Кажди двор може буц красни, кед до його випатрунку уложиме дакус труду. Кед нє маме вельо кеди за його отримованє, вец треба напредок роздумац о тим цо посадзиме до ньго. И ту важи правило – дакеди менєй значи вецей.
Зоз пейзажну архитектку Єлену Дудаш з дзверох починаме бешедовац о трави. Нє исте кед зохабиме же би ше коровче розширело по цалим дворе, и кед пошеєме праву траву. За наисце допатрану травову поверхносц нє потребне уложиц вельо пенєжи, алє сцерпеня А ниа и прецо.
ПРАВА ТРАВА
– Нє кажда трава котру шеєме до дворох иста. Єст трави котри шеєме до хладку, и тоти цо шеєме на слунко. Єст и микс трави, а котра вам найбаржей одвитує, можеце дознац и од тарґовца котри роби у предавальнї. Трави за хладок садзиме на поверхносци дзе цали дзень хладок, а там дзе пол дня хладок а пол слунко, вец садзиме тоту за слунко. Єст трави котри ше садзи лєм за украшованє двора. То такволана „анґлийска трава”, котра декоративна, алє ше по нєй нє ходзи. Найчастейше людзе шею интензивни трави, котри швидко рошню и витримовни су, бо людзе сцу най ше дзеци там бавя, бегаю пси, сцу положиц стол и карсцелї. Модерна трава котру нєшка модерне пошац то такволана „пажицова трава” котра ма, окрем трави и нашенє рошлїнох котри ропню на пажицох – лампащики, руменєц, дукацики и други рошлїни. Тоту мишанїну ше нє шеє до цалого двора, бо будзе зароснути. Ю ше шеє на менши поверхносци, котри можу буц и оградзени зоз даякима каменьчками, и кед дакус вирошню, випатраю барз крашнє. Тоту мишанїну тераз практикую пошац у овоцнїкох и то нє по дражкох кадзи ше ходзи, алє помедзи древка. Кед ше почина зберац овоци, вец ю мож покошиц, а по теди вона ма свой и хасновиту и декоративну примену – дознаваме од Єлени.
За пририхтованє шаца потребне добре очисциц терен – повинїмац шицки кореньчки коровчох, конарчки, лїсца, каменьча… Кед поверхносц досц велька вец би добре було преорац, або пофрезовац кед є менша. Мож додац и гної, а жем до котрей пошеєме траву треба же би була мелка. Скорей шаца треба прейсц зоз вальком по тей жеми же би ше дакус збила, же би ше нашенько нє страцело у глїни. Потим шеєме траву з руку (лєбо машински кед маме вельку поверхносц). Препоручене же би ше пошало килу трави на 30-40 квадратни метери. После шаца ю ознова требал поприцискац зоз вальком, а потим и заляц. Траву лєпше залївац цо ридше алє єй дац цо вецей води – совитує Дудашова.
Найлєпши час за садзенє трави то конєц марца и початок априла. Мож и у других часцох рока, лєм треба керовац сушни периоди и мрази.
Кед трава добре пошата и залята, дас о мешац почина пукац и желєнїц. Кед за тот час на зашату поверхносц спаднє даяке лїсце, лєбо конарчок, треба их скланяц же би ше трава могла лєгчейше формовац. Алє тераз починаю и други виволаня. Окрем трави, почина сходзиц и коровче, котре остало у жеми. Треба го виняц и то ше найчастейше роби з ножиком и вибера ше цали корень.
Дас о два мешаци трава уж добре формовала корень. Попри интензивнєйшого залїваня, треба додац и прикарму. Найлєпше єй дац прикарму през воду, алє мож ю и поруцац по нєй. Єст розлични формулациї и продукователє, алє ше треба розпитац и опредзелїц ше за NPK (азот, форсфор, калиюм). У польопривредней апатики достанєце найлєпши совит.
О три мешаци трава уж наросла и мож ю почац кошиц. Перши кошеня муша буц таки же бизме траву охабели на векшей висини, цо ше намесца на кошачки, прето же корень ище вше нє таки моци, та го мож витаргнуц зоз жеми и очкодовац. Нє шмеме кошиц зоз тупу кошачку кед сцеме мац квалитетну траву. Тиж нє треба ю кошиц кед є барз висока, алє ю по дакус скрацовац. Покошену траву, кед була висока, треба позберац, бо док спреє нє будзе крашнє випатрац. Алє, кед траву кошиме порядно, и кед ше ю покус скрацує, вец тота покошена трава будзе представяц малч и зачува влагу и корень.
Проблеми котри можу настац то и зявенє кертицох, потим птици котри буду джубкац нашенє, коровче котре ше часто зявює, бо витор приноши нашенька…
Обовязно треба запровадзовац и аерацию. То метода зоз котру ше додава воздух до жеми, а то ше роби так же ше зоз видлами прави дзири у трави же би жем могла дихац. Бо кед ше пошеє траву, вец сиґурно тоту поверхносци нє будземе прекоповац, а понеже ходзиме по нєй, глїна ше збива и шицок воздух видзе зоз нєй.
До єшенї ше трава подполно формовала, та ю тераз менєй залїваме, бо починаю єшеньски дижджи. Кошиме ю од нїзшого до висшого и уж од октобра ю вецей нє кошиме. Медзитим, случує ше же трава и далєй рошнє кед єшень цепла, та ю заш лєм треба покошиц. Вжиме, кед на ню напада шнїг, нє требало би ходзиц по нєй, бо є змарзнута, та ше лєгко зламе.
ПОВЕДЗМЕ „НЄ” ЗАГРАДКИ БЕЗ ФАРБОХ
По словох Єлени Дудашовей, двор мож украшиц и на други способи, зоз велїма другима рошлїнами. То завиши и од часу котри жадаме пошвециц тому. Тераз модерни и черяки же бизме мали менєй роботи. За нїх ше опредзелюю людзе котри малю мали двори, а то звичайно даяки туї, ґузбанок, вецейрочни лїстопадни перени котри досц витримовни. Вони нє квитню цали рок, та добре посадзиц и други котри буду квитнуц после нїх. Нїґда нє треба охабиц заградку без даєдного квитка. Єст и украсни трави, високи, фестуки, котри мож насадзиц од нїзкей по високу, та даваю динамику, а и на витру ше киваю, вєшенї меняю фарбу и суша ше.
ДЕКОРАТИВНА И ХАСНОВИТА ПОДЛОГА
На подлогу велї кладу малч, шлюнок лєбо каменьча же би трава нє росла и же би двор було лєгчейше отримовац. Малч украсни и ма позитивни бок, бо чува влагу. Кед ше кладзе малч вец треба положиц и аґро-фолию, бо у процивним будзе роснуц коровче. Найлєпше положиц фолию, а нє найлон, бо вон нє препущує воду и жем ше упари. Малч треба положиц до 5 цм грубини, бо кед будзе положени у ценким пасме, та ше розидзе, витор го однєше и фолию будзе видно цо нєкрашнє випатра. Древени малч з часом препада, та го треба дополнїц о два-три роки. Кед ше нам заградка гранїчи зоз траву, вец треба положиц защитну бариєру. Вона направена зоз плеху лєбо пластики (то єст купиц скоро вшадзи). Вона дас центу висша од малчу и нєдопущує же би ше малч мишал зоз траву а кед ше коши, та мож очкодовац ножи на кошачки. Малч одличне ришенє, алє го нє треба класц там дзе садзиме перени (бо ше ширя) и єднорочни и дворочни квеца, бо вец их треба винїмац и шицко ше погуби. На початку роботох є дакус драгши, алє кед ше положи фолию и гранїчнїк, кед ше шицко пороби як треба, вон барз подзековни, бо отримованя скоро нєт.
Цо ше дотика фарбох малчу, нє треба их мишац, бо будзе випатрац барз цифроване.
Фарби у дворе треба ускладзиц. Вше треба патриц на ширшу слику – на фарбу фасади, фарбу квецох, та и малчу.
Двор мож украшиц и зоз рижнима черепами, а найлєпши глїняни. Вельки жардинєри кладземе до вельких дворох, а людзе углавним положа бехатон цегелки и жардинєром нє меняю места. У тим случаю скоро же нєт отримованя двора. До черепа треба класц лєм чисту жем, хумус або тресет котри дератизовани и нє маю нашеня коровчох – визначує Єлена Дудаш.
