добру часц тарґовища и купцох.

– Згорела нам и машина цо зме на нєй правели платно, та тераз маме лєм увозне платно, а то купцом драге… Шицко цага єдно друге. Почали зме монтирац нову линию за платно и треба нам ище 2-3 мешаци же би ше на нєй почало робиц. Тераз зме почали робиц и на остатнєй машини з нашого ланца продукциї з древа, та у новим року ознова будзем анґажовац и роботнїкох. Пред огньом сом мал 15, а у даєдних часох и 20 роботнїкох. Ми мали уходзену систему, машини були поскладани так як вимага продукция и вец кед нам шицко згорело, мали зме проблем найсц машини, а були зме огранїчени и з пенєжом. Сами зме финансовали шицко, зоз кредитох и оцец ми вельо помогол и рахуєм же почнєме пошвидко робиц як спада – гутори Надь.

РЕПРОМАТЕРИЯЛ НЄ ЛЄГКО НАБАВИЦ

Древо, стебла за свойо продукти Бон Арт набавя зоз ЯП „Войводиналєси” прейґ поштреднїкох хтори маю контракти и овласценя за валянє и вицагованє древох з лєсох.

– Од септембра чежко набавиц древо, резанє застановене. Ми до рока порежеме 2 тисячи кубики древа, то нє мало, алє чежко войсц до того кругу людзох цо маю контракти за древа, а того року и тоти цо маю контракти нє вицагли шицко – гутори Борис и додава же потераз на машинох могли робиц лєм зоз древами без ґузлох. Такого древа єст лєм дас 20 одсто, а треба преробиц цали кубик – гутори Борис и визначує же з новима машинами мож шицко вихасновац и достац квалитетни лайсни.

У Бон Арту у наиходзацим чаше буду продуковац вецей пелету, а брикети вироятно престаню правиц.

– Циль ми заврец циклус продукциї з древа, од стебла по готови продукт и похасновац цалу сировину же бим нїч нє руцал. Пиловина ми вшелїяк остава и з нєй будзем правиц пелет. Брикети нє будземе вецей правиц, ище лєм випочитуєме людзох цо у нас маю поручене. Брикетирка ма барз мали капацитет и робота идзе барз помали, а пелетирка ма 3 раз, 4 раз векши капацитет и правиме пелет екстра квалитету. Мотив нам и лєпша цена пелету, хтори ше предава по 320 еври за тону, гоч думам же тераз цена пелету на тарґовищу нєреално висока и вироятно спаднє долу и пелет будзе людзом доступнєйши – гутори Борис и додава же ше у тим року у його обласци роботи досц того пременєло.

– Од марца ше престало предавац дески. У корони зме мали барз вельо роботи. Кед би ше нам удало на дзень порезац и осушиц 500 кубики, шицко бим могол предац. Тераз ше нє преда анї 5 одсто того цо ше скорей предавало. Спадла куповна моц людзох, та яґод же ше менєй прави и предава мебель. За даєдних тапетарох сом рихтал дески и видзи ми ше же ше будзем мушиц преориєнтовац на дацо инше. Догварел сом вивоз за древени рами з лайснох за нукашнї дзвери – крафт мастер дзвери (дзвери з лайснох, нука ше кладзе картонске „сачеˮ, а звонка ше лїпи плоти), наздавам ше же зме годни предлужиц сотруднїцтво док почнєме робиц по шветох – гутори на концу поднїматель Борис Надь.

ЄДИНИ РУСНАК МАЙСТОР РЕАЛНОГО АИКИДА

Борис Надь од дзецинства тренира Реални аикидо (медзинародно припозната автентична сербска борительна схопносц). Прешол шицки фази

напредованя и тераз є єдини Руснак майстор Реалного Аикида, чарни пас 2. дзень и главни тренер у Аикидо клубу „Бушидо” у Кули.

Тренинґи маю у Огньогасним доме, а Клуб „Бушидо” член Сербского Союзу „Система самоохрани Реални аикидо ˮ.

– У Клубу углавним тренираю дзеци, алє єст и старших членох. аикидо ше хаснує у войску, полициї, а обучуєме и специялни єдинки и тїлохранительох у нас и у швеце – гутори Надь. Аикидо ше од того року трима у предшколских установох у Беоґрадзе, з цильом же би ше дзеци цо скорей упознали з тим спортом, хтори стимулує психофизични розвой и розвой моторики и тренира ше пре самоохрану.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ