Мелания Шулц у двацец пиятим року пошла жиц ґу мацери Меланиї до Нємецкей. Пошвидко ше упознала зоз своїм будуцим супругом, одала ше, постала мац, и живот ше „закотулял” нєдалєко од Ґестаху, дзе и нєшка єй найблїзши
Мелания Полдруги зоз Коцура у децембре 1989. року одпутовала ґу своєй мацери Меланиї, хтора теди жила и робела у Нємецкей. Сцела робиц и нї од кого нє завишиц, и гоч мала предрозсудки о живоце и держави до хторей пошла, швидко ше єй попачело кед видзела же ше там почитує роботу, час, точносц и прецизносц. Лєгко нашла першу роботу – почала оберац ягоди. Спайташела ше зоз дзивку з Македониї, котра по оберачки мушела тоти ягоди однєсц до єдного ресторану у тим месце, у Ґестаху, а зоз собу поволала и Меланию. Там их привитали ґазда и ґаздиня, Ґунтер и Инґрид, Меланийово будуци швекор и швекра.
Од слова до слова, Инґрид им понукла роботу у ресторану, и Мелания такой прилапела, а була свидома того же муши лєпше научиц бешедовац по нємецки.
– Мушела сом научиц бешедовац по нємецки, бо сом робела з людзми у ресторану. Паметам же сом спочатку нє вельо бешедовала, медзитим, кед сом першираз прегварела, далєй пошло саме – гварела Мелания и додала же найчастейше помагала ґаздинї Инґрид, котра була кухарка и тортарка. Помагала єй коло роботох у кухнї, учела вариц велї нови єдла, котри, док жила при баби у Коцуре, нє знала же вообще постоя. Вельо того нового покоштовала. У паметаню єй остал смак куреней риби котру Инґрид рихтала у пецу на древа, алє и шпарґлох котри пред тим нїґда нє видзела. Було єй интересантно, алє нє було лєгко, понеже нє научела на таки темпо роботи и на шицко з чим ше стретала док робела.
– Здогадуєм ше шицкого як кед би було вчера, а було и гришки, и зґоди и нєзґоди. Раз сом мушела пойсц сама по рибу до сушедного места, а нє нашла сом рибара, та сом ше врацела без риби хтора мала буц пошвидко послужена госцом – гвари вона и предлужує же гоч були чежши, праве тоти перши дзешец роки у Нємецкей, а окреме док жили и єй наймилши, єден з найкрасших периодох у єй живоце.
ФАМЕЛИЯ БУЛА НА ПЕРШИМ МЕСЦЕ
Мелания у истим ресторану од першого дня робела зоз Ганц-Юрґеном, ґаздовим и ґаздиньовим сином. Попачели ше єдно другому, та ше и побрали, а 1992. року ше народзела Сандра. О три роки фамелию збогацела и Рамона, и то були красни хвильки у фамелиї. Нажаль, лєм кус пред тим як на швет сцигла Рамона, було и смутку, бо у тим периодзе умар швекор Ґунтер котри бул добри чловек и вельки франтовнїк. Инґрид одлучела видац ресторан, понеже єй було чежко самей старац ше о шицким, а так мала и вецей часу помогнуц нєвести и синови.
– Опитала ше нам чи бизме сцели мац свою хижу, та о кратки час и вона и я „викасали” рукави. Вибрали зме хижу и зволали майстрох. Супруг ходзел на роботу, а ми два шицко орґанизовали. У маю зме ше уселєли, а Рамона ше народзела у септембру – памета Мелания, котра робела лєм на пол роботного часу же би могла вецей буц зоз дзивчатми, а була и ґаздиня у обисцу.
– Приоритет ми була фамелия. Випровадзала сом и дочековала дзивчата зоз школи, рихтала фриштик, варела… Там ше тото барз почитовало, жена ше мала старац о дзецох и о обисцу, а хлоп одходзел на роботу – гварела Мелания котра потолковала же таки роботи на пол роботного часу, углавним, нєсиґурни, дочасово, бо або ше завера фабрику, або ше роботнїком нє предлужує контракт. Алє найчастейше, як гварела, на таких роботох у Нємецкей були праве жени.
ПРИРОДА, СПОРТ И МУЗИКА НАЙВЕКША РОЗВАГА
Од 2016. по 2021. рок Мелания допатрала швекру Инґрид. Пред тим робела у фабрики котра правела дихтунґи, як и у фабрики грушочкох. Пред трома роками почала допатрац старши особи котрим таке потребне, а котрим держава обезпечела особу за помоц же би им дахто пошол до апатики або до дутяну дацо купиц, побешедовал з нїма, попил кафу… За кажди роботни дзень ма розпорядок кого ма нащивиц, дакеди тота нащива тирва годзину, а дакеди два або и длужей.
– Даєдни старши особи сцу бавиц шах зо мну, та их нароком пущам же би победзели, бо су вец щешлїви. Попиєме кафу, побешедуєме… Вельо того вислухам, углавним, то чежки животни приповедки. Таким людзом, з хторима сом ше стретала, була найпотребнєйша псисхична потримовка – гварела Мелания, котрей мац умарла 2007. року и одтеди ше вельо того пременєло.
– Нє було ми лєгко кед ше то случело, бо требало часу ознова стануц на свойо ноги. После того як мац умарла остала єдна хижа у Вербаше котру сом нашлїдзела, и мушела сом ю отримовац. З часу на час сом там мушела сама одходзиц, оправяц хижу, дочековац майстрох. Два роки ми требало же бим сама зоз собу „розчисцела” и надумала же хижу предам. Потим сом, пред трома роками, одлучела купиц кампер, вомобил. Любим путовац на нїм, та кед мам вецей часу, путуєм далєй, а кед мам менєй часу, вец даґдзе блїжей. Путуєме цала фамелия, алє и я сама, як ше нам уда, як можеме и як ше порадзиме – гварела Мелания котра на камперу путовала по Нємецкей, алє и до Данскей, Польскей, Италиї, Шпаниї и других державох и местох. А условиє було и остало вше исте – обовязно кампую коло рики.
Мелания вше любела музику, и пойсц на концерти шпивачох зоз Сербиї, а фамилиярно часто одходзели на концерти ґрупох АС/ДС, Шкорпионс, Ролинґ Стонс, Металика и подобне.
Любела и спорт, та бавела тенис, ходзела до терховнї, бежала, а нєшка наша собешеднїца найволї гонїц бициґлу и шейтац ше по лєше. Прето кед з фамелию даґдзе одходза, на кампер вше заквачи и бициґли. Любов ґу природи пренєсла на обидва свойо дзивки, з котрима за шицки тоти роки часто нащивйовали Коцур.
ПАХ ПОҐАЧОХ ЗОЗ ШКВАРКАМИ
Зоз родзеного краю Меланиї найбаржей хибя домашнї руски єдла, котри дакеди давно рихтала Меланийова баба, а окреме шкварки и квашена капуста.
– Раз сом купела гордов и наквашела капусту. Пайташка ми гварела як то вона роби, та и я сцела пробовац. Медзитим, моїм дома у Нємецкей завадзал тот моцни пах, гоч гуторели же капуста смачна.
Правда, у Нємецкей мож було шицко купиц, индустрия розвита, алє пах и смак гевтого з дзецинства нє мож, бо нє ма цену. Прето ми цали живот барз хибели мацерово поґачи зоз шкварками – щира Мелания, котра нє забула чечно бешедовац по руски.
