Важне водзиц здрави живот, ище важнєйше направиц баланс помедзи роботу и физичну активносцу. Кед попри тим особа успишна, витворена и у роботи, а посцигує резултати и у рекреативно-спортских активносцох, вец мож повесц же добра дзека и орґанизованосц наисце даваю резултати. Спортски дух и физична активносц часто порушоваче, „вентил”, алє и полнєнє „батерийох” за дальше напредованє и усовершованє. Праве о злученю науки и спортскей рекреативносци, односно бежаню, пишеме у шлїдуюцих шорох, а о тим нам приповеда Ивана Будински зоз Руского Керестура.

За посцигнути добри резултати и кондицию потребна порядносц, витирвалосц и дисциплина. Ивана гвари же найбитнєйше нє прескаковац тренинґи и нє одуставац у хвилькох кед чежко. Вона гвари же почала бежац у децембру 2016. року, а по теди ше нїґда нє занїмала зоз спортом.

– З початку сом бежала лєм по асфалту, а пред роком и пол сом ше преруцела на „трейл” (trail) бежанє хторе облапя бежанє по иншаких подлогох, як цо то трава, блато, камень – по горох и брегох. Порядно бежим скоро три роки, углавним три раз до тижня, а до рока вибежим помедзи 10 и 20 обегованя розличних дистанцох. То углавним полумаратони, тематски бежаня, и змаганя у рамикох Трекинґ лиґох Сербиї и Войводини. Найволїм тоти длужини коло 20 км, вони ми таман. Бежанє ми чисто рекреативна активносц – же бим ше дакус вибегала, бо вельку час дня препровадзуєм шедзаци, а тиж ми добре придзе и як психични вентил. Гоч на змаганьох участвуєм „just for fun”, даскельо раз ми ше удало и посцигнуц фини резултати. Прешлого року сом була треца на малей дражки (13 км) на Жупскей винскей трки, друга на штреднєй (20 км) у 7. Колу трекинґ лиґи Сербиї. Найбаржей ше пишим зоз другим местом на Ядовницким ултрамаратону на дистанци од 22 км, зоз коло 900 метери висинскей розлики, у женскей катеґориї. Маратон сом ище вше нє бежала, алє мушим припознац же ми ше уж и то мота по глави. По тераз, найдлугша дистанца ми була 28 км. Любим виволаня, односно доказац себе же можем дацо цо сом себе зарисовала. Так почало и зоз полумаратоном. Перши циль бул видзиц чи я то можем, потим чи го можем вибежац попод 2 годзини, а вец чи можем вибежац тоту дистанцу и у горских условийох. За тото ше лєм треба порихтац у глави, бо цело зоз роботу мож витренирац и порихтац. А вшелїяк, намагам ше голєм раз у двох мешацох исц и до горох, на горяцтво  – толкує Ивана.

Вона гвари же зоз бежаньом, окрем физичней кондициї, найвецей тренирала и свойо сцерпенє, прето же є по природи нєсцерпезлїва, и сце шицко такой. За здобуванє физичней кондициї, як и за други ствари у живоце, потребне досц роботи и часу, и нє мож шицко прейґ ноци.

– Нє треба претерйовац, поготово у початку, и треба дац целу часу же би ше одпочинуло медзи тренинґами. Тиж, думам же барз индивидуалне як швидко ше замеркую перши резултати, алє я уж после першого мешацу тренираня видзела розлику – могла сом лєгчейше вибежац векши дистанци, менєй сом ше задиховала и нє мала сом запалєня мишицох – здогадує ше Будинскова.

УМЕРЕНОСЦ И ПРАВИЛНЕ КОСТИРАНЄ

Ивана гвари же треба найсц ровновагу и буц умерени у шицким. Треба надосц спац, нє претерйовац анї зоз физичну активносцу, анї зоз єдзеньом.

– Зоз часом сом научела слухац орґанизем, цо ми одвитує скорей, а цо после тренинґох. Наприклад, даскельо днї скорей полумаратону ше намагам уношиц досц овоци и желєняви, а тиж и вельо чечносци же би ше орґанизем гидрирал, а дзень пред полумаратоном часто орґанизовани „pasta party” дзе ше углавним єдза даяки шпаґети – же би ше у мишицох дополнєл депо ґликоґену. Нє можем бежац полумаратон з празним жалудком, а мам товаришох хтори скорей полумаратону поєдза лєм банану, товариш люби бурек, шицко то индивидуалне. Ґенерално ше намагам же бим ше костирала цо рижнороднєйше. Углавним керуєм пражене и пекари, а овоц и желєняву уношим до орґанизма кажди дзень, як и месо, рибу, млєчни продукти. Физична активносц барз битна, поготово нєшка кед барз вельо часу препровадзуєме шедзаци. Чи то шейтанє, одход на роботу пешо, воженє бициґли, пендранє по горох, або даяки спорт… битне ше рушац, висц вонка – кельо за физичне, тельо и за психичне здравє – гвари Ивана.

ВИГЛЄДОВНЯ, УСОВЕРШОВАНЯ, ПРОЄКТИ

Наша сообешеднїца Ивана закончела основни и мастер студиї биолоґиї на Департману за биолоґию и еколоґию на Природно-математичним факултету у Новим Садзе. Основни студиї закончела на напряму биолоґия, а мастер тиж на биолоґиї, модул зоолоґия. После того уписала дохторски студиї биолоґиї на Биолоґийним факултету у Беоґрадзе, модул еволуцийна биолоґия. Теза єй закончена, а роботу будзе бранїц концом того року. Ивана занята на Оддзелєню за ґенетични виглєдованя на Институту за биолоґийни виглєдованя „Синиша Станкович” Универзитета у Беоґраду.

– Же би дахто уписал дохторски студиї, муша го прияц на даєден наукови проєкт. У моїм случаю то бул проєкт на Институту „Синиша Станкович”, ту сом ше приключела ґу чечуцим виглєдованьом на лєсових мишох, и започала сом свойо виглєдованя за тезу на пергачох – гвари Ивана.

Попри тим, анґажована є на проєктох у Природняцким музею у Беоґрадзе як „вонкашнї сотруднїк”, тиж роби маркиранє пергачох зоз персценьчками и провадзенє статусу у одредзених склонїщох и колонийох. Вєдно зоз ище двома колеґинями водзи рехабилитацию пергачох у Сербиї. Окрем тих наукових проєктох, участвує и у проєктох вязаних за популаризацию науки, а предходних рокох була анґажована и на европским проєкту за орґанизованє „Ноци виглєдовачох”.

Ивана амбицийна, успишна и активна, а длугши час була и у иножемстве на усовершованю, виучовала нови ствари вязани за виглєдованя пергачох. Уключена є и до рижних проєктох.

– Препровадзела сом пейц мешаци у Италиї, 2016. року, и то прейґ програму мобилносци студентох Erasmus+. Робела сом у рамикох ґрупи за применєну еколоґию котру водзи професор Данило Русо, там сом участвовала на трох проєктох. Того року сом була шейсц мешаци у Шпаниї, односно у Каталониї прейґ програму пракси за младих Eurodyssey, и робела сом як член ґрупи за виглєдованє пергачох у Природняцким музею у Ґранолєрсу при Барселони – закончує Ивана.