У облапеню моря

автор Л. Вереш
117 Опатрене

Єй познаванє городу постава таке детальне же би го могло поровнац зоз даским хто ту народзени. Зоз своїм ентузиязмом, Мая пошвидко здобула нових приятельох и  симпатиї локалного жительства.

Вецей як дзешец роки прешло одкеди Мая Шантова, по походзеню зоз Дюрдьова, одлучела же свой живот будзе жиц у Греческей. Ище як тинейджерка одходзела през лєтни розпуст до Полихрона на Галкидикию помагац мацери хтора була занята у єдней туристичней аґенциї. Ту ше упознала зоз медитерантским способом живота, хтори тераз постал єй каждодньовосц. З роками, єй вяза з Греческу змоцнєла – и ту нашла свой дом.

– Першу роботу сом достала у локалним кафичу, дзе сом ше упознала зоз роботу з людзми, алє и яки виволаня така робота приноши. Шлїдуюцого року сом робела на сувенирох. Була сом окружена зоз предметами хтори дочаровйовали гречески ,,дух”, а робота у такей атмосфери ми оможлївела упознац ше зоз численима туристами и слухац рижни приповедки зоз шицких бокох швета – започина Мая нашу розгварку.

У циню язика

Преселєнє до Греческей Маї принєсло велї виволаня, алє найвекше з нїх бул язик. Спочатку було цалком нєможлїве знайсц ше у каждодньових ситуацийох, прето же шицко коло нєй було на греческим язику – од надписох на улїчки, по бешеду на роботи.

– Прешли скоро три роки док сом цалком нє звладала язик. Преломна хвилька була кед сом достала роботу у бутику познатого греческого модного дизайнера. У окруженю дзе шицки бешедовали по гречески, кус-покус, и я почала бешедовац. Каждодньова бешеда зоз колеґами, комуникация зоз купцами и вше присутни звук язика ми були найлєпша школа, а труд ше з часом виплацел – гварела Шантова.

Пейц роки робела за модного дизайнера, у його бутику, дзе здобула вельке искуство. През лєто робела у Полихрону, а през жиму  у месце Банско, у Болгарскей, дзе тиж була занята у истого модного дизайнера. Окрем каждодньовей роботи, Мая мала нагоду опробовац ше и як модел за його креациї.

После пейцох рокох роботи у бутику, Мая ше одлучела за нови крочай у живоце, преселїц ше до Солуну, дзе жиє уж дзевец роки. Ту осем роки робела як менаджер ресторану и цукрарнї.

Такой по приходу, наша собешеднїца почала виглєдовац Солун и пошвидко упознала кажду улїчку, кажду предавальню и кажде скрите место. Город упознала до тей мири же би знанє о нїм могла поровнац зоз знаньом дакого хто там народзени. Зоз своїм ентузиязмом, Мая пошвидко здобула нових приятельох и симпатиї од локалного жительства. Як ше прилагодзовала новому околїску, Мая одлучела же преложи свою вожацку дозволу и то єй отворело нови можлївосци за виглєдованє околїска. Уживала у шицких красотох Солуна – од прекрасних плажох, по историйни памятнїки и прекрасни площи. Живот у тим динамичним городу єй дал нє лєм можлївосц напредовац у професийним смислу, алє и особну виполнєтосц, охабяюци ю щешлїву и задовольну у новим штредку.

Два животи, єдно побрежє

У Солуну, Мая ше упознала и зоз своїм леґиньом Никосом, ладярским инжинєром, зоз хторим скоро пейц роки дзелї заєднїцки живот. Жию у своїм квартелю, блїзко при морю, хтори сами ушорели по своїм смаку.

– Никос по шейсц, седем мешаци рочнє роби на морю на вельких ладьох. Длугоки то период, алє зме на тот способ ище баржей змоцнєли нашу вязу. Кед є шлєбодни, патриме же бизме кажди шлєбодни час вихасновали вєдно. Любиме ше пойсц прешпацирац коло побрежя и уживац у красотох моря. Центер Солуна нам тиж так барз блїзко,  дзешец минути на авту, та зме часто и там. Леґиньов оцец рибар,  ма свою ладю на хторей роби, и кед ма шлєбодного часу, Никос му помага лапац риби. Дому ше вельо раз враци зоз рижнима морскима плодами, хтори я барз любим пририхтовац, як и шицки єдла хтори вязани за греческу кухню – приповеда наша собешеднїца и предлужує:

– З оглядом на тото же Греки православни, алє ше ровнаю по грегориянским календаре, любим за векши швета, за Крачун и Вельку ноц, порихтац нашо руски єдла лєбо, як бим поведла, руски стол. Теди поволаме наших приятельох и Никосових родичох и вєдно ше дружиме – гварела нам Мая.

На самим концу нашей розгварки, Мая нам виприповедала и тото же на потерашнїх роботох менаджерки ресторану и цукрарнї дала одказ.

Того року у сезони робела як менаджер у бутику єдного од найелитнєйших готелох на Миконосу, а тото искуство єй єдно од наймилших.

И Никос упознати зоз рускима обичаями

У бешеди, Мая нам виприповедала и же ше єй леґинь Никос подробнєйше сцел упознац зоз нашу културу, виру и обичаями, та му тото жаданє и сполнєла. Були у Сербиї и за Крачун и за Вельку ноц, та Никос мал нагоду ношиц кошарку зоз паску, цо за ньго було єдно нове искуство. Гварела нам и же го упознала зоз о. Михаилом Холошняйовим, хтори на ньго охабел єден окремни упечаток, прето же з нїм могол бешедовац по гречески и вельо того нового научиц.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ