Єй познаванє городу постава таке детальне же би го могло поровнац зоз даским хто ту народзени. Зоз своїм ентузиязмом, Мая пошвидко здобула нових приятельох и симпатиї локалного жительства.
Вецей як дзешец роки прешло одкеди Мая Шантова, по походзеню зоз Дюрдьова, одлучела же свой живот будзе жиц у Греческей. Ище як тинейджерка одходзела през лєтни розпуст до Полихрона на Галкидикию помагац мацери хтора була занята у єдней туристичней аґенциї. Ту ше упознала зоз медитерантским способом живота, хтори тераз постал єй каждодньовосц. З роками, єй вяза з Греческу змоцнєла – и ту нашла свой дом.
– Першу роботу сом достала у локалним кафичу, дзе сом ше упознала зоз роботу з людзми, алє и яки виволаня така робота приноши. Шлїдуюцого року сом робела на сувенирох. Була сом окружена зоз предметами хтори дочаровйовали гречески ,,дух”, а робота у такей атмосфери ми оможлївела упознац ше зоз численима туристами и слухац рижни приповедки зоз шицких бокох швета – започина Мая нашу розгварку.
У циню язика
Преселєнє до Греческей Маї принєсло велї виволаня, алє найвекше з нїх бул язик. Спочатку було цалком нєможлїве знайсц ше у каждодньових ситуацийох, прето же шицко коло нєй було на греческим язику – од надписох на улїчки, по бешеду на роботи.
– Прешли скоро три роки док сом цалком нє звладала язик. Преломна хвилька була кед сом достала роботу у бутику познатого греческого модного дизайнера. У окруженю дзе шицки бешедовали по гречески, кус-покус, и я почала бешедовац. Каждодньова бешеда зоз колеґами, комуникация зоз купцами и вше присутни звук язика ми були найлєпша школа, а труд ше з часом виплацел – гварела Шантова.
Пейц роки робела за модного дизайнера, у його бутику, дзе здобула вельке искуство. През лєто робела у Полихрону, а през жиму у месце Банско, у Болгарскей, дзе тиж була занята у истого модного дизайнера. Окрем каждодньовей роботи, Мая мала нагоду опробовац ше и як модел за його креациї.
После пейцох рокох роботи у бутику, Мая ше одлучела за нови крочай у живоце, преселїц ше до Солуну, дзе жиє уж дзевец роки. Ту осем роки робела як менаджер ресторану и цукрарнї.
Такой по приходу, наша собешеднїца почала виглєдовац Солун и пошвидко упознала кажду улїчку, кажду предавальню и кажде скрите место. Город упознала до тей мири же би знанє о нїм могла поровнац зоз знаньом дакого хто там народзени. Зоз своїм ентузиязмом, Мая пошвидко здобула нових приятельох и симпатиї од локалного жительства. Як ше прилагодзовала новому околїску, Мая одлучела же преложи свою вожацку дозволу и то єй отворело нови можлївосци за виглєдованє околїска. Уживала у шицких красотох Солуна – од прекрасних плажох, по историйни памятнїки и прекрасни площи. Живот у тим динамичним городу єй дал нє лєм можлївосц напредовац у професийним смислу, алє и особну виполнєтосц, охабяюци ю щешлїву и задовольну у новим штредку.
Два животи, єдно побрежє
У Солуну, Мая ше упознала и зоз своїм леґиньом Никосом, ладярским инжинєром, зоз хторим скоро пейц роки дзелї заєднїцки живот. Жию у своїм квартелю, блїзко при морю, хтори сами ушорели по своїм смаку.
– Никос по шейсц, седем мешаци рочнє роби на морю на вельких ладьох. Длугоки то период, алє зме на тот способ ище баржей змоцнєли нашу вязу. Кед є шлєбодни, патриме же бизме кажди шлєбодни час вихасновали вєдно. Любиме ше пойсц прешпацирац коло побрежя и уживац у красотох моря. Центер Солуна нам тиж так барз блїзко, дзешец минути на авту, та зме часто и там. Леґиньов оцец рибар, ма свою ладю на хторей роби, и кед ма шлєбодного часу, Никос му помага лапац риби. Дому ше вельо раз враци зоз рижнима морскима плодами, хтори я барз любим пририхтовац, як и шицки єдла хтори вязани за греческу кухню – приповеда наша собешеднїца и предлужує:
– З оглядом на тото же Греки православни, алє ше ровнаю по грегориянским календаре, любим за векши швета, за Крачун и Вельку ноц, порихтац нашо руски єдла лєбо, як бим поведла, руски стол. Теди поволаме наших приятельох и Никосових родичох и вєдно ше дружиме – гварела нам Мая.
На самим концу нашей розгварки, Мая нам виприповедала и тото же на потерашнїх роботох менаджерки ресторану и цукрарнї дала одказ.
Того року у сезони робела як менаджер у бутику єдного од найелитнєйших готелох на Миконосу, а тото искуство єй єдно од наймилших.
И Никос упознати зоз рускима обичаями
У бешеди, Мая нам виприповедала и же ше єй леґинь Никос подробнєйше сцел упознац зоз нашу културу, виру и обичаями, та му тото жаданє и сполнєла. Були у Сербиї и за Крачун и за Вельку ноц, та Никос мал нагоду ношиц кошарку зоз паску, цо за ньго було єдно нове искуство. Гварела нам и же го упознала зоз о. Михаилом Холошняйовим, хтори на ньго охабел єден окремни упечаток, прето же з нїм могол бешедовац по гречески и вельо того нового научиц.
