Препознате богатство мултикултуралносци

696 Опатрене

Општина Кула ше може похвалїц же є  єдна мултнационална и мултикултурална заєднїца, дзе ше преплєтаю и вєдно у злоги жию народи аж шейсц националносцох. Кажда заєднїца припозната и препозната по своєй єдинственосци, и по своїх манифестацийох. Руска заєднїца,  у Сербиї найчисленша праве у Руским Керестуре, важна часц того богатства.

З нагоди означованя Националного швета Руснацох у Руским Керестуре, а з огляднуцом на положенє Руснацох у тей Општини, и общи розвой тей локалней самоуправи, бешедовали зме  зоз предсидательом Дочасового орґану Општини Кула, Велибором Милоїчичом.

− У кулскей општини ше находзи найвекша руска заєднїца, у нашей держави. Вше наглашуєм и окреме любим присц до Руского Керестура, медзи Руснацами и я особнє мам барз добрих приятельох, горди сом на мултиетнїчносц котру ту у општини маме. Роками нє паметаме нїяки проблеми на националней основи, прето же ми нє жиєме єдни коло других алє єдни з другима. Нормално же зме свидоми же Руски Керестур нє лєм найвекша руска заєднїца у Сербиї, алє, так повесц, и єден шветови центер, єдинствени за Руснацох дзе ту єдина руска Ґимназия на швеце. У складзе з тим уж даскельо роки назадок кед ше зявел проблем финансованя трох руских манифестацийох – Драмского мемориялу „Петро Ризнич Дядя”, Фестивал култури „Червена ружа” и „Костельниковей єшенї”, за котри до пред даскельома роками були видвойовани средства коло 400 до 500 тисячи динари, ми видзели потенциял у длугорочней традициї, и за тоти манифестациї опредзелєли сиґурни милион динари. Пременка од того року же ше тоти манифестациї вецей нє финансує по проєктох, алє су опредзелєни директно зоз финансийним планом Дома култури Руски Керестур − визначел Милоїчич.

Зоз стратеґийну одлуку препозната традиция руских манифестацийох, и убудуце їх финансованє би нє требало буц проблематичне, понеже су од того року часц програмскей дїялносци Дома култури Руски Керестур. З другого боку, средства котри видвоєни по проєкту за преславу Дня Руснацох у Руским Керестуре, виноша 250 000 динари. Попри тим, Општина Кула коректни партнер кед у питаню отримованє и других манифестацийох у валалє, прейґ рижних индиректних проєктох и сотруднїцтвох напр. зоз Туристичну орґанизацию (ТО), єден є з покровительох отримованя паприґарскей манифестациї „Днї керестурскей паприґи”, а прешлого року є отримана як часц прейґгранїчнго проєкту ИПА ИНТЕРЕҐ медзи општинами Кулу и Калочу зоз Мадярскей, а цо реализованє дзекуюци закладаню мадярскей заєднїци.

ЦО ПРИНОШИ НОВИ БУДЖЕТНИ РОК

О фабрики води у валалє ше приповеда уж роками, ришене же ше то будзе софинансовац зоз средствох котри остали зоз самодоприносу котри тирвал заключно зоз 2016. роком, а потим є вецей нє розписовани, и зоз средствох зоз Покраїни, а вичерпна проєктна документация порихтана.

− З буджетом Општини Кула за 2019. рок опредзелєни средства за комплетну проєктну документацию за три проєкти реконструкциї у Доме култури Руски Керестур – закрице и облаки, тоалети у дакедишнїм локалу „Клуб 10”, як и вибудов цалком нових тоалетох за публику на уходзе до Велькей сали. Прешлого року зме закончели реконструкцию системи за зогриванє кед поставени нови пец − толкує наш собешеднїк.

Порядни средства каждого року зоз општинского буджету ше опредзелює и за национални совити националних заєднїцох чийо язики у службеним хаснованю на териториї општини, и чийо припаднїки чишля вецей як 10 одсто популациї, так же 750 000 динари роздзелєни националним совитом рускей, мадярскей и чарногорскей националней меншини. Иншак, по остатнїм попису у општини Кула  кус вецей як половку жительства твори векшински народ Серби, потим Чарногорци хторих єст 16 одсто, Руснаци маю 11, Мадяре осем, Українци три, а Горвати дацо менєй як два одсто у популациї. На локалним уровню, софинансую ше и медийни програми на язикох националних меншинох – мадярским, руским, українским, нємецким и ромским.

БОГАТА КУЛТУРА, АЛЄ ЧЕЖКО З ПРОЄКТАМИ

Однєдавна, по спатраню на Европску унию, у нашей держави ше попробує запровадзиц проєктне финансованє. Док єдни у таким способе винашли ришенє за реализацию велїх нових и креативних активносцох, за векшину Културно – уметнїцких дружтвох (КУД) то настал найвекши проблем, понеже ше нє знашли зоз новима правилами за доставанє средствох.

− КУД-а ше нє знашли найлєпше зоз проєктним финансованьом, конкретно думам же тота обласц ма ище простору за ушорйованє. Потребне нам ше озбильно лапиц до реорґанизациї способу финансованя култури, ми нє таки богати  же можеме финансовац  тельо КУД-а, гоч правда же на териториї општини маме одлични КУД-а котри посцигую винїмково резултати. Маме и места як цо то Руски Керестур и Сивец дзе маме Доми култури, и нєт анї єдено КУД, и то одлично функционує, нє прето же нєт заинтересованих, алє прето же доми култури облапяю шицки активносци на єдним месце − заключує Велибор Милоїчич.

Жадаюци ше огяднуц на богатство културного скарбу, Милоїчич як приклад наведол ситуацию коло народних ношньох.

− Думам же народни ношнї часц тирвацого културного скарбу, наприклад Доми култури Руски Керестур и Сивец маю огромне таке богатство, цо припада шицким гражданом у општини, понеже то установи котрим Општина снователь. Алє, кед слово о КУД-ох, без огляду на добри намири людзох котри там робя, и же сом наисце подзековни людзом котри активни, понеже то вельки ентузиясти, у КУД-ох ситуация иншака, у Крущичу после пременки руководства, предате народне облєчиво, думам же то велька гришка, и то ситуация ґу котрей убудуце приступиме стратеґийно. Моя длугорочна идея, и наздавам ше же будзем мац моци зробиц єдну озбильну реорґанизацию по питаню култури у цалей општини, же будземе мац єден Културни центер котри облапи, Червинку, Кулу и Сивец, а Дом култури Руски Керестур треба же би предлужел робиц самостойно, насампредз пре очуванє руского нациналного идентитету. Нормално, будземе мушиц мац и орґанизаторох култури и у Липару и Крущичу, нє правиц доми култури, алє мац активних людзох и цо вецей продуковательох културних змистох − наглашує предсидатель ДО Општини Кула.

ШКОЛСТВО ПРЕПОЗНАТЕ ЯК ПРИОРИТЕТ

Вельки и капитални проєкти Општина Кула реализує у сотруднїцтве з Покраїнску, або Републичну владу, алє и пред тим ше обезпечи часц власних средствох, цо углавним условиє за доставанє пенєжу зоз висших уровньох власци.

− После нащиви министерки Михайлович, а потим у догварки з министром Шарчевичом, догварене же Општина пририхта проєктну документацию за реконструкцию закрица на керестурскей школи, а то кошта 12 милиони динари. Барз важну стратеґийну одлуку зме принєсли о безплатним превозу за дзеци котри закончели основну школу на териториї Општини Кула, и уписали ше до штреднєй школи на териториї општини. Гоч зме ше теди зоочели и зоз осудзованьом же то файта дискриминациї, алє зме так осиґурали нашо школство − звекшали зме число школярох, зачували роботни места професорох, и олєгчали финансованє школярох. Тераз число дзецох хтори хаснує тоти средства звекшане за дупло, вкупно вецей як 500 школярох, а шицко з цильом же би оддзелєня були пополнєти − гвари Милоїчич.

ЕКОНОМСКИ СТАН НЄ ИДЕАЛНИ, АЛЄ ШЕ ЗЛЄПШУЄ

 Пред трома роками, кед швето Руснацох преславене у Кули, у подобней розгварки за нашо новини, Милоїчич, теди предсидатель Скупштини општини Кула, лєм наявел будованє Индустрийней зони у Кули, а о тим кельо ше од теди пременєло, предлужує:

− У индустрийней зони тераз робя три погони – „Севеплант”, „Фиорано” и „Еуро ин”. Тераз заняти коло 300 особи, алє ше обечує звекшанє того числа. Компания „Еуро ин” ма намиру прешириц свой погон, а „Фиорано” планує обезпечиц роботу за ище єдну змену. По конєц рока заплановане же у тих трох погонох буду заняти коло 550 особи. Обчекуєме и нового инвеститора, нємецку компанию „Виценман” котра наявела купованє парцели поверхносци 6 гектари до конца януара. Окрем у Кули, перша парцела предата и у Индустрийней зони у Руским Керестуре, компания „Маньо” зоз Футоґу купела поверхносц 2,3 гектари за вибудов меншей хладзальнї, дзе будзе тиж и одкупне место за керестурски бренд − червену паприґу. У Керестуре маме ище два парцели, за котри уж єст интересентох медзи озбильнима поднїмателями зоз валалу, та ше обчекує же и тоти парцели поверхносци од по 2,5 гектари буду предати до конца того року, а окреме ми мило же, випатра, буду предати тутейшим поднїмательом.

ЗНАЧНИ ПРОЄКТИ

Як начишлєл предсидатель Дочасового орґану општини Кула Велибор Милоїчич, у року за нами реконструовани центри векшини населєних местох, та и у Руским Керестуре. Отворени и нови будинок Дому здравя Кула.. Поцискуюци вод Вербас-Кула ма почац з роботу найпознєйше по конєц фебруара, а вец годно почац и чисценє Велького бачкого беґелю. По конєц фебруара наявени и початок зогриваня керестурскей Спортскей гали, средства опредзелєни, ище потребне сполнїц формално-правни обовязки преношеня власнїцтва, односно зверйованя обєкту Месней заєднїци на хаснованє.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ