Вше и вшадзи на двох колєсох

327 Опатрене

Уж вецей як двасто роки, бициґла туня превозка хтора ма вельки предносци кед слово о нашим здравю, алє и отримованю розвою животного штредку. Под час панедмиї пре корона вирус, предавальнї з бициґлами зазначели вельку предаваносц, а од теди ше предаванє предлужує и надалєй звекшує. Значносц бициґли пред штирома роками препознали и Зєдинєни нациї кед преглашели же 3. юний Шветови дзень бициґли.

Александар Романов найлєпши бициґлиста у Сербиї, алє и на Балкану. Родом є зоз Шиду, алє го, як гвари, студиї „прицагли” же би пришол до Нового Саду и преселєл ше. По його словох, бициґла му синоним за шлєбоду и вон так и жиє. Кеди ґод може, чи то до варошу, чи на роботу, чи на даяки святочни случованя, вше вибера пойсц на бициґли.

– Бициґлу сом вше виберал як рекреацию, як нагоду же бим ше дружел з приятелями и вожел по населєню. А озбильнєйше сом ше з бициґлизмом, як спортом, почал занїмац же бим ше вецей дружел зоз особами хтори роздумую як и я, з оглядом на тото же коло мнє хлапци виберали моторки и авта, а я таке одбивал – здогадує ше Александар.

УЧАШНЇК НА ОЛИМПИЯДИ

Романов би бициґлизем подзелєл на драгови и горяцки, а кажди ма даскельо формати хтори ше розликую по длужини и километрох. Йому наймилши кружни и елиминатор обегованя у горяцким бициґлизме. Найлєпши зазначени резултати позберал на Олимпийских бавискох младих кед освоєл 10. место на елиминатор обегованю 2014. року у Нандїнґу у Китаю, а ма и три освоєни балкански титули и дзеветнац титули державного шампиона.

– Першого змаганя ше анї нє здогадуєм, знам же було у априлу 2010. року по дижджу коло Сотского озера при Шидзе. Трениґи за бициґлистох нє подрозумюю лєм гонїц бициґлу, но, углавним су на бициґли, алє тренираме и у терховнї и бегаме. Вецей ме виполнює воженє и пребуванє у природи, а змаганє, кед єст, дзечнє ше одволам, алє ми нїґда нє було найважнєйше. На бициґли сом ище нє правел длугши рути звонка жеми, алє док закончим професийну кариєру, плануєм препровадзиц даяки час путовац на двох колєсох – гвари Александар.

ЧАС ЗА ПРЕБУВАНЄ У ПРИРОДИ

Гваря же кед сцеме гонїц бициґлу швидко же треба исц сам, а кед сцеме гонїц далєко треба исц з дружтвом. Александар дакеди за першу опцию, а дакеди за другу. Ище додал же му автомобилизем гоби, алє нїґда му нє годзен заменїц бициґлизем, бо го час препровадзени на бициґли виполнює, а и так здравше и за ньго, и за планету.

– Младим бим препоручел же би цо вецей часу були у природи, чи на бициґли чи лєм пешо, алє треба видвоїц час, голєм годзину дньово и буц активни. Одреканя єст у каждим спорту, бо сцеме посцигнуц резултати. Важне мац мотивацию и волю хтори моцнєйши як даяка терха, лєбо проблем яки маме. Дацо цо у нас виволує уживанє и виполнєнє. Нє упатрал сом ше нїґда нї на кого, алє вше сом послухал совити од мойого терашнього тренера, бувшого шампиона Бояна Дюрдїча – закончує Александар.

У шлєбодним чаше, Романов знїма видеа, углавним на тему власних искуствох зоз швета бициґлизма и автомобилизма. У будучносци жада освоїц и двацету титулу на державним першенстве, алє и виґрабац ше на даяки нєзґодни верх на Алпох.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ