Як то жиц зoз трома младшима братами чули зме на тогорочним „Червеним пупчу” у шпиванки хтору компоновала Ленка Емедї на слова свойого тату. Вона нє лєм же написала ноти, алє зоз Швайцарскей до Руского Керестура пришла и одшпивац тоту нову дзецинску композицию.
Ленка Емедї зоз валалу Шезо сюр Лозан у Швайцарскей. Же би вєдно зоз своїм татом Златком написала шпиванку за „Червене пупче” мотивовала ю Кристина Афич зоз Руского Керестура, хтора Ленку и єй братох вецей раз ходзела чувац до Швайцарскей.
– Знала же барз любим шпивац и музику вообще. То було першираз же сом компоновала. Пред тим сом лєм за себе импровизовала на кларинету, лєбо на клавиру. На „Червеним пупчу” ми було барз интересантно. Було вельо дзеци и наисце сом ше крашнє чувствовала. Нє було ми страшне шпивац соло, понеже сом за собу мала цали хор хтори ме провадзел и бул ми потримовка – визначує Ленка, хтора и сама того року була єден „Шкорванчок”.
– За даскельо днї сом научела рефрени шицких шпиванкох, бо сом барз сцела шпивац и зоз хором „Шкорванчки”. Мнє ше найбаржей пачела шпиванка „Чаривни швет” и „Чаривни швет кнїжкох”, а моєй мами Наташи „Злога”. Уж и за нарок плануєме з татом написац шпиванку, можебуц аж и два, кед сцигнєме. Єдну за мнє, другу за други дзеци – гвари Ленка и додава же єй було интересантне же шицки на „Пупчу” у Керестуре бешедовали по руски, алє нє и нєзвичайне, понеже розуми тот наш язик.
– Тато родом зоз Бачинцох и його мама Рускиня. По руски з нїм бешедовала його баба, та и вон з нами дакеди бешедовал на тим язику. Медзитим, кед нас Кристина пришла чувац, тато єй гварел же най з нами бешедує найвецей по руски, же бизме научели и тот язик. Знам бешедовац по французки и по сербски, а у школи учим нємецки и анґлийски. Зоз Кристину нам барз фино, помага ми и коло шпиваня, клавира, шейтаме ше, бавиме, приповедаме – приповеда нам Ленка, хтора пошвидко наполнї 12 роки и будзе ходзиц уж до осмей класи.
– У школи любим математику, физичне, рисованє, а тиж так и ґаздовство на хторим шиєме, правиме даяки ствари з древа и друге. Ходзим и на кларинет и на клавир. Кед сом мала пейц роки почала сом грац на флаути, а рок познєйше на кларинету. Клавир ми баржей так, за опущованє, импровизованє, а думам же заш лєм лєпше граєм на кларинету. Член сом балканского оркестру, у хторим граєме музику з вецей жемох. Була сом и на змаганьох з кларинету и мам освоєне перше и друге место – додава вона.
Попри музики, Ленка ма ище гобиї – ходзи на специфични танєц, рекреативно бежи, плїва…
– Танєц на хтори ходзим нєкаждодньови. Нїжни є, през нього виражуєме емоциї, а барз ше ми пачи же танцуєме на рижнородну музику, нє лєм на єден жанр як у даєдних файтох танцу. Укратко – през тот танєц нашо цело приповеда. Раз тижньово ходзим и бежац. Бежиме ґрупно по валалє, а понеже то лєм рекреативно, кед ше ми идзе пойдзем, кед нє, нє мушим. Тиж так, потераз сом ходзела и на плїванє, дзе сом научела вецей стили плїваня – бешедує нам Ленка, хтора даскельо тижнї свойого лєтного розпусту препровадзела у Сербиї, дзе єй шицка родзина и праве прето уж чека шлїдуюце стретнуце з нїма.
ТРОМЕ БРАЦА
Шпиванка „Троме браца” хтору Ленка виведла на „Червеним пупчецу” приповеда праве о нєй и о тим як сцела мац шестричку хторей будзе правиц фризури, приберац и бавиц ше з барбиками. Медзитим, тота єй приповедка иншак закончена.
– Кажди раз сом ше питала мами чи будзе шестричка, алє на концу вше бул брат. Иґор ма дзевец роки, Коста седем, а Никола два. Можем лєм повесц же жиц з трома младшима братами досц компликовано – през шмих гвари найстарша шестра Ленка.
