У прешлим чишлє писане о составу „Шнїгово хлапци”, його снователь бул и Владимир Горняк Зезе, хтори ше озбильно „обрал ” од музики, а поготов од рокенрола, гоч перше грал у „Червених божурох”, а потим бул член и снователь и других ґрупох – „Канонадох”, „Саґуаро 25-25”, и „Ореолох”. Ма длугоки „гудацки” стаж, найвецей як соло ґитариста. У тим предлуженю здогаднєме ше на його музични початки.
Мож повесц же Владимир роснул з музику коло оца Йовґена, гудака на бас приму, при славних гудацох Кирданцох.
– Паметам кед сом бул шванцар, даґдзе 1964/65. року, преходзел сом коло старого Младежского дому, а там грали „Велька орхестра”, чи „Шкорванчки”, а у Мензи „Кирданци” и мой оцец, на свадзби. Док сом слухал тоту музику, и руску, и валцери, та и други тедишнї популарни шпиванки, подумал сом твардо (правда, цалком наивно), же би вшадзи требало грац рокенрол. Теди сом бул обчаровани з музику „Червених коральох”– здогадує ше наш собешеднїк своєй занєшеносци.
ҐИТАРА БЕЗ СТРУНОХ
Кед дороснул, барз жадал мац ґитару цо нє було анї кус лєгко, бо теди, як гвари, нє було анї дзе, анї зач купиц добри ґитари, або други инструменти.
– Обрадовал ме оцов колеґа, контраш зоз „Кирданцох” – Славо Гайдук Кирда, кед ми набавел єдну стару ґитару, правда, без струнох и без кобулки, та на нєй нє могло грац. Теди у валалє бул бачи Дюра Будински хторому и синове нєшка музичаре, а и вон сам грал, и йому сом барз подзековни же ми помогнул. Справел ми кобулку зоз пластичного гребеньчка, положел струни хтори сом купел и указал пар акорди. Но, розлика у рокох була барз велька же бим го дацо вецей анґажовал най ме учи – приповеда Зезе.
Зезе и Дьока
Прето є найбаржей подзековни Янкови Горнякови Бициґларови же го и научел перши акорди и почали грац вєдно, та направели и перши состав. У нїм були Янко Горняк (соло ґитара), Владимир Дудаш Шибер (бас ґитара), Юлин Варґа (грал гармонику и шпивал), на буґнох грал Михал Сеґеди Єва, и наш, теди петнацрочни собешеднїк, ритем ґитару. Так настал акустичарски состав „Червени божури”. То бул 1966. рок, а источашнє почали грац и „Канонади” хтори ше без прерви отримали найдлужей, аж по 1969. рок.
– През тидзень зме вежбали у старим младежским доме, алє найвецей у Майсторским доме, бо нас майстрове наисце потримали. Вельо зме наступали на рижних їх преславох, як и у дружтвеней сали Комбинату „Перши май” на Новим шоре, а вец и у Мензи. Теди нас барз потримовал предсидатель младежи Любомир Монар и Владо Ковач (виклер). Монар бул столар, та нам аж и ґитари справел, бо нє знал як нам иншак помогнуц дойсц до инструментох. Репертоар нам була забавна музика хтору шицки знали, ище нє рокенрол – толкує Горняк.
Можебуц прето концом 1966. року снує „Шнїгових хлапцох” хтори почали грац и рок нумери, алє ше нє отримали длуго. Понеже члени одходзели до школох до войска, сновало ше нови ґрупи. По Горнякових словох члени составох ше зменьовали и прето же дзепоєдним то були лєм „блиц кариєри”, дахто ше сцел указац пред дзивчатми, а нє кажде бул порихтани упарто и длуго вежбац.
Зезе бул упарти и витирвало зберал искуство у граню, чежел за цо лєпшим квалитетом, та природно же и од себе и од других глєдал вше векшу озбильносц.
ПОВОЛАЛИ ГО ДО „КАНОНАДОХ”
Теди, концом 1968. року, случело ше же соло ґитариста „Канонадох” Яким Медєши Меґре, пошол до войска, а место нього поволали Горняка Зезея. У составе „Канонадох” теди грали Янко Ковач (бас ґитара), Дьордє Ковачевич Дьока (ритем ґитару), Владимир Венчельовски Бинди шпивал, а Владислав Колошняї Ринґо-младши грал на бубнох.
– „Канонади” грали рокенрол, були барз популарни и у Керестуре и у сушедним Лалитю, вельки „иґранки” були у славней „Желєней загради”, и то було одлично, и квалитет бул барз добри. Забави були барз нащивени, поготов за Кирбай, вше було полне и млади нас барз любели. „Канонади” теди уж грали на електричних ґитарох, перши у валалє грали и Ролинґстонсох. Но, кед я пошол ґу нїм, мнє ше єдино нє пачел наш анґлийски язик, нє сцел сом най ше дахто з нас шмеє. Уплївовал сом же бизме баржей грали популарни домашнї рок состави як цо були „Чарни бисери”, „Червени коралї”, „Силуети” и други, а од инстументох зме мали „динакорда”, „еминента 4” то и нєшка найценєнши марки, и мали зме „ексокорд 65” та и квалитет граня бул вельо лєпши – заключує наш собешеднїк.
О тим же их публика любела шведочи и тота приповедка хтору нам Зезе виприповедал.
– До Керестура на нашо „иґранки” приходзели и млади з околїска, та були и двоме Червинчанє. Вше були коло нас, при бини, приходзели дараз за нами и до Лалитю кед зме грали и єден з нїх ми раз понукнул же ма дома ґитару, кед
„Саґуаро 25-25” грал на першим „Ґаудеамусу” 1970. року
сцем, да ми ю випробовац. Була дакус лєпша од тей цо сом мал, та сом прилапел и грал на нєй даскельо мешаци док сом му нє врацел. Вон ше озда цешел же граєм на його ґитари. Нє знал сом му анї презвиско, алє мал довириє дац ми ґитару.
КАНОНАДИ ПОСТАЛИ „САҐУАРО 25-25”
Кед зоз „Канонадох” Бинди и Дьока пошли до ЮНА, члени поволали до помоци Михала Микиту, ритем ґитаристу. За пожичени пенєж набавели ище дацо зоз опреми и успишнє наступали. Грали и провадзели и младих шпивачох забавних композицийох, на першей младежскей програми „Ґаудеамус иґитур” хтора на предкладанє предсидателя младежи Любомира Медєша, отримана у Доме кутлтури. Програма барз крашнє прията, та ше з ню наступело и у сушедним Крущичу. „Саґуаро” грал и у „Желєней загради” и тиж були барз популарни, було и вецей як 200 нащивительох.
О якиш час, зоз составу пошол Микита, а Янко Ковач и Владимир Горняк до войска, та и у музичним живоце валала настала длугша прерва. Горняк, кед ше врацел, нє мировал, но о тим у другим предлуженю.
ПОМАГАЛ ИМ И ПАРОХ МАКАЇ
– За „Канонади” нам хибел микрофон, та зме го жичали зоз нашей церкви, од тедишнього пароха Михайла Макая. Всоботу вечар зме достали микрофон, а по „иґранки”, коло полноци, зохабял сом го у церковней порти у поскладаних цеглох. Часна шестра би го рано брала до церкви и на Службу Божу, бо парох опрез нього наказовал – памета Зезе.
Кед зме уж грали як „Саґуаро 25-25”, хибел нам пенєж за опрему, та зме пошли пожичиц од пароха Макая. Вон ше порадзел з церковним одбором, пожичели нам, а ми после врацали. То було барз крашнє од нїх.