При супруги Рускинї полюбел руску шпиванку и од давна є активни у шпивацкей ґрупи у Бикичу. Гоби му – вариц смачни єдла, а однєдавна ше заинтересовал за пчоларство. Пензионерски днї нє могол красше задумац Тихомир Античевич, просвитни роботнїк у пензиї, робел як наставнїк физики, технїчного образованя и транспортного воспитаня, а жил у Варешу у Босни и Герцеґовини. Отамаль пришол до Сриму, до Балащакового обисца у Беркасове кед упознал супругу Андєлку Балащак, просвитну роботнїцу хтора пошла до Варешу пре роботу. Побрали ше, а од 1984. року почали жиц у Беркасове.
– Моя супруга ше ламала чи предац хижу єй родичох, чи нє, а я ю радзел най то нє роби. Послухала ме, та зме ше преселєли праве там, до старей, набиваней хижи. Надумали зме до нєй уложиц и присподобиц ю нашим потребом, насампредз же би мала купальню, алє и же би у нєй було приємно жиц – приповеда Тихомир у крашнє ушореним обисцу дзе шицко на своїм месце.
Тихомир и Андєлка сцели зачувац автентичносц старого двора у обисцу, та охабели и стари гамбар, студню, пец у хторим ше дакеди пекол хлєб, а на месце старей лєтнєй кухнї на дворе, на єй фундаметох, збудовали нову хтору наволали етно-хижа. Кухньочка як дакеди, а у нєй стародавни креденц, стол, гокли и отоман, же би ше на нїм могло одпочинуц. Вшадзи доокола предмети хтори ше дакеди хасновало.
НЇҐДА НЄ РОЗДУМОВАЛ ЖЕ БИ МОГОЛ ШПИВАЦ
През бешеду дознаваме же по приходзе до Беркасова Тихомир достал роботу у тедишнїм подприємстве ,,Шидтранс” дзе робел як диспечер, а по одход до пензиї робел у авто-школи. У пензиї мал вельо вецей шлєбодного часу и помали ше уключел до културного живота Руснацох у сушедним Бикичу.
– Поволала ме Невенка Бобальова и гварела же ше формовала хлопска шпивацка ґрупа, та сом пристал шпивац по руски. Правда, по руски нє бешедуєм, алє розумим язик, та кед ми на папер з велькима буквами написали слова каждей шпиванки, нє мал сом векши бриґи. Окрем мнє шпиваю и Данил Штефанчик, Яким Лазор и Звонко Шолтис зоз Бикичу, як и Данил Надь з Бачинцох и Петро Гарвильчак зоз Беркасова. Наступаме як хлопска ґрупа, алє дзепоєдни шпиванки шпиваме вєдно зоз женми. Кед зме приказовали обичай валяня ,,майского древа”, и я мал бешедовац по руски. И пошло то якош – приповеда Тихомир.
Зоз шпивацку ґрупу одходзел на фестивали и смотри, а найбаржей памета госцованя у иножемстве. Бул у Свиднїку и Бардейове у Републики Словацкей, а того лєта и у Польскей. Наш собешеднїк припознава же анї нє подумал же дакеди будзе шпивац як пензионер, а окреме же то будзе по руски. Но, окрем шпиваня, наш собешеднїк люби и друге. Люби вариц, а свойо кухарски схопносци указал и на змаганьох. Каждого року як член екипи участвує у Бикичу на змаганю у вареню шкембичох, а барз є добри майстор кухар и кед слово о ґулашох.
– Пред пейцома роками на змаганю пензионерских здруженьох у у вареню ґулашу у Митровици, и у конкуренциї осем змагательох з вецей сримских местох, освоєл сом перше место и достал погар. Окремней тайни у вареню нєт, лєм треба знац кельо и котри присмачки положиц до гарчка – гвари Античевич хтори нє керує анї пензионерски спортски змаганя у шаху, пикаду и спортским риболове дзе гвари, друженє важнєйше од резултатох.
НАШОЛ ШЕ НА ФАМЕЛИЙНИМ СТЕБЛУ У СЛОВАЦКЕЙ
– Любим заграц на синтисайзеру, так, за свою душу, а вєдно зоз супругу Андєлку правиме рижни предмети зоз новинского паперу. Так швидше преходзи час – гвари наш собешеднїк хтори винашол же є записани и у кнїжки хтору написал Емил Балащак з Вишного Тварожцу у Словацкей у хторей обробени податки о 3 500 Балащакових хтори розшати вшадзи по швеце. Як руски жец, и вон и його найблїзши на фамелийним стеблу.
Тихомир вєдно зоз супругу Андєлку жиє мирни пензионерски живот. Стара ше о загради, о дробизґу у гумнє, пече палєнку… Окреме му мило кед є з дзецми и унучатами. Син Ален, воєни старшина у Беоґрадзе, а дзивка Андреа, просвитна роботнїца у Новим Садзе.
Кед зме нащивели їх дом у Беркасове, Тихомир бул сам, бо супруга була у иножемстве. Но, нє так же геверовал, нащивел подобову колонию ,,Руски двор 2015” у Шидзе, а наступал и зоз шпивацку ґрупу на ,,Културним лєту”.
Гвари же вше люби кед добре обдума и вихасновац свой шлєбодни час.
ПЕРШИ ПЧОЛАРСКИ КРОЧАЇ
Тихомир нам виволал же пред двома роками почал тримац пчоли и же почал з двома кошнїцами. Тримам их у загради, бо доокола єст паши и можем ше похвалїц же сом нафуркал 15 кили меду з баґренох и осем кили лїпового меду, а лєм сом першираз фуркал. У медзичаше сом формовал ище єдну кошнїцу и задовльни сом як ми идзе ,,пчоларeнє” – похвалєл ше Тихомир.
