У помоци сучасней фамелиї

автор м. тамаш
420 Опатрене

Фамелия колїска чловекового идентитета, вона дружтвена и релацийна, алє и божеска институция у хторей ше формую людзе, характер, одвичательносц, улоги родичох и дзецох, чуванє и допатранє потомства, старосц о старих. Ма важну улогу у социялизациї, почитованю моралних началох, успиху.

 Вязани з любову и почитованьом, родичи и дзеци можу ше у одредзеней мири заклонїц од велького прициска явного живота и других опасносцох хтори приходза з вонка, и заш лєм, рахує ше же сучасна фамелия зочена з велькима проблемами и же єй може помогнуц операнє на традицию.

– На шлїду християнскей духовносци, нашо руски фамелиї цали остатнї тидзень Вельконоцного посту тримали досц строго. У кругу фамелиї роздумовало ше и роздумує о остатнїх дньох Исусового жемского живота, його церпеню, шмерци и хованю и у яким то одношеню зоз нашим животом. Стреду и пияток у тим тижню окреме строги пост, теди ше посцело, так повесц, „на сухо”, односно нє єдло ше нїч, а пило ше лєм воду. Така духовносц моцно доприношела розвою фамелиярних одношеньох прето же таки строги пост вельо лєгчейше витримац у заєднїцкей фамелиярней молитви, а то моцно доприноши зблїжованю членох фамелиї и освидоменю кельо фамелия важна за каждого поєдинца, як младшого так и старшого – гутори о. Владимир Еделински Миколка и предлужує…

ЖЕЛЄНИ ШТВАРТОК И СЛУЖЕНЄ ЄДНИ ДРУГИМ

– У Страстним тижню, штварток пред Вельку ноцу здогадуєме ше библийней подїї познатей и як Тайна вечера кед ше Исус и його ученїки позберали на молитву и вечеру. Ту би було добре визначиц момент кед Исус своїм ученїком умил ноги и так на своїм прикладзе указал як би требали служиц єден другому. То важне порученє за каждого чловека прето же му роздумованє о тим збуваню помага освидомиц же є состойна часц дружтва у котрим ше вон наисце витворює, аж теди кед ше за тото дружтво щиро дава и на таки способ го будує. Окрем того, нє шмели бизме забуц анї на науку Церкви котра гвари же фамелия то основна клїтинка дружтва у котрим жиєме. Зоз того можеме заключиц же чловек тельо вредзи, кельо ше з любови дава за свою фамелию, а з тим и за дружтво – толкує о. Еделински Миколка и предлужує же по традициї кед ше закончи саночне на Желєни штварток у церкви ше штранґи од церковних дзвонох вяже на ґузел же би ше през Вельки пияток и соботу нє дзвонєло, а одвязує их ше аж рано на Вельку ноц – Паску.

– Записовач Олєяр зазначел же тей ноци кед ше врацело зоз саночного ґазда вжал кадило до руки, обишол три раз свойо обисце и кадзел. За тот час ше модлєл Оче наш и Богородице. То ше робело прето же би з обисца посцекали патканї. Елементи того обичаю наисце давни и прави су приклад синкретизму християнскей науки и народней традициї – толкує о. Еделински Миколка и гвари же вироятно же ше вецей таки способ анї нє практикує, алє у здогадованю на ньго ми видзиме же ше у чаше коло Велькей ноци од давен-давна народ на рижни способи пробовал остарац о безпеки обисца у котрим жиє його фамелия.

ВЕЛЬКИ ПИЯТОК

– Вельки пияток найжалоснєйше швето у християнским календаре прето же ше того дня здогадуєме Исусовей шмерци на крижу. Прето ше того дня у церкви нє дзвонї, алє ше за оглашованє место дзвонох хаснує керепка. У церкви ше того дня служи саночне зоз покладаньом плащанїци на котрей вимальоване мертве Христово цело так же цали тот обряд представя Исусово хованє. Того дня строги пост та ше за єдзенє пука пуканки, є ше кромплї на лупу, вари ше парадичовей юшки без запражки, або други посни єдла. Понеже то традицийно нєроботни дзень, члени фамелиї дома и у заєднїцтве зоз скромнєйшима єдлами означую тоту смутну подїю. Фамелийно ше идзе и ґу Христовому гробу дзе ше пред плащанїцу кланя по одредзеним правилу: три раз поклон зоз жегнаньом, потим ше побочка плащанїцу и потим ознова три раз поклонї зоз жегнаньом. Кед ше тото почитованє указує по пари – родитель и дзецко, вец то наисце чин зблїжованя – визначує о. Еделински Миколка и додава же ше на тот дзень традицийно фарби вельконоцни писанки цо ше звичайно роби у фамелиярним амбиєнту и ту ше народне знанє преноши директно на младшу ґенерацию.

ОБИЧАЇ ШЕ ЧУВА И ПИЛНУЄ

– Мушинка толкує же ше у давних часох на Вельки пияток и соботу, правело ґенерални порядок у обисцу: билєло ше хижи, умивало ствари, вичисцовало хлїви, орезовало овоцово древка итд… Потим визначує же тот звичай повязани зоз велїма чаривнима актами котри вицекаю зоз стародавного селянско-землєдїлского култу обнавяня. Спрам того култа на Вельку ноц людзе, углавном дзеци и млади, облєкали нови шмати, або голєм дзепоєдни нови часци шматох. Обнавянє шматох було обовязне и тот обичай зачувани аж по нєшка. Можеме заключиц же яр и мистичне чувство иснованя духа обнови природи и медзилюдских одношеньох провадзи обичаї Велькей ноци и прето вона остава як праве духовне ядро коло хторого стоя народни обичаї котри моцно доприноша очуваню фамелийних вредносцох. Добри приклад то и бриґа родичох же би своїм дзецом обезпечели потребни ствари и облєчиво зоз чим им указую любов, алє источашнє их и рихтаю же би ше могли цо лєгчейше социялизовац до ширшей заєднїци.

Присловка гвари же „нє кажда ноц – Велька ноц” – пояшнює о. Еделински Миколка и додава же ясне же то найвекше християнске швето прето же ше слави Христово воскресенє з мертвих.

КЕДИ ПРИХОДЗИ ВЕЛЬКА НОЦ, ЯК ШЕ РАХУЄ

Христово воскресенє слави ше на яр, на першу нєдзелю по першим ярнїм полним мешацу. Пре тот принцип рахованя швето Паски рухоме по нашим календаре. Централне случованє того швета молитвене стретнуце вирних на Служби Божей, а потим священїки пошвецаю єдзенє котри фамелиї до церкви приноша у кошаркох. Тота духовна подїя уноши радосц до шерцох, и младим, и старим, и прето ю вєдно славя. Требало би замерковац же то зявенє, прето же нас воно поволує на роздумованє же прецо ше при нєшкайших ґенерацийох кажда радує на свой способ, а традицийни способ радованя занєдзбани як нєпотребна старина?

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ