„Наша Заградка” почала виходзиц (II)

автор дю. латяк 3. май 2022

Мешачни часопис „Заградка” виходзи як нашлїднїк часопису за руски дзеци „Наша заградка”, котри виходзел од септембра 1937. по 6. април 1941. року. Од юния 1947. по 1991. рок виходзел под меном „Пионирска заградка”, а од 1. януара 1991. року ноши нєшкайше мено „Заградка”,

Єст причини вериц же перше число „Нашей заградки” видруковане у другей половки авґуста 1937. року. Заключуєме то зоз информациї, обявеней у „Руских новинох” ч. 33 (696) од 27. авґуста 1937. року (бок 4), под насловом „Брату! Шестро!”, котра глаши:

„Придаваме ци до рукох перше число першого нашого дзецинского часопису „Наша заградка”. Може тот часопис нє таки як други часописи, – алє вон наш. З велькима жертвами и ище векшу любову пущаме го до швета медзи наших наймладших з цильом, да од темеля почнє будовац тото, о чим ше уж 19 роки бориме: да створи од наших дзецох свидомих Русинох-Українцох, котри ше нє буду ганьбиц од свойого, алє ше буду цешиц и поношиц, же вони синове 45 милийонового народу, хтори ма за собу славну гоч боляцу прешлосц. Виховац сце „Наша заградка” синох и дзивки, доброго шерца, характерних и витирвалих у роботи за добро свойого народу, з котрима ше нє буду вецей оруцовац як зос широтами.

„Наша заградка” будзе на помоц учительом, паноцом и родительом у вихованю дзецох по школох и домох. По школох дзе єст руски одїли, вона будзе на вельку помоц, а дзе руских одїлох нєт, там вона будзе ище стораз потребнєйша. Там муша буц родителє – учителє, а „Заградка” им поможе у тей чежкей роботи. Нєопросцени грих процив свойого народу зроби кажди тот, котри занєдзба випольньованє своїх длужносцох у тей роботи – вихованя дзецох.

Нашо дзеци, буду нашо жвератко. Модлїме це брату, шестро, да нам поможеш по своїх способносцох у випольньованю того святого дїла. Помоц твоя най будзе у писаню, збераню предплатнїкох, дарункох, розпредаваню и т. д. Вежнї тоту длужносц нє з терху, алє з радосцу, свидоми же випольнюєш и ти свойо обовязки ґу народу. Бо вона ци нє надрилєна од людзох, котри примаю вельки гонорари, алє приходзи од людзох котри любя свой народ так як го и ти любиш и котрим твойо розуменє важносци и задатку того часопису, будзе – єдина награда.

Прикладаме чеки на котрих пошлєце назберани пенєж. Цена єдному примирнику 1 динар, а рочна предплата 10 динари. З добру дзеку може тот часопис купиц и найхудобнєйше дзецко. Накеди увидзице кельо фалати мож предац у вашим валалє, явце, нє одкладайце, же би зме цо скорей знали кельо фалати другого числа мож друковац. Цешиц нас будзе, а будзе и вас, кед нам пошлєце вецей предплатнїкох як цо було предвидзене у вашим валалє. Хто сце на свою адресу примац Часопис най нам то яви.

Кед ше найдзе дахто, кому зме послали Часопис, же би нє могол лєбо нє сцел примац, модлїме го най нам го враци. Хто нам нє враци до 15. септембра 1937. року перше число, ми го значиме як свойого предплатнїка.

У мену Божим, кажди до дїла!

Редакция „НАШЕЙ ЗАГРАДКИ”

КОВАЧ БУЛ ГЛАВНИ РЕДАКТОР

Як видно зоз конца наведзеней информациї, подписала ю „Редакция”, а зоз стила и змисту видно же єй автор бул секретар РНПД, учитель и главни редактор „Нашей заградки” Михайло Ковач. А же „Наша заградка” розпослата концом авґуста, або у перших дньох септембра, мож заключиц з „Руских новинох” ч. 34 од 9. септембра 1937. року (бок 1.) под насловом „Зос ,Просвити”, котра глаши:

„Тих дньох зме розпослали по валалох часопис за дзеци „Нашу заградку“. Модлїме шицких тих на котрих посиламе, да поробя шицкима силами, же би тот наш часопис бул цо баржей розширени медзи дзецми. Цена му така мала лєм пре то да го може кажде дзецко наручиц. Хто сце купиц може достац перше число „Нашей заградки” на парохиї, лєбо у п.п. учительох.“

О ЧАСОПИСУ ШЕ СТАРАЛО РУСКЕ НАРОДНЕ ПРОСВИТНЕ ДРУЖТВО

Же и о дальшей судьби „Нашей заградки” старосц водзело Руске народне просвитне дружтво, видно з виривку зоз информациї, обявеней у „Руских новинох” число 47 (709) од 3. децембра 1937. року (бок 1) под насловом „Зос ,Просвити”, котри ту наводзиме:

„Наша заградка’ уж трецираз завитала до Ваших обисцох, медзи своїх найменших приятельох. Просвитне Дружтво ма задовольство констатовац, же ше кажди мешац вше вецей муши друковац, бо ше глєда. Же би тот важни, може и найважнєйши часопис могол наставиц свою започату роботу, успишно, модлїме шицких повереникох, на котрих посиламе часопис, як и тих котри ище нє плацели предплату, най то цо скорей зробя, бо ше „Н. Заградка“ отримує лєм зос своєй предплати. За тераз виходзенє ище нє у опасносци, алє треба темелї порихтац добри, та и будовля будзе добра. Ми пошлєме обрахунок каждому, котри ище нє подмирел заостатки и братски модлїме най тоту свою добровольну длужносц випольнї. На далєй модлїме родительох, паноцох и учительох, най красним способом розжиряцую и на далєй у шерцох наших дзецох любов ґу н а ш о м у и най патра назберац цо вецей предплатнїкох медзи дзецми котри такой заплаца цалу предплату. Крачунски швета надиходза. Будзе динарчки, нє шмело би буц анї єдного дзецка, котре би нє було предплатнїк „Н. Заградки”. Най нє забуду анї на „Фонд Заградки”!

Вон будзе резерва за кажди случай, а и за лєпше напредованє самого часопису. И дзецом пише на тим месце „Просвита”. Як вашо родителє, мили дзеци, так и ви треба на каждим крочаю любов указац ґу Просвитному Дружтву. Тераз надиходза крачунски швета. Кед зашпиваце Динарчки, най вам нє будзе жаль оддзелїц и на „Нашу Заградку“. То себе оддзелюєце, то наша Заградка будзе вше краша, кед ю будзеце допатрац!

ОДБОР”

Випатра же и „Наша заградка” мала проблем з наплацованьом предплати. На препоруку учительох и священїкох людзе лєгко наручовали часопис своїм дзецом, алє кед требало подмириц предплату, та значна часц з нїх „забувала” на тото. „Руски новини” були єдине место за контактованє зоз предплатнїками. Так уж у чишлє 2 (715) од 21. януара 1938. року (бок 2) обявена стаємна рубрика „Зос „Просвити“, у котрей, медзи иншим, зазначене и тото:

„Опоминаме и модлїме шицких родительох и приятельох „Нашей Заградки“ най свойо длуство виплаца ище тераз до конца того мешаца. Кельо важни вопрос воспитаня своїх дзецох видзи ше по тим же ше шицки културни народи однїмаю, а то як воспитаю свойо наймладши.. И „Н. З.“ ма воспитовац нашо дзеци и водзиц их по правей драги ґу правдивому щесцу и лєпшей будучносци. Просв. Дружтво годно окончовац тоту задачу, кед будзе мац точних предплатнїкох. Зос своїма власнима силами мушиме ше напредок остарац и подопрец тих цо маю нас нашлїдзиц.

Шицким цо примаю на свою адресу „Н. З.“, а до 1. фебруара т. р. нє подмиря предплату престанєме, на свой жаль, посилац часопис. Тото робиме прето же би зме зменшали даремни трошки и упуцели своїх предплатнїкох на точносц.“

(Предлужи ше)

(Опатрене 55 раз, нєшка 1)