Нашол визуални язик за фиктивну реалносц

автор Мая Зазуляк Гарди
911 Опатрене

Фото: Катка Козакова

На Медзинародне змаганє „Graduation Projects 2020” сцигли 240 роботи кандидатох зоз Мадярскей, Словацкей, Ческей и Польскей, а перше место освоєл Дарян Гарди, зоз свою мастер роботу „Газарски словнїк”, у хторей илустровал кнїжку Милорада Павича з исту назву. Дарян ше школовал у штирох державох, а нєдавно мастеровал илустрацию и ґрафику на Академиї уметносцох, архитектури и дизайну „УМПРУМ” у Праги.

Павичова кнїжка на Даряна охабела моцни упечаток ище док ю читал у штреднєй Уметнїцкей школи у Новим Садзе. Понеже є видата на коло 40 язикох, та и на ческим, контактовал видавательну хижу хтора му допущела же би поробел редизайн. Вельо часу и труду уложел до своєй роботи, та ю сцел указац и вонка зоз Праги.

– Иншак ше орґанизує виставу тих роботох хтори вибрани медзи 30 найлєпши. Вона почина у Польскей и вец ше селї до других державох. Тераз пре тоту ситуацию нє знам як будзе, нє знам чи вообще отворя першу виставу, затераз зме лєм правели видео о себе и посилали им го. Пре пандемию сом нє мал нагоду викладац роботу анї на Арт семестру на Академиї, дзе ше иншак тидзень презентує студентски роботи. Вистава отворена за шицких и за викенд прейду и три тисячи особи, а медзи нїма и видавателє, кураторе… Уж кед сом нє мал тоту шансу, послал сом роботу на „Graduation Projects”. Щиро, нє знал сом же ше додзелює места, думал сом же ше лєм вибера 30 найлєпши роботи и тот успих мe поцешел, а вец сом цалком случайно дознал же сом освоєл перше место – приповеда Дарян, хтори мал свою виставу мастер роботи и на „Табук фестивалу” у месце Табор при Праги, чия тема тераз була Екс-Ю.

ДРУКОВАНЄ З ОКРЕМНУ ТЕХНЇКУ

Його мастер робота наишла на добри реакциї у Праги, а за ню робел и виглєдованя, та єдну жиму ходзел по даєдних местох у Сербиї и документовал ствари на основи хторих кнїжка написана.

– Трудзел сом ше найсц гранїцу медзи фикцию и реалносцу, хтору Милорад Павич хаснує у тим тексту, дзе преплєта виглєдовацку роботу зоз мистику, найсц визуални язик хтори тоти два боки даяк вєдно злучи. Вибрали зме дас 40 илустрациї. Интересантни мотиви за илустрацию ми тоти хтори ше вяже за иконоґрафию, релиґию, мистику… Зоз тоту кнїжку сом пречитал ище пейц кнїжки, бо сом нєпреривно мушел глєдац, виглєдовац даєдни часци о хторих писатель бешедує. Тота часц у моєй роботи дзе текст, друкована у друкарнї, а мойо илустрациї друковани зоз окремну технїку, авторским офсетом, у ателєу на Академиї. Кажда фарба ше кладзе на фотосензитивни плех, подобно як у аналоґней фотоґрафиї. Друкує ше так же кельо фарби єст, тельо раз тот папер муши прейсц през тоту машину и вец ше ю нє палї кед ше нє друкує вецей як сто прикладнїки, цо и я мушел зробиц – толкує вон.

Дарян после штреднєй школи уписал илустрацию на Академиї красних уметносцох и дизайну у Братислави у Словацкей, а у штвартим року єден семестер бул на Академиї красних уметносцох у Ґданьску у Польскей прейґ програми Erasmus+. Потим бул медзи трома од коло 60 кандидатох хтори вибрани за мастер студиї у Праги у Ческей.

– И на мастеру сом студирал по словацки, гоч сом преподаваня слухал на ческим язику. Вельо читам, а и сама Академия вимага од студентох вельо дискусиї о наших роботох, та нє мам проблем зоз вокабуларом. Щиро, тераз уж роздумуєм по словацки. Тиж, думам же ми барз помогли розгварки зоз людзми зоз истого, лєбо подобного факултету, интересую нас исти ствари, читаме исти кнїжки и литературу, слухаме исти подкасти и патриме подобни филми. Нашо вечари на Академиї и зоз дружтвом векшином випатраю так же ше медзи вельо вина и циґарох прецагую теми од политики и социялних темох, през нашо идеї о роботох на хторих робиме, по таки мали терапиї… и можем обачиц же ту, у моїм кругу, людзе вельо бешедую, анализую, сцу чуц кажде думанє и нєпреривно ше дополнюєме. Думам же ми проблем вше будзе лєм писанє, та вец даєдни роботи посилам найлєпшей пайташки же би их преверела – припознава Дарян.

Фото: Матей Жидек

ДАРЯНОВО ИЛУСТРАЦИЇ И ФИЛМСКИ ФЕСТИВАЛ У КАНУ

Под час студийох и робел, а тераз є задлужени за визуални идентитет єдного театра. Тиж, анґажовани є и на вецей проєктох.

– У Словацкей сом робел як кустос, то була моя перша студентска робота, а у Ческей сом робел перше у таким єдним хипстерским кафичу, дзе ше прави добру кафу, мера еспресо пейц раз док ше го нє направи и подобне. Вец сом робел у єдним бару у рамикох културного центру, док нас зоз колеґом нє вибрали за роботу у театру, хтори три годзини оддалєни од Праги. Робиме им визуални идентитет, а анґажовани сом як фриленсер. То нє каждодньова робота, та мам часу и за други проєкти. Наприклад, тераз сом робел на єдним проєкту за хтори ме прейґ Инстаґраму контактовала єдна студентка анимациї зоз Академиї ФАМУ, хтора народзена у Ческей, алє єй родичи имиґровали зоз Виєтнаму. Гварела ми же є упозната зоз мою роботу и питала ше ми чи бим сцел зоз ню сотрудзовац на даскелїх сценох, хтори нє зна як визуално поробиц. Тот кратки анимирано-бавени филм посила и на Филмски фестивал до Кану – гвари Дарян, хтори нїґда нє ма мира, та док допущи епидемиолоґийна ситуация, планує вихасновац шансу на Академиї, хтора им оможлївює же би по законченю пошли на роботну праксу, а його вибор би бул Япон.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ