Ментална гиґиєна младих

автор Мартина Надь
326 Опатрене

Резултати онлайн анкети

Того року зме уж писали о менталним здравю, а як предлуженє тей важней теми, була направена онлайн анкета, котру пополньовали млади од 18 по 35 роки. Анкета була на сербским язику же би ю могли пополнїц и млади зоз других заєднїцох. У тим кратким виглєдованю участвовали 40 особи, од котрих було 23 женски и 17 хлопски особи. Ниа яки резултати зме достали.

На питанє „Цо вам значи менталне здравє?”, вельо одвити були: мир у глави и души. Добре знаме же у нєшкайшим чаше живот од нас глєда вшелїяки пременки, виволаня, а праве у таких хвилькох мушиме буц здрави, як физично, так и психично. Одвити котри бим видвоєла на тото питанє то:

 „Буц функционална особа у професийним, социялним, фамелийним окруженю и у каждодньовим живоце вообще. Ментално здрава особа ма интерну мотивацию за дачим, постоя ствари котри ю щиро виполнюю и доприноша єй щесцу, ма добри одношеня зоз другима людзми и вообще є щешлїва.”

„Менталне здравє за мнє представя нукашнї мир, благостан, кед ше успишно бориме процив стресу, проблемох, можеме нормално функционовац, робиц каждодньово активносци.”

На питанє „Чи менталне здравє єднак важне як и физичне здравє?” 39 особи одвитовали же „Гей”, а лєм єдна особа гварела „Нє”. На питанє „На хтори способ можеме зачувац менталне здравє?” були вшелїяки одвити. Тоти котри ше повторйовали то же нам треба розгварка з людзми котрим можеме вериц, читанє кнїжкох, одвоїц ше од людзох котри нам нє одвитую, исц до психотерапеута, шейтац ше, видвоїц час за себе голєм пол годзини–годзину кажди дзень.  

Одвит котри бим видвоєла то: „Длуга и чежка тема. Перше треба же бизме видвоєли причину хтора нам загрожує менталне здравє. Перша причина то финансийни проблеми, хтори у Сербиї барз чежко ришиц. Друга причина то же поставаме интровертни, оцудзени (интернет и дружтвени мрежи виновати за тото), вше менєй ше ценї морални вредносци, а пропаґирує блудносц, цо нам ознова на даяки способ и загрожує менталне здравє.”

Барз важне же бизме водзели рахунок о своїм физичним здравю, ходзели на порядни препатрунки, же би нє пришло до загрожованя нашого здравя. Тиж так, треба же бизме ше старали и о своїм психичним здравю. Одход до психотерапеута нє треба же би нам бул дацо цо нєможлїве, нєпотребне. Нє треба ше ганьбиц поглєдац помоц, так як цо ходзиме до дохтора кед ше прехладзиме, треба же бизме ходзели и до психотерапеута/психолоґа кед почувствуєме же нам то потребне.

На питанє „Чи луксуз одход до психотерапеута?” 22 особи гварели „Нє”, а 16 „Гей”. Свидоми зме же за сеансу у психотерапеута треба видвоїц пенєж, цо дакому анї кус нє лєгко. Кед зме прешлираз писали о менталним здравю, були спомнути здруженя и орґанизациї котри даваю безплатно психотерапию. Споминали зме их углавним за Нови Сад, алє верим же єст и у других варошох. На концу, нє треба же би нам було жаль видвоїц пенєж за нашо здравє. Нє треба забуц же без нього нє можеме нормално функционовац.

На питанє „Хтора реална цена же би кажде могол себе обезпечиц одход до психотерапеута?” одвити були:

– 3 000+ дин. (гварели три особи)

– 2 000 дин. (гварели пейц особи)

 – 1 000–1 500 дин. (гварели осем особи)

– 500–1 000 (гварели осем особи)

– Нє знам (гварели пейц особи)

– На мешачним уровню 50–70 евра, 70–100 евра (гварели два особи)

– Безплатни (гварела єдна особа)

О тей теми ше до нєдавна мало бешедовало, алє тераз зме уж на добрей драги же би ше то и пременєло. На дружтвених мрежох можеме пренайсц профили на котрих ше бешедує праве о тей теми. Кед нє можеме пойсц до психотерапеута, можеме голєм дознац информациї котри вязани за тоту тему, та на таки способ пробовац ришиц сами дацо цо можеме. Праве и одвити на питанє „Дзе найчастейше чуєце же ше бешедує о значносци менталного здравя?” були: дружтвени мрежи, телевизия Н1 и НоваС, емисиї котри о тим бешедую, на роботи, Каритасово кампанї о менталним здравю.

На питанє „Цо думаце, чи хлопи и жени єднак водза рахунку о менталним здравю?” пейц особи одвитовали зоз „Гей”, а зоз „Нє” 19 особи, док шейсц особи нє мали нїяке становиско, лєбо нє знали. Окремни одвит котри бим видвоєла то: „Абсоооооооолутно нє. Патриярхат условює жени же би проблем находзели у себе, док у истим чаше хлопох женє же би ше чувствовали слабши кед поглєдаю гоч яку помоц (окреме, тото их нє застановює же би од своєй партнерки глєдали же би им вона була терапеут), так же лєпше повесц же ше жени явно стараю о менталним здравю, док хлопи тот проблем ришую у обисцу. Тиж так, насильнїки (хтори углавним хлопского пола) кед пойду на психотерапию хасную рижни технїки манипулациї ґу психотерапеутови, а тиж ствари хтори научели на терапиї познєйше хасную за манипулацию своїх жертвох.”

Праве пре таки ситуациї треба же бизме о тей теми могли нормално бешедовац, а нє же би то була табу тема. То треба най будзе єднак важне и за жени и за хлопох. Жени частейше бешедую о тих темох, док при хлопох то мож ридше чуц. За хлопох випатра ище вше важи тото правило же вони муша буц моцни, нє шму указовац свойо емоциї, алє ше наздаваме же ше и то пременї у скорейшим чаше.

Питанє котре було на концу у анкети то „На хтори способ як дружтво можеме нормализовац тоту тему?” одвити були: нормализовац тоту тему у школох, на фестивалох, розбиванє рамика же до психотерапеута/психолоґа ходза лєм шалєни, на таки способ же ше явносц будзе едуковац як и прецо важне менталне здравє.

Треба рушиц од себе, най кажде бешедує о тей теми. Кед же дахто нє бул у психотерапеута, треба голєм же би потримовал особи котри направели тот найчежши крочай и пробовали. Тиж так, треба же би родичи и дзеци отворено бешедовали о тей теми, понеже знаме же ше дзеци упатраю на своїх родичох. Едукация тиж єден од способох на хтори можеме дознац нови спознаня и информациї, а и на дружтвених мрежох, як зме уж и спомли, можеме провадзиц рижни профили котри о тим бешедую. 

Цо о тей теми гвари дипломовани психолоґ Соня Алексич:

O менталним здравю треба же бизме ше старали исто як цо ше стараме и о нашим физичним здравю. Почежкосци з менталним здравйом то нє слабосц поєдинца як ше часто гвари, або дума, алє здравствени проблем за котри, кед на час поглєдаме фахову помоц, постої и адекватне ришенє. Фаховци нам нє риша нашо проблеми, алє нам поможу же бизме у єдним сиґурним окруженю научели препознац емоциї котри нам ше явяю и же бизме дошли до информацийох, ришеньох котри ше уж находза у нас, алє су з якуш причину дзешка глїбоко „загребани”. Же бизме зачували свойо менталне здравє треба же бизме були свидоми и єдного факту. Менталне здравє нє подрозумює анї константне щесце, радосц, односно, одсуство  нєприємних емоцийох, як часто думаме. Напроцив, нєприємни емоциї ту же би нам цошка гварели. Єден од способoх же бизме зачували свойо менталне здравє то освидомйованє своїх емоцийох, прецо ше чувствуєме на одредзени способ. Комуникация – розгварка з ближнїма, слуханє музики, писанє дньовнїка, физична активносц, препровадзованє часу у дружтве животиньох, танєц, загашиц дакеди дружтвени мрежи, та аж и осамиц ше теди кед нам то потребне, практиковац медитацию, технїки диханя, константна робота на своїм самодовирию и подобне то добри механїзми за очуванє нашого менталного здравя. Теди кед ше нє чувствуєме добре у своєй скори то нам аларм же бизме дацо, у даякей сфери живота пременєли. Факт же приватни третмани знаю буц драги, же вам треба видвоїц тот пенєж попри шицких других трошкох, алє ту вец приходзиме до ситациї же маме напр. установи, орґанизациї як цо то нпр. NSHC котри робя з младима котри безплатно можу достац совитованє. А старши од 30 рокох, з донацию од 300 динари. Становиска сом же хлопи и жени нє водза подєднак бриґу о менталним здравю, аж и податки указую же жени маю лєпше становиско по питаню глєданя психолоґийней потримовки. Дружтво од дзецинства наруцує традицийни родни улоги и стереотипи. Так хлоп важи за когошик хто муши буц стабилна и шмела особа, а кед указує емоциї, то ше видзи як слабосц. Хлоп треба же би бул таки же би ше жена могла на ньго опрец. Пре таке видзенє, хлопи частейше як жени, скриваю од других, дакеди аж и од себе, же им чежко, а ище менєй су порихтани же би започали о тим приповедац або поглєдали помоц – визначує вона.

Фото: Андреа Новак

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ