Школяре авторе – октобер

автор школяре
184 Опатрене

МОТИЛЬ

Жил єден мотиль. Було му мено Лара. Дзень бул красни и слунко швицело. Лара весело лєцела по пажици. Зоз квеца зберала нектар. Одразу ше похмарело и почал падац диждж. Кридла ше єй змочели, бо нє вжала амрел. Лара ше злєкла. Скрила ше под лїсце и чекала помоц. Пайташка пчолка збачела Лару. Вжала амрел и пошла ґу нєй. Лара ше єй барз зрадовала. Чекали же би ше Лари осушели криделка. Вєдно под амрелом одлєцели до пчолки. Там пили нектаров чай и бавели ше з квецом.

Заря Ковач, II, Руски Керестур

Милица Мажар, III, Руски Керестур

МОЙ ПАПАҐАЙ

Ванеса Няради, III, Руски Керестур

Я мам дома папаґая. Файта є сунчаница и женка є. Мено єй Ана. Нє барз є велька. Ма цифроване пирє. Люби єсц кукурици, нашенька за папаґаї, алє найволї кикирики. Барз ше люби бавиц на швижим воздуху. Прето найволї кед є пущена зоз клїтки, гоч єй анї у клїтки нє допито, бо там ма свойо бависка. Барз є гласна. Научели зме ю повесц „Чао”. Кед є пущена, вше направи нєшор у моєй хижи. Люби ше ми пендрац на главу. Кед ше престраши, вец ше єй подзвигнє пирє и теди ме дакеди уджубнє зоз писками. Я барз любим свойого папаґая, бо ше ми интересантно зоз нїм бавиц.

Клара Блаґоєвич, IV, Руски Керестур

ПЕС

Пес то найлєпши чловеков товариш. Пси моцни, шмели и швидки. Пре свойо оштри зуби су дакеди и опасни. Я дакеди мал нємецкого овчара, алє нажаль, здохнул. Бул чарно-кафовей фарби. Зо мну ше барз любел бавиц, алє брехал на нєпознатих людзох и дзеци. Любел бим знова мац пса, бо ми хиби бавенє зоз нїм.

Ерик Русковски, IV, Руски Керестур

Филип Буила, IV, Коцур

 

 

Йован Иванов, III, Нови Сад

КЛАСИ

У першей класи

єст вельо дзецинскей краси.

Перша класа барз фина,

як велька рика Дрина.

 

У другей класи оцени рушели,

та ше шицки дзеци престрашели.

Док ше оцени нє заключа,

подаєдни ше и муча.

 

Треца класа нїч окреме,

лєм чежки задатки сцеме.

З пайташами ше бавиме,

лєм красни слова себе гуториме.

Андрей Балїнт, IV, Дюрдьов

Виктор Кулич, III, Коцур

МОЙ ЛЄТНИ ОДПОЧИВОК

Бул сом на базену и спал сом у баби. Ишол сом на морйо и на морю сом єдол кукурицу.

Карло Рац, 6 роки, Бачинци

Лара Сивч. IV, Бикич Дол

ЦО СОМ РОБЕЛ ПРЕЗ ЛЄТО

Найкрасше ми було гонїц бициґлу зоз Андрейом. Бул сом на морю. Було ми крашнє. Лапал сом риби. Нашол сом пайташох. Бул сом у Крупню. Бавел сом бависка.

Стефан Ркман, VI, Шид

Кристина Гарвильчак, II, Руски Керестур

ЄШЕНЬ У МОЇМ КРАЮ

После цеплого и красного лєта пришла єшень. Почали перши дижджи и жимни рана. По драже єст вше вецей поопадовани лїсца и блато. У загради зме зрезовали бундави, а у дворе збераме орехи и лїсковци. Мама и тато остарали ше за огриву и помали починаю топиц. Людзе обераю паприґу, гоч и блато. Мама кажди дзень придзе з поля замарзнута. Днї вше кратши и идземе скорей спац, бо почала и школа. Гонєнє на бициґлох и бавенє на драже охабяме за нарок.

Катарина Дудаш, IV, Руски Керестур

ЧЕКАМ ЄШЕНЬ

Єшень сцигла и до нашого валалу. Облєкаме цепли шмати. Починаю дуц жимни витри и часто пада диждж. Зоз древох опадує жовте, червене, кафове лїсце. Трава вецей нє желєна. Ґовлї одлєцели до цеплих крайох. Єст вельо трактори, хтори вожа кукурицу з поля. Почал нови школски рок. Єст вецей ученя, а менєй бавеня на улїчки. Днї вше кратши и вше вецей зме у цеплим доме. 

Мартин Пашо, IV, Руски Керестур

Марко Бастая, IV, Дюрдьов

ЄШЕНЬ

Ґовлї и ластовки

на юг ше збераю,

свойо скромни гнїзда

до яри зохабяю.

 

Єшень ше приблїжує

лїсце з древох опадує,

трава ше жовцеє,

а витор дує и єшень наявюює.

Надя Ґайдош, IV, Коцур

 

ЄШЕНЬ

Никола Дротар, II, Коцур

Прешло лєто, горучава

слунко слабше греє,

дижджи часто нам падаю,

шицко ше жовцеє.

 

Єшень дурка уж на дзвери,

лєто випровадза,

же би вона пановала

и до златней фарби ше поприберала.

Даниєла Ґайдош, IV, Коцур

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ