Здравє нє загрожене, алє церпи квалитет живота

автор сен 9. октобер 2016

Керестурски беґельчик КЦ 3, познати як Стари беґель хтори ше находзи коло улїчкох Ґабра Ороса и ЮНА, уж роками еколоґийна критична точка на хтору ше, насампредз пре чежки смрод, поносую жителє тей часци валала. Упарти гражданє вецей раз реаґовали, инспекциї утвердзели жридло заґадзеня, алє по тераз ище нїч нє ришене.

Пред даскельома роками сом тиж реаґовал, и тедишнї секретар Месней заєднїци волал инспекторох, медзитим указало ше же чежко найсц инспектора котри ше прилапи до роботи. Прейґ особних контактох ше дошло до инспектора, провадзело ше чи смрод приходзи зоз фарми швиньох, чи зоз Хладзальнї. Теди утвердзене же одрутни води приходза зоз Хладзальнї, а после реаґованя инспектора шицко було у шоре. Здогадуєм ше же и влонї шмердзело, алє того року од половки авґуста то нєподношлїве. Углавним почина вечаром и кед наидзе тота габа, дакеди нє мож витримац вонка два минути – поносує ше єден од Керестурцох котри жиє коло заґадзеного беґельчику, Яким Русковски, и здогадує ше же дакеди давно у тим беґелю з уживаньом лапал риби.

ОДРУТНИ ВОДИ З ХЛАДЗАЛЬНЇ

Пред мешацом знова порушане питанє хто виновати и як мож ришиц проблем. На вимогу Месней заєднїци Руски Керестур на терен вишол покраїнски инспектор защити животного штредку Драґан Секулич, котри обишол часц спомнутого беґельчику и окончел инспекцийне надпатранє потенциялних заґадзовачох – фарму кравох чий власнїк доо „Кварк” зоз Червинки и Хладзальню „АБЦ фуд” зоз Руского Керестура.

– У цеку надпатраня сом утвердзел же зоз фарми кравох нє випущовани одпадни води, а як главни заґадзовач препознати „АБЦ фуд”, чийо одпадни води од умиваня желєняви з часци одходза до беґелю хтори повязани зоз беґельом КЦ 3. Хладзальня ма пречисцовач, медзитим, пре причини хтори ище маю буц утвердзени, до беґелю КЦ3 заш лєм чуря одрутни води – гварел Секулич и наявел же ше у наиходзацим периодзе окончи шицки випитованя и до конца рока будзе робиц на виробку окремного акцийного плану за ришованє того проблему.

Нови законски предписаня утвердзеним заґадзовачом охабяю аж 10 роки же би ше им прилагодзели, цо одбива гражданох котри нє маю чувство же держава на їх боку и гваря же би кажде требал рушиц од себе – чи би вон любел най нє може отвориц облак и дихац швижи воздух.

04-05 2016-10-05 09.07

Лаґуни за одрутни води

З другого боку, з даваньом тельо часу же би ше присподобело процес роботи ґу важацим нормом и европским стандардом, законодавец на одредзени способ вишол вочи индустриї, на нашим просторе насампредз прерабяцкей и поживовей, хтора єдина ище як-так роби. У часох индустриялизациї, еколоґийни стандарди були нїзши, а привредни ефекти були важнєйши од евентуалних неґативних пошлїдкох на животни штредок. Медзитим, од теди ше шицко пременєло. Пременки на тарґовищу и превозидзени индустрийни процеси и технолоґиї зменшали конкурентносц локалней привреди. Источашнє, инсистованє на еколоґийних стандардох уж такой на початку процесу приватизациї, чежко же би прицагло иножемних инвеститорох. Место того, охабени одредзени „ґрейс период” же би ше покончели мири защити животного штредку. Наприклад, векшина цукровньох у окруженю аж после приватизациї достала сучасни системи за пречисцованє воздуху.

ТИРВАЦЕ РИШЕНЄ ИЩЕ ПРИЧЕКА

Руски Керестур лєм єдно з велїх местох у держави хтори ше зочую зоз еколоґийнима проблемами заґадзеня водох, а зоз уходом до Европскей униї Сербия го будзе мушиц ришиц. Спрам того и Хладзальня достала термин же би по 2025. рок тирвацо ришела проблем одрутних водох. Директор „АБЦ фуд” Зоран Бибич гвари же нашлїдзел тот проблем, хтори би було лєгчейше ришиц кед би було пенєжу.

 – Думам же медзи нами и гражданами постої церпезлївосц прето же єдине цо роби у Керестуре, а вола ше индустрия, то „АБЦ”. Ту робя числени Керестурци – гвари Бибич, алє припознава же их опоминаю рибаре и други жителє.

– Як гваря, „кельо пенєжу-тельо музики”. Маме пречисцовач хтори стари и нє барз функционує, та зме почали ришовац тот проблем на иншаки способ, а у складзе зоз нашима финансийнима можлївосцами. Окрем пречисцовача тераз маме три таложнїки (каскади), а пошвидко будземе у закончуюцей фази проєкту вибудови штирох акумулацийних озеркох (лаґуни), хтори ґарадичасто поставени на розлични уровнї терену, чийо капацитети буду достаточни же би ше одрутни води вецей нє одлївали до Старого беґелю. През штири каскади ше будзе филтровац вода, так же уж у найвисше поставеней лаґуни будземе мац аж и микробиолоґийно исправну воду – гвари директор фабрики „АБЦ фуд” Зоран Бибич. Як тирваце ришенє Бибич видзи правенє фабрики води, лєбо санацию постояцих лаґунох, односно направиц нєпрепущуюцу подлогу и так зопрец же би хемийни и биолоґийни чкодлїви материї вошли до жеми. Медзитим, то источасшнє и найдрагше ришенє.

За дочасове ришованє проблему технїчне руководство Хладзальнї ше упатрало на праксу у Горватскей.

– Щесце у тим шицким же нє випущуєме хемийни одпад, же шицко орґански материї, медзитим, у складзе зоз приступаньом до Европскей униї, шицки хтори заґадзую жем и воду буду ше мушиц прилагодзиц предписаньом. Бешедовал сом зоз людзми зоз Горватскей, хтори у Европскей униї, та сом ше им опитал як ришую проблем одрутних водох. Вони ми гварели же ю випущую до лаґунох, после одредзеного часу направя анализу и випущую воду же би направели места за наиходзаци период. Ми тиж идземе у тим напряме – гварел технїчни директор Любомир Надь.

ЕКОЛОҐИЯ ЯК ЯВНИ ИНТЕРЕС

IMG_5100У звиту инспектора хтори Месна заєднїца достала наведзене же Хладзальня главни, алє нє єдини заґадзовач, цо знаю и Керестурци. Проблеми води за пице и заґадзеносц води у беґелю уж вецей раз були медийно попровадзени, а представителє еколоґох поряднє апелую на людзох же беґельчики нє служа як одрутне место, а окреме нє треба же би ше до нїх улївал состав зоз септичних дзирох.

– Вшелїяк  же квалитет живота Керестурцох котри жию коло того беґельчику нарушени, окреме же кажди граждан Сербиї, по закону, ма право на чисти и здрави животни штредок. Правда же одрутни материї орґанского походзеня зоз индустриї, цо ту случай, найчастейше нє маю токсичне дїйство, алє зменшую концентрацию оксиґену у води. Нєдостаток оксиґену у води спричинює нєставанє рошлїнох и животиньох и така вода постава мертва. Таки штредок вшелїяк нєприємни за психични и физични стан людзох, и як таки директно уплївує на вкупни квалитет живота. Нєприємни запахи зоз беґельчику дїйствую на каждодньови живот тих хтори коло нього биваю, же би могли отвориц облаки своїх обисцох, поробиц роботи повонку, а каждираз маю упечаток же су затровани – констатує дипломовани еколоґ Наташа Хома.

 

(Опатрене 175 раз, нєшка 1)