Кажде ма даяки талант. Дакому руки стоя на роботу з древом, дакому на роботу з волну, та штрикаю, дахто тка, керпи, хлопи углавним правя дацо, ховаю животинї, орезую древка… Нашей госцинскей, Терезки Сабадошовей руки барз схопни, а барз єй стоя на виписованє писанкох.
По фаховей приготовки є пoживови технїчар, у тарґовини робела скоро дзешец роки, и тадзи, и тамаль. Одала ше за Желька, потим ше им народзел син Матей. Пре векши заробок супруг Желько почал гонїц камион у иножемстве и пре свою роботу бул часто на драги, а Терезка ришела же останє дома зоз сином.
И ГОБИ, И УЖИВАНЄ, И „ПЛАТАНЄ”
Кед жена дома з дзецми, вец ма вецей шлєбодного часу – гвари Терезка и предлужує же кед супруг нє дома, муши даяк прекрациц самотни днї. Вона пренашла тото цо єй лєжи на души, на цо єй руки стоя и зоз чим сама себе помага.
– Кед ше нам народзел син Матей, супруга сом випровадзала на драгу, а зоз драги го и дочековала. Часто шицка робота по обисцу и коло нього була на мнє. Кед син кус подроснул, почал тренирац у СТК „Русин” у валалє. Вожела сом го на змаганя, чекала зоз змаганьох, и вше ше требало за дацо остарац. Желько три тижнї у драже и тидзень дома, и тоту роботу роби уж тринац роки. Понеже сом часто була сама, нашла сом себе розвагу. През рок пестуєм ґладиоли у загради, а през жиму, кед днї кратки, пренашла сом ше у писню писанкох – гвари наша собешеднїца.
Писанє писанкох Терезу найбаржей здогадує на оца. Кажди рок на Вельки пияток цала їх фамелия ишли ґу Христови и кед ше врацели, вец писали писанки. Оцец мал шкатулку од виксу котру положел на конєц шпоргета, до шкатулки положел обични чарни восок зоз котрим писал по писанкох. Теди ше писанки писало з воском, офарбело их, а вец ше тот восок шкрабало. Голєм так робел єй оцец, а так предлужела и вона у своєй фамелиї. Кед хлапец почал ходзиц до школи, видзела же писанки за Вельку ноц нє муши писац зоз воском, хтори уж и чежше могло набавиц, алє од сина вжала масни печаци.
– Я мойо писанки за Вельку ноц вше писала з воском, односно з маснима печацами. Кед родзиново пришли до нас, вше ше лашели на тоти писанки. И єдним и другим сом им за дарунок написала писанки. Док зме раз бешедовали, вони ми дали идею же бим их могла и предавац. И так их уж роками пишем. Кед дакому предам, дахто их видзи, та и вон сце. Одкеди єст Фейсбук, положим фотоґрафиї на дружтвену мрежу, оглашим же предавам, та велї и так дознаю тото цо робим.
ПРИРИХТОВАНЄ ЗА ПИСАНЄ
Писанки ше найвецей предава пред Вельку ноцу, толкує Тереза. Правда, велї поруча и през рок, алє пред шветом ше найвецей глєда.
– Док у нас ядловец ище у конку, а я уж видувуєм писанки и вец шицки робя шмих зо мнє же сом ище ядловец нє розквицела, а уж робим з писанками. Вайца себе рихтам цали рок – кед правим медовнїки за Крачун, уж виберам прибор, випущуєм их и сушим, фарбим. Практично, кед печем колачи зоз вецей вайцох, вец такой и видувуєм вайца з машинку, бо так мам и вайцо за колач, и шкарупину за писанку. У фебруару найчастейше пишем писанки, теди ми якош найзґоднєйше –гвари Терезка.
Кед писанки повидувує, звичайно их наполнї зоз обичну воду у котрей стоя през ноц же би ше нука шицко добре розмочело. Потим розправи до води есенц або лимунов сок зоз соду бикарбону и ознова кладзе видути вайца же би пребрали пах. Углавним, гвари же их треба даскельо раз намочиц, алє и добре висушиц же би ше фарба нє оддульовала. Мож их фарбиц и зоз темперу, алє од нєй остава шлїд од щеточки, та их вона найчастейше фарби зоз акрилнима фарбами котри наноши зоз пальцом. Крашнє ше офарбя и зоз авто-лаґом. По єй словох, лаґ добри, бо писанки и защици, та су нє таки крегки, а и швицаци су.
РИЖНИ ТЕХНЇКИ И СПОСОБИ ПРИКРАШОВАНЯ
Технїки зоз котрима Терезка роби з писанками рижнородни. Вона найволї писац зоз воском же би цо баржей здабали на стародавни. Нє вишкрабує их, алє виписує зоз маснима печацами. Технїка декупаж ше и при писанкох хаснує, як и при других предметох. На писанку ше кладзе часци салветки котри ше комбиную на рижни способи. Лїпи ше зоз лїпкачом (древофикс) котри розридзени зоз воду, а наноши ше го зоз щеточу и на концу прелаґує.
Квилинґ технїка така же ше виштригую паперики и круца на єдну иглїцу и вец ше их склада на ружички, чипочки, закрутки. За ґравированє єст окремна машинка.
– Машинку за ґравированє сом достала на дарунок од ґаздинї дзе зме жедлярели. Вона тиж пише писанки. За тоту машинку єст рижни фуровики, од найменшого по найвекши и мож виписовац символи, квецики, ружички, мож наприклад написац „Христос Воскрес!” Єдного року сом дзивчатом котри приходзели обляц Матея на писанки виписовала їх мена и украшовала. Дзивчата ше барз зрадовали тим писанком, то бул нєзвичайни дарункох и здогадованє на облїванє – гвари Тереза и толкує же кед ше хаснує технїку ґравированя, писанки ше перше офарби у фарби за вайца, цо нє єдноставно бо видути писанки лєгки и нє сцу ше зачириц до чечносци. Кед ше добре осуша, вец ше по нїх ґравирує.
Терезка правела и дзирковани писанки за котри гвари же потребно барз вельо часу. Кажду єдну дзирочку треба зоз ресельовиком обрушиц же би ше нє видзело нукашню скорочку котра завадза. З тоту технїку мож робиц лєм тварди вайца, як цо гуши, або качково. Курово, дутянски, вайца нє мож хасновац бо су маю мегку лупу.
– Технїка писаня писанкох з воском ме змирює, пополнїм себе шлєбодни час, нє патрим телевизию, нє читам кнїжки, нє препатрам цо єст нове на Фейсбуку, алє шеднєм ґу писанком и пишем. Кед вежнєм вайцо до руки нїґда нє знам як будзе вицифроване. Просто зоз глави, пишем так як ми ше пачи. Комбинациї фарбох на писанкох видумуєм тиж по моїм смаку. Я любим пастелни фарби, а даєдним ше нє пача таки фарби як мнє, та глєдаю писанки з моцнєйшима фарбами. Я то розумим, нє можем фарбиц и писац лєм писанки по своїм смаку, бо нам смаки розлични, та мушим провадзиц цо ше людзом пачи. Червени писанки людзе найвецей купую, алє и желєни и жовти, а того року випатра модерна белава и била фарба, бо сом праве таки найвецей попредала – гвари вона. До рока випише, вицифрує и по 400-500 писанки. Векшину преда, алє вельо и подарує. Цеши ше же єй писанки пошли до Луксембурґу, дзе супруг робел, до Словацкей, Горватскей и вашдзи дзе єст наших людзох.
Зоз писаньом писанкох Терезки прейдзе час, робота ю як гварела, змири, потарґує и подарує, а цошка за ню остава. Радосц остава и єй, бо цошка поробела, а радосц дарує и особом котри потим уживаю у єй прекрасних писанкох на Вельку ноц.
МОГОЛ БИ ТО БУЦ НАШ СУВЕНИР
– Мой супруг єден час робел у Луксембурґу и однєсол ґаздови мойо писанки на дарунок. У нїх то цошка нове, вони таке нє видзели. Велїм ше попачели, та питали за себе, и теди Желько однєсол коло 200 фалати хтори им стали на столє у канцелариї, та сами виберали писанки хтори ше им пачели и давали за нїх пенєжи, гвари вона. Гоч писанки мали свою цену, кед єй супруг принєсол коверту, у нєй було вецей пенєжи як цо писанки коштали. Терезка гвари же ше цешела же хтошка наградзел єй труд и заплацел вецей и подумала же би писанки могло пласовац и до иножемства як наш сувенир, бо то велїм барз интересантне.
