Школяре авторе – октобер

автор Школяре
298 Опатрене

Павле Шашороґа, IV, Вербас

БОГОВА КАТИЧКА МЕ ВОЛАЛА

Богова катичка ми злєтла на руку. Зрадовала сом ше єй. Вона ше ошмихла и поволала ме.

Пошли зме на морйо. Слунко швицело. Вода була цепла и слана. Купала сом ше, а богова катичка лєтала коло мнє. Бавели зме ше у писку. Направели зме замок. Пошли зме на сладоляд.

Було то красне друженє зоз богову катичку.

Ена Чордаш, III, Руски Керестур

Алексей Уйфалуши, II, Коцур

ДОЖИЦЕ ЗОЗ ЛЄТНОГО ОДПОЧИВКУ

            Мой одпочивок прешол крашнє, алє швидко. Бавела сом ше з дзецми на улїчки на джмурки, оганячки, крокодиле из виле…

            Кед ми тато пришол зоз Ирскей преславела сом свой дзевяти родзени дзень за моїх товаришох и родзини  и барз зме ше крашнє дружели. Була сом и на одпочивку у Врднику зоз Тонийом и його и мою фамелию. Крашнє було, бо зме мали базен у дворе, та зме ше цали дзень купали, а на карсцелю за лєжанє зме фриштиковали, полудньовали и слунковали ше. Кед зме ше врацели зоз Врднику почал турнир у фодбалу на хторим бавели и мойо товарише, та ме волали най и я з нїма бавим. На концу турнира зме достали златни медалї и була сом барз щешлїва.

Мала сом вельо и барз красни дожица, алє як сом уж и написала, було крашнє, алє швидко прешло.

Йована Кушич, III, Руски Керестур

Уна Делач, I, Нови Сад

БОГОВА КАТИЧКА МЕ ВОЛАЛА

            Богова катичка ми злєтла на руку. Зрадовал сом ше єй. Вона ше ошмихла и поволала ме.

Пошли зме на кампованє. Ишли зме до Вайскей. Там було вельке озеро. Була єдна плажа, а ми були на другим боку. Там нас було єденацецеро. Кажди дзень зме ше купали. Там зме єдли пилав, паприґаш и роштиль. Под писком ше находзи глїна, точнєйше глїна за керамику. Направел сом мисочку, а вец сом ю упекол у огню. Пили зме соки и єдли сладоляд. Кажду ноц зме палєли огень, та зме коло нього шедзели.

Було ми крашнє.

Олеґ Катона, III, Руски Керестур

ДОЖИЦЕ ЗОЗ ЛЄТНОГО ОДПОЧИВКУ

Под час лєтного одпочивку отримал ше турнир у фодбалу. На турниру бавели вельо екипи. Були и зоз других местох, а бавели и Керестурци. Мойо пайташе и я бавели як наймладша екипа. Наша екипа бавела перша, а вецка зме патрели старших фодбалерох и навияли. На турниру була и томбола, та могло достац и награди. Остатнього дня турнира зме бавели финалне змаганє. Одбавели зме 1:1, алє зме шицки достали медалї.

Були шицки щешлїви.

Андрей Надь, III, Руски Керестур

Тони Сивч, III, Руски Керестур

У ХУДОБСТВЕ БОГАТИ

Дїдо Маслей бул барз добри чловек. Гоч нє мал вельо пенєжи, бул богати у души. Єст вецей файти худобства. Єдна файта худобства, на котру кажде перше подума, то кед дахто нє ма пенєжи. Єст вельо людзох котри у такей ситуациї. Велї особи ше намагаю помогнуц таким людзом. Друга файта худобства то кед людзе страца дакого милого. Нє важне кельо вони мали пенєжи або кельо маю, бо мертви живот нє мож врациц. То за мнє худобство, кед страциш дакого милого. Другим людзом худобство даяка цалком треца ствар. Єст вецей винїмки. Як цо людзе котри гоч нє маю пенєжи, гоч страцели дакого, вше ходза з ошмихом на твари. Нїч им нє може погубиц дзень, вше су щешлїви. Алє, таки людзе ше народза раз у милион рокох. Шицки други людзе би ше требали голєм потрудзиц буц щешлїви и най ше знаю контроловац у даєдних ситуацийох.

Мой заключок же гоч кельо ти бул худобни чи богати, вшелїяк биш мушел буц добра особа.

Андрей Чизмар, VIII, Руски Керестур

Виктор Кулич, IV, Коцур

НЄ ШИЦКО ЛЄМ ПЕНЄЖ

Живот треба жиц у шлєбоди, а за шлєбоду треба мац пенєжу. Живот без пенєжу як живот без шлєбоди. Нєшкайши швет барз погубени, а за то векшином виновати пенєж. Людзе ше аж забиваю пре пенєж, алє я думам же нєт тельо пенєжу на швеце же би заменєло людски живот. Нє думам же пенєж нєдобри, алє нє шицко лєм пенєж. У живоце єст и важнєйши ствари, як цо то фамелия, любов и чесц. Кед би шицко було у пенєжу, ми би ше нє могли вецей волац людзе, алє животинї.  Пенєж то опасне орудиє и нє гвари ше без вязи „Кельо пенєжу – тельо нєприятельох”. Точне же пенєж помогнул велїм людзом, алє чи то точне? Пенєж нас нє може виратовац од авта хтори нас сце вдериц; пенєж нас нє може врациц зоз шмерци, алє нам зато може предлужиц и олєгчац живот. Зоз пенєжом мож обисц швет, заробиц вельки маєток и мац найлєпши живот на швеце. Алє, пенєж би нїґда нє заменєл любов.

Нє! Пенєж нє шицко на швеце и нїґда то нє будзе. Лєм є єден з главних факторох котри потребни за живот.

Яна Горняк, VIII, Руски Керестур

Серґий Арваї, II, Коцур

МОЙ ДОМ

            Мой дом барз красни, мили, цепли и щешлїви. У тим домe жию мойо родичи,брат и я. Ми зложна и щешлїва фамелия. Брат и я ше крашнє складаме, єден другому помагаме. И родичох слухаме и почитуєме. У тим доме жию и два мачки котри барз любим. Любя ше бавиц и гласкац. Кед жимно, пущиме их нука же би ше зограли, а вони коло пеца полєгаю и грею ше.

            Так випатра мой дом.

Марко Бастая, V, Дюрдьов

Виктор Клашня, I, Коцур

ПАЙТАШ ПАЙТАШОВИ

Пайташу, ти ми вше помагаш,

Почитуєш ме, нїґда ми нє одмагаш!

Любиме ше, нїґда ше нє повадзиме,

Кед ше побиєме,

Товаришство оправиме!

Єдно вельке шерцо дзелїме,

Кажди дзень ше вєдно вешелїме.

Найлєпши пайташе, ти и я.

Товаришство, наймоцнєйша екипа!

Андрей Горняк, IV, Коцур

Владимир Молнар, V, Дюрдьов

ТОВАРИШСТВО

Товариша я мам.

Вєдно ше бавиме,

дружиме ше и

барз ше любиме.

Ми ше нїґда нє вадзиме,

вше ше вєдно догвариме.

Товариша вше треба мац,

алє го треба почитовац.

Яна Тимко, IV, Коцур

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ