Явне информованє на язикох националних меншинох фундамент диялоґа и плурализма

автор а. паланчанин
2.2k Опатрене

На Конференциї на тему „Явне информованє на язикох националних меншинох у фокусу запровадзованя Медийней стратеґиї”, були отримани два сесиї. О Явним информованю на язикох националних меншинох, односно о актуалним стану у тей обласци, бешедовало ше на першей сесиї, а друга була на тему Интерного етичного кодексу.

Интересованє за тот сход, хтори орґанизовала НВУ „Руске слово” з потримовку ОЕБС-а Мисиї у Републики Сербиї, Нєзависного дружтва новинарох Сербиї и Нєзависного дружтва новинарох Войводини, було вельке.

Прейґ Зум платформи прешлого тижня, стреду, 6. октобра, отримана Конференция на тему „Явне информованє на язикох националних меншинох”. Пре значносц темох о хторих бешедоване на сходзе присуствовали 77 учашнїки – представителє Министерства за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, Министерства за културу и информованє, Мисиї ОЕБС, националних совитох, еснафских здруженьох и медийох.

 

УСТАВНЕ ПРАВО

 

Безсумнїву, як и могло чуц на Конференциї, тема о хторей ше бешедовало на дньови шор положена у правим чаше. Насампредз прето же то єдно зоз фундаменталних началох у нашим найвисшим законским предписаню – Уставу. З другого боку, бешеди и дискусия зоз тей конференциї вшелїяк же буду значни у дефинованю Медийней стратеґиї, як и пакету законских предписаньох у обласци информованя на меншинских язикох. У тей хвильки информованє на меншинских язикох зочене зоз велїма проблемами, як цо финансованє, одвичательносц итд.

Амбасадор Мисиї ОЕБС у Републики Сербиї, Ян Брату у привитней бешеди надпомнул же информованє на меншинских язикох ма окремну значносц. Сучасне информованє меншинох, як фундамент плурализма, диялоґа, мултикултурализма муши буц поставене на нових стандардох. Нови опредзелєня стандардох у информованю би обезпечели, ґарантовали уставни права, а окрем того мушели би дефиновац нєзависносц медийох, професийносц, плурализем и диверзитет. То ше одноши на шицки медиї. Як надпомнул амбасадор Брату, на тей драги будзе вельо спокуси и шицко би требало розришиц.

Ґордана Предич, окремни совитнїк у Министерстве култури и информованя Републики Сербиї, ше зложела же тераз прави час бешедовац о тей теми. Насампредз прето же у цеку пририхтованє нового сету законских предписаньох и Медийней стратеґиї у обласци информованя. Рамики за тоти важни документи, як надпомла Предич, ше стаємно унапредзує и, по єй думаню, понад су Европского просеку прето же припознаваю колективни права. У Републики Сербиї заступени числени модели прейґ хторих ше тоти права витворює. Кед слово о Кодексу вона надпомла же треба поставиц ясни гранїци хтори би обезпечели нєзависносц медийох од сновательох, односно националних совитох.

Державни секретар у Министерстве за людски и меншински права и дружтвени диялоґ, Олена Папуґа, на сходзе винєсла числени искуства хтори Министерство здобуло на терену. У тей тромешачней роботи нащивени числени локални самоуправи, Националани совити и предочени числени проблеми по питаню информованя на язикох националних меншинох. Як надпомла Папуґова, здобуло ше упечаток же єст велька розлика у обласци информованя на сиверу и югу Републики. На югу Сербиї евидентна нєзаинтересованосц за информованє на меншинских язикох. Тиж так и же роботнїки у медийох нє плацени адекватно. Министерство мало розгварки и зоз чолнима людзми у Радио-телевизиї Сербиї и суґероване же тот медий зоз националну фреквенцию мушел дац вецей уваги информованю националних меншинох.

Панелисти на першей сесиї були Мария Бабич, правнїк у НУНС-у, Норберт Шинкович, предсидатель НДНВ, Раґми Мустафи, предсидатель Националного совиту албанскей националней меншини и Недим Сейдинович, новинар и медийни експерт. Їх думаня винєшени на сходзе ше рушали у рамикох ушорйовацкей нєзависносци медийох, финансийней отримуюцосци и квалитету змиста. Ришенє тих и других проблемох би могло ришиц през анекси зоз хторима би ше виправело нєдостатки у документох хтори ушорюю обласц явного информованя на язикох националних меншинох.

 

ИНТЕРНИ ЕТИЧНИ КОДЕКС

 

Инциятиву за писанє Интерного медийного кодексу порушал директор НВУ „Руске слово” др Борис Варґа. На сходзе Варґа бул перши панелиста на другей сесиї хтора ше одношела на Интерни етични кодекс.

Як надпомул, перши самореґулативни акт у тижньовнїку уведзени 2013. року пре потреби провадзеня виберанкох, окреме виберанкох за Национални совити националних меншинох.

– О писаню Интерного етичного кодексу ше почало роздумовац потим як зоз Медийней стретеґиї Републики Сербиї були вируцени вецей елементи хтори ґарантовали нєзависне информованє на меншинских язикох и нєпартийске кадрованє у медийних установох. Медзи вируценима елементами була и одряднїца о трипартийним составе Управних одборох хтора подрозумйовала состав УО од трох членох националного совита, трох членох зоз колектива и трох членох ширшей дружтвеней заєднїци. Интерни кодекс писали представителє НВУ „Руске слово”, Одбор за информованє Националного совиту Руснацох, а поштреднїки були НДНВ и ОЕБС. Подписани є концом 2019. року, а обявени є на руским, сербским и анґлийским язику. Конституоване и Надпатраюце цело за жалби пре евентуални потупйованя того документа. Алє за, так повесц, два роки од подписованя, нє було писмени жалби – гварел др Борис Варґа.

Кед слово о искуствох применьованя Кодекса у пракси, Варґа надпомнул же евидентовани штири позитивни практични функциї (на прикладзе НВУ „Руске слово”) – дефиновани статус и обовязки „Руского слова” и аґенциї „Рутенпрес”, акцентовани правила провадзеня виберанкох, окреме за национални совити, реґуловани професийни одношеня и створене цело од штирох членох хтори комуникує зоз явносцу и отворене є за жалби.

– Нє удало нам ше, односно лєм часточнє запровадзена у пракси, а ключне є за шицки медийни установи, то кадровска политика. Приклади розлични, позитивни тот же Национални совит Руснацох и директор установи прилапели суґестиї колектива „Руске слово” за три члени УО. Неґативни призначени кед виберани главни и одвичательни редактор тижньовнїка „Руске слово” по конкурсу котри розписала НВУ „Руске слово”. З тей нагоди УО нє випочитовал два точки Кодекса: нє випочитована суґестия колектива о виборе редактора и нє випочитоване зраженє интересох хтори дефиновани и зоз Кодексом новинарох Сербиї. То виволало и реакцию Здруженя, односно Суда чесци НДНВ – гаврел др Борис Варґа.

Интерни етични Кодекс як модел можу применїц и други меншински заєднїци, а интересованє за Кодекс почало накадзи є представени. Потераз три медиї написали Интерни етични Кодекс, окрем „Руского слова” то ище „Ридне слово” на українским язику и на чарногорским язику „Виєст”. Заинтересовани за Кодекс то медиї на горватским, словацким и македонским язику.

Таня Арва Планчак, секретар Националного совиту Руснацох, була други панелиста на Конференциї на тему Интерного етичного Кодексу. Вона надпомла же у рамикох пририхтованя за Конференцию запровадзена анкета зоз хтору би ше достало податки о заинтересованосци медийох и националних совитох за тот значни документ. Резултати були же од шицких 23 НС и медийох одвити на анкету послали штири совити и три медиї. Интересантни податок и то же дзепоєдни совити одвитовали на анкету, а медиї нє (нє були у пару – наприклад словацки Совит и словацки медий). Окреме надпомла же у дзепоєдних обласцох нє дефиновани прецизни одношеня, т. є. явна функция предсидателя националного совиту нє препозната як функционерска з боку позитивних законох Сербиї, та нє иснує зраженє котре „препознава” медийни етични Кодекс.

 

ДИСКУСИЯ И ЗАКЛЮЧЕНЯ

 

Потим ушлїдзела дискусия хтора пре огранїчени час тирваня Конференциї мушела буц кратка и концизна. Учашнїки винєсли числени позитивни и неґативни думаня на обидва теми, а шицки ґенерализовани у нарису залюченьох.

Насампредз виражене опредзелєнє за стимулованє информованя, а же би Реґулаторне цело и Совит за пресу були блїжей при меншинских заєднїцох и їх медийох. Модел информованя у Войводини, кед же ше утвердзи як доцильни, треба применїц на териториї цалей Републики Сербиї.

Тиж так, кед слово о Кодексу, национални совити би требали прецизно дефиновац одношеня зоз медиями хторим су снователь. Вшелїяк, треба зопрец їх уплїв на медиї, а з другого боку треба дефиновац и санкциї у случаю нє почитованя автономиї медийох.

 

ПРИМЕНЬОВАНЄ И ПОТУПЙОВАНЄ ПРАВИЛОХ

 

Предсидатель Националного совиту Руснацох Борислав Сакач, бул єден з учашнїкох на Конференциї и у своєй бешеди, з тей нагоди, дал свойо зауваги и предкладаня на обидва теми о хторих ше бешедовало:

– На тим сходзе часто ше чуло слово интеркултуралносц. Мушим надпомнуц же наша заєднїца ма писани и електронски медий чий снователь Национални совит. То тижньовнїк „Руске слово” и „Рутенпрес”. Кед слово о електронским медию, информациї ше пласує прейґ интернету на руским язику. Мой предклад же би ше формовало новинарски пул хтори би тоти информациї зберал и прекладал на други язики, а потим би тоти информациї були прешлїдзовани другим хасновательом. Кед слово о применьованю Кодекса, як могло чуц, було дефиноване Надпатраюце цело од штирох членох. Повед бим фахових и компетентних. Тото Цело би могло пояшнїц шицки евентуални потупйованя Кодекса по питаню вибора главного и одвичательного редактора. Особа хтора вибрана на тоту функцию, пред тим була вибрана на позицию заменїка главного и одвичательного редактора. Кед же було даяки потупеня у смислу зраженя интересох, могло ше и теди реаґовац – гварел Борислав Сакач.

 

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ