НОВИ САД/РУСКИ КЕРЕСТУР – З нагоди ювилея 80-рочнїци НВУ „Руске слово” додзелєла найпрестижнєйшу награду з обласци литератури на язику бачванско-сримских Руснацох, а за кнїжку у виданю НВУ „Руске слово”.
На предклад одвичательного редактора Видавательней дїялносци Миколи Шанти и Видавательного совиту, Славомир Олеяр (з Канади) лауреат литературней награди „Гавриїл Костельник” за найлєпшу кнїжку под насловом „Порвисла” (2024), як и за окремне доприношенє литератури по руски и литератури вообще, за видавательни период од 2020. по 2025. рок.
Рецензентка кнїжки Ирина Гарди Ковачевич написала о кнїжки, а як обґрунтованє награди (виривиок):
„Як Руснак у швеце, хтори по нужди постал космополита, Олеяр записує поєдинєчни судьби бездомних, пресадзених з рижних меридиянох и ґеоґрафских ширинох хтори пробую пущиц коренї на вибраним, або случайним фалатку жеми кадзи их витри живота пошали. Стараюци ше буц цо обєктивнєйши у толкованю їх одлукох служи ше зоз лоґику свойого искуства и зоз емпатию освидоменого гуманисти уходзи до психолоґиї своїх геройох толкуюци їх мотиви. Зоз талантом замерковац тото цо сущне и характеристичне, твори їх характери у хторих ядро їх поривох и жридло їх виборох и одлукох, малює ґалерию подобох хтори ше на розлични способи боря витвориц у сущносци исти циль – найсц свойо место под слунком цудзого нєба, без огляду одкадз приходза, якей фарби їх скора и яку терху прешлосци цагаю на своїх плєцох. Як и сам живот, зменюю ше и преплєтаю людски розличносци и творя тканє нєвичерпних животних приповедкох, полне з глїбокима траґичнима ситуациями и нєсподзиванями, як кед би шицки вони були у велїчезним паноптикону, одкадз нєт виходу, у хторим ше їх судьби витворюю як кед би були бабки на порващку з хторима манипулує нєвидлїва рука, а заш лєм, кажда окремна судьба дїйствує автентично, дожито и нательо реалистично же и попри тим же автор на концу каждей приповедки дава якеш заключенє, лоґичне чи филозофске, читачови у глави остава питанє: А цо було далєй. Бо, очивисно, животи тих подобох дзешка там, далєко од нас, одвиваю ше и далєй и вони без затримованя виписую свойо романи.”
У мено пана Славомира Олеяра, награду 13. юния на преслави у Руским Керестуре превжала Ирина Олеяр, а лауреат ше обарцел присутним прейґ видео знїмку.
