Меншински заєднїци у Сербиї: „Мала груда, алє…”

автор розгварку водзел а. паланчанин 16. януар 2021

На схадзки Влади Републики Сербиї хтора отримана концом децембра прешлого року, а на предклад министерки за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, Ґордани Чомич, на функцию Державного секретара Министерства за людски и меншински права и дружтвени диялоґ вибрана Олена Папуґа. На тей функциї вона насампредз будзе задлужена за права меншинских заєднїцох на териториї Републики Сербиї. 

З менованьом Олени Папуґовей за державного секретара, руска заєднїца достала найвисше позиционовану особу у державней администрациї у новшей историї. З єдного боку то причина за поцешенє и пиху, алє тота функция вимага и вельо обовязки, схопносци и искуства, цо Олена Папуґа здобула у своїм политичним анґажованю и як член Нароней скупштини Републики Сербиї. Од 2008. по 2020. рок була народна посланїца у Народней скупштини Републики Сербиї спред Лиґи социялдемократох Войводини. После прешлорочних виберанкох вибрана є за посланїцу у Скупштини АП Войводини. За тоти дванац роки у парламентарним живоце, була член Одбору за людски, меншински права и ровноправносц полох, Одбору за просвиту, науку и технолоґийни розвой и информатичне дружтво, а у центру єй уваги було образованє припаднїкох националних меншинох. У двох мандатох була предсидателька Роботней ґрупи за национални меншини у Народней скупштини. Була активна и як координаторка Женскей парламентарней мрежи у чиїх рамикох орґанизовала и водзела седму Националну конференцию Женскей парламентарней мрежи – „Нє у моїм парламенту – процив шицких формох дискриминациї женох”.

РС   У своєй политичней кариєри потераз сце насампредз були у орґанох законодавней власци. Як ше случела тота велька пременка, преход до вивершного конара?

– Мойо менованє за державного секретара задлужену за национални меншини у новоформованим Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ ушлїдзело после поволанки ресорней министерки Ґордани Чомич же бим прилапела тоту роботу. То була моя особна одлука, алє о тим сом информовала странку хторей припадам, на цо сом достала потримовку. Порозуменє за мойо интересованє за права националних меншинох у Лиґи социялдемократох Войводини вше постояло, так же ме и тераз потримали.

РС   У Скупштини Републики Сербиї сце як народна посланїца вше були активни кед у питаню меншински права и ровноправносц полох. Кельо вам тото искуство помогнє у нових задлуженьох?

– Свою посланїцку роботу сом нє похопела лєм як дискутованє у сали на схадзкох, алє сом през шицки роки вельо робела и у Одборе за людски и меншински права и у Одборе за просвиту, а шицко ше одношело на права националних меншинох и на їх образованє. Велї мойо амандмани прилапени праве зоз тих обласцох, та закони злєпшали положенє националних меншинох у нашей жеми. У двох мандатох сом була предсидателька Роботней ґрупи за национални меншини у Народней скупштини Републики Сербиї цо подрозумйовало стаємни контакти з националнима совитами, министерствами, нєвладовима и медзинароднима орґанизациями, окреме тих з Бриселу, бо им важне поглавє 23, хторе ше дотика правох националних меншинох. Шицка тота робота помогла же бим, нє лєм зоз шерцом, алє и през законску реґулативу упознала цо трапи национални меншини у нас. Терашня министерка за людски и меншински права и дружтвени диялоґ Ґордана Чомич провадзела мою роботу у Народней скупштини, вельо зме робели и вєдно, так же у министерстве лєм предлужиме роботу хтору зме робели дотераз. Меншинску политику, людски права дотераз провадзела Канцелария за людски и меншински права, а у тим мандату Влада Републики Сербиї формовала министерство. Понеже є нове, будзе требац кус часу же би ше, най так повем, розробело, алє го чекаю велї закони хтори нам надрилює Европска уния пре придружованє, та ше уж навелько роби.

РС   Пред Министерством вельки и обсяжни роботи у наиходзацим периодзе?

– Будзе ше мушиц виправиц подли оцени зоз Звиту Европскей комисиї хтори зме достали прето же нам стан людских и меншинских правох нєдобре ушорени. Кед то нє виправиме, буду мушиц одвитовац и Скупштина и Влада и нєвладово орґанизациї и национални совити, а и новоосноване министерство. Кед то до рока нє виправиме и нє злєпшаме оцену, нє будземе мац доказ же ше Сербия пременєла на лєпше и то нам загамує придружованє до ЕУ. Же би ше плани министерки Чомич и єй тиму, дзе и я, витворели, нє треба пенєжи, окрем за функционованє националних совитох, а за шицко треба лєм пременїц справованє, почитовац дотерашнї закони и принєсц сучасни. Шицки закони хтори ше дотикаю националних меншинох буду таки яки сцу национални совити. Прето их улога велька и одвичательна. Того року будзе попис жительства од хторого ше треба бац, бо нам принєше иншаку статистику од тей цо була пред 10 роками. Будзе вона жалосна, бо нас шицких єст вельо менєй, алє то треба же би нас, припаднїкох националних меншинох, одшмелєло же бизме ше нє бали буц тото цо нам дїдове охабели. Най национални меншини у тей держави буду и мала груда, алє сами сир. Так и ми Руснаци.

Министерство за людски и меншински права и дружтвени диялоґ ше активно анґажує же би помогло припаднїком националних меншинох у цалей Сербиї же би ше на попису шлєбодно вияшєли по националней основи. Будзе ше бешедовац зоз рижнима институциями же би помогли, а тиж и зоз явнима сервисами же би промововали попис жительства хтори у нас будзе у октобру.

РС   Хтори ище приоритети буду пред Министерским тимом у тим мандату?

– Єден од приоритетох министерства будзе и пририхтованє националних меншинох за виберанки за национални совити 2022. року, та особнє, окремну увагу у своєй роботи пошвецим репрезентативносци и участвованю припаднїкох националних меншинох у державей управи, полициї же би число припаднїкох меншинох нє було лєм число, алє и доказ же ше озбильно дума кед ше бешедує о правох на їх заступеносц и же ше и роби тото цо ше бешедує. Ту лєм предлужим роботу хтору робим у Националним совиту Руснацох у Одборе за службене хаснованє язика и писма. Наш Совит єдини хтори почал обиходзиц локални самоуправи и контроловац хаснованє руского язика, а то буду мушиц поробиц и други национални совити же бизме достали праву слику о хаснованю уставних правох. Прето схадзки Координациї националних совитох буду частейши и будзе з часом огранїчене цо совити муша поробиц. Други приоритет будзе у вязи зоз пандемию. Такой после менованя, министерка Ґордана Чомич замодлєла национални совити же би писмено одвитовали яки пошлїдки корона пандемия охабела на кажду заєднїцу, яки маю предкладаня за попис, як жадаю же би медийни сервиси провадзели їх роботу, хтори главни причини депопулациї, прецо ше меншини числено зменшую, цо треба меняц у виберанкох за членох националних совитох. На тоти питаня одвитовали скоро шицки национални совити так же у моєй роботи то будзе основа и тоти одвити ме буду водзиц. Кажду националну заєднїцу трапя власни проблеми, а велї заєднїцки. На основи тих одвитох министерство формує вименки законох и преложи нови закони.

РС   Чи евентуално єст формални препреченя у вашей роботи кед слово о важних функцийох хтори окончуєце у Националним совиту и тераз як державни секретар у Министерстве?

– Влада Републики Сербиї ме за державного секретара меновала 24. децембра, а понеже сом дотеди була посланїца у Скупштини АП Войводини врацела сом мандат, понеже робота и законодавней, и вивершней власци у зраженю интересох. Членство у Националним совиту Руснацох затримам и будзем и далєй робиц у Одборе за службене хаснованє язика и писма. Дотераз сом робела у Народней скупштини дзе ше приношело закони, тераз у вивершенй власци, односно у Министерстве тоти закони треба запровадзовац, контроловац, робиц же би вони були на хасен гражданох. Вивершна власц ма моц, и вона вше муши робиц за дацо и за дакого, а нє над даким. Тото нове министерство чия сом часц будзе так и робиц. Мойо доприношенє будзе – чуванє и унапредзованє правох националних меншинох.

З БИОҐРАФИЇ

 Олена Папуґа народзена 1964. року у Вербаше. Основну и штредню школу закончела у Руским Керестуре, а потим школованє предлужела на Филозофским факултету у Новим Садзе на Катедри за Руски язик и литературу дзе дипломовала 1989. року и здобула званє професора руского язика и литератури и професора сербско-горватского язика. По 2008. рок робела як лектор и новинар у Новинско-видавательней установи „Руске слово”, а и нєшка є у новинарстве. Авторка є кнїжки на тему етнолоґиї „Стара руска хижа” хтора видата на руским, сербским и горватским язику. Член є актуалного и предходних двох зволаньох Националного совиту Руснацох.

(Опатрене 81 раз, нєшка 1)