Понад гранїци людскей витримовносци

автор а. медєши 21. новембер 2021

Жимна, далєка, изолована, алє держава дзе  мож добре  заробиц, Аляска за людзох зоз Сербиї  постава прави Елдорадо. И попри роботи од по 16 годзини у нєлєгких условийох, физичней и психичней вичерпаносци, заробок од коло 5 000 евра на мешац, цалком добри мотив нашим людзом за одход на други конєц швета.

Михайло Пашо и Владимир Винаї, обидвоме з Руского Керестура, єдни од ридких хтори ше одважели дочасово зохабиц свойо фамелиї и пойсц коло 14 000 километри на Заход. Михайло першираз на Аляску пошол 2018. року, док ше Владимир до тей авантури, тиж по першираз, упущел того року. Обидвоме су барз задовольни зоз заробком, медзитим, обидвоме ше зложели же робота на Аляски тестира гранїци людскей витримовносци.

– На Аляску сом сцигнул 15. юния 2018. року, и у тим периодзе там бул константно лєм дзень. Од 2 по 4 годзин по полноци, бул лєм благи змерк. Бул сом у єдним малим, индустрийним месце, вола ше Вуд Ривер (Wood River). Першираз кед зме там злєцели кус сом ше розчаровал як то шицко випатрало, так,  нєпошорено и худобно. Єдна екипа людзох була змесцена у фабрики, а друга коло 8 километри далєй, у апартманох. У єдним апартману нас було од три до пейц особи, цо ше нам спочатку нє пачело, алє понеже зме робели по ґрупох, даєдних цимерох сом видзел лєм першого и остатнього дня, а анї у фабрики зме ше нє стретали – почина о своїм дожицу з Аляски, Михайло Пашо. 

РОБЯ И ХЛОПИ И ЖЕНИ

На Аляску мож пойсц робиц у двох сезонох, лєтнєй и жимскей. Фирми маю по даскельо фабрики хтори оддалєни по коло 2 000 километри, та у зависносци од миґрациї риби, до тих фабрикох ше анґажує и роботнїкох. Покля єст роботи, остава ше у фабрики дзе роботнїки розпоредзени, а хто жада, може контракт предлужиц и у другей фабрики. Но, мало хто витрима з таким темпом робиц длужей як предвидзени мешац и пол. 

Владимир Винаї

– Роби ше шицко, од обробку риби, по єй селектованє, класованє, пакованє… Жени з пинцету виберали косцочки на филетох, виберали икру и сортирали рибу, у зависносци од того чи риба очкодована, векша, або дробна. Норма на траки нам була 45 риби у минути, та на кажду секунду и пол виходзела по єдна риба. Мушиш барз швидко робиц, бо кед ци випадню два риби за шором створи ше громада, а машина нє става. Но, мнє робота добре ишла, бо сом и так рибар – приповеда Владимир хтори на Аляски бул у месце Накнек, а о тим як випатра просекови, роботни дзень на Аляски Пашо предлужує: 

– У периодзе од мешац и пол, коло 26 днї зме констатно робели по 16 годзини, без дня шлєбодного. На 8 рано зме почали з роботу и робели зме до поладня. На поладнє була павза од 15 минути, алє за тоти 15 минути ти мушиш пойсц до преблєкальнї, зняц комплетну опрему и облєчиц свойо шмати, вец идзеш до тоалету, або до єдальнї. Хто сцел „припалїц” мушел висц вонка 500 метери од фабрики, так же я там нє курел, бо нє було кеди. У єдальнї ше могло виберац шицкого, а найвецей було сладкого. Но, мнє ше єдзенє нє пачело, бо до шицкого кладу рижни сладки прелїви, аж и до меса – толкує Пашо.

ЄДНА МИНУТА ЗЛАТА ВРЕДЗИ

– Кед войдзеш до єдальнї, идзеш у шоре и лєм ґрабеш цо ци спаднє под рук, нєт кеди виберац або ше врацац по даяки колач, бо трациш час. Цо нє сцигнєш поєсц, руцаш до канти. Коло 7 минути маш за єдзенє, бо мушиш охабиц часу же би ши ше преблєкол до униформи, або же биш пошол до тоалету.

У таким роботним режиму, як обидвоме приповедаю, кажда минута злата вредзи, окреме кед ше ма у оглядзе же роботнїки прещешлїви кед дньово одшпя 5 годзини.

– Кажда минута одпочивку барз значи, бо правда же робиш 16 годзини, алє ти пол годзини скорей мушиш рушиц на роботу. У фабрики фриштикуєш 10 минути, а точно на 8 мушиш буц подполно порихтани за роботу. Физично, чежко витримац, алє психично ище горше. Нє виспани ши хронїчно, а шицко це болї – гвари Владимир.

– Було ситуациї кед людзе єдноставно заспали за траку, на стояцо. Стої и храпи, а нїґдзе є нє опарти и то наисце шмишно випатра – през франту ше здогадує Пашо.

Як визначує, плацу роботнїки доставали каждого другого тижня, а кажди тидзень доставали обрахунок же би их заробена цифра мотивовала нє одустац.

– Каждого тижня зме доставали обрахунок плаци у хторим писало кельо зме заробели, алє плаца була кажди други тидзень. Найвекши проблем ми и бул по тот перши обрахунок плаци, алє вец кед видзиш же ши заробел коло 1 000 долари за тидзень, такой маш и вецей дзеки робиц. Мам чувство же теди чловек уходзи до того америцкого способу роздумованя, дзе ци ше розум унапрями лєм на оганянє доларох. Помогнєш ти пайташови, алє то можеш раз або два раз, а вец видзиш же зоз тим лєм себе правиш чкоди – прешвечени Михайло.

Окрем зоз Сербиї, на Аляски було и надосц роботнїкох Українцох и Филипинцох, за хторих нашо собешеднїки гваря же су нєвироятно витримовни, а док други од вистатосци „сцераю слизи”, Филипинци робя з ошмихом на твари. На Аляску, як гваря, зоз Сербиї иду робиц и велї просвитни роботнїки, хтори лєтни школски розпуст хасную же би заробели додатни пенєж. 

– Инструкторе нам були Українци, вони уж вецей роки там робели, и  кед запожнїш два минути, нє будзе ше з тобу вадзиц, алє запише твойо число, мено и презвиско хторе нам було виписане на якнох, та кед ше зменшал обсяг роботи, перше дому одходзели тоти хтори були пре дацо записани. Но, добре тото же там нєт нїякей звади, або инциденти. Кед би ше даєдни роботнїки пре дацо озбильнєйше „заквачели”, истого момента обидвоїх виплацую и врацаю на авион дому – толкує Винаї. 

„NO FISH, NO MONEY” („НЄТ РИБИ, НЄТ ПЕНЄЖУ”)

Кед слово о найважнєйшим, пенєжу, пре хтори ше и одходзи на Аляску, нашо собешеднїки зоз заробком барз задовольни, та совитую каждому хто у можлївосци же би ше голєм раз опробовал у тей авантури. 

– На годзину, поряднє, мали зме 13 долари, а прейґчасово нам плацели 20 долари. То значи же 40 годзини плаца по 13 долари, односно пондзелок, вовторок и стреду по полудзенок, а вец од стреди пополадню по конєц тижня ше рахує як прейґчасова робота, та маш 20 долари на годзину. Но, вец од тих динарох 20 одсто одбиваю за ПДВ, а вец о рок ци од того враца єдну часц, даяки 1 000 долари – толкує Винаї.

– Заробел сом коло 5 000 евра, шлїдуюцого року ми з ПДВ-у врацели коло 1 000 долари, а того року ми ище послали чек на 1 200 долари, як стимулацию за корона вирус. Значи, коло 7 000 долари мож заробиц за мешац и пол кельо у просеку шицки оставаю. Но, у фирми вше наглашую же „No fish, no money” („Нєт риби, нєт пенєжу”), понеже велї фактори уплївую на тото чи будзе риби, як поведзме кед ше случайно до моря вилєє танкер з нафту – толкує Пашо. 

– Кед порахуєш же за таки пенєж у Сербиї треба робиц 12 мешаци, а там мешац и пол, совитовал бим каждому хто може най идзе. Окреме тоти хтори знаю по анґлийски, бо вец мож и напредовац – гвари вон. 

А на концу, мож и одустац и врациц ше, кажде хто нє витрима. Велї людзе и у нас роками чежко робя, та у тим случаю, голєм най су за свой труд добре плацени – заключую обидвоме.

УСЛОВИЯ ЗА ОДХОД 

Єден од основних условийох за одход на Аляску, тот же кандидат треба же би бул у стаємним роботним одношеню, у континуитету найменєй єден рок, и же би мал потвердзенє же може вжац одсуство з роботи покля тирва робота. После онлайн приявйованя прейґ аґенциї United Work and travel, хтору мож найсц на Фейсбуку, шлїдзи розгварка дзе ше людзом потолкує цо подрозумює робота и на цо ше треба порихтац. У конкурованю предносц маю людзе з фамелию, односно, особи зоз фамелию и дзецми, цо ґарантує же вон вец нє останє илеґално у їх держави. Фирма обезпечує шицко, окрем трошкох осиґураня, хтори коло 10 000 динари мешачно. 

МЕДВЕДЗИ И ЛЇШКИ, ЯК У НАС ПСИ И МАЧКИ

– Понеже фабрика вируцовала одпадки риби,  коло нєй мож було видзиц лїшки и медведзи. На каждим уходу або виходу з фабрики, коло капури, драги, бул поставени знак же треба мерковац на медведзох, а важни и електрични апарати за аларм, хтори могол кажде активирац кед видзел медведзи. Вец приходзи служба и одганя их. Вони вельки, алє нє рушаю людзох без причини, лєм кед ше почувствую загрожено. Сити су, та анї нє маю причини нападац – приповедаю нашо собешеднїки.

(Опатрене 345 раз, нєшка 1)