„Заградка” прежила кризу (XII)

автор дю. латяк
315 Опатрене

Мешачни часопис „Заградка” виходзи як нашлїднїк часопису за руски дзеци „Наша заградка”, котри виходзел од септембра 1937. по 6. април 1941. року. Од юния 1947. по 1991. рок виходзел под меном „Пионирска заградка”, а од 1. януара 1991. року ноши нєшкайше мено „Заградка”. 

Рок 2000. представя вельки преобрат у „живоце” часопису за дзеци „Заградка”. У складзе зоз уставнима и политичнима пременками Република Сербия постава самостойна держава.

И у НВУ „Руске слово” настали значни турбуленциї. Чолни особи у октобру 2000. року напущели Установу, а колектив, после самоорґанизованя, спомедзи себе на чоло як окончователя длужносци директора вибрал Миколу Шанту, за главного и одвичательного редактора новинох „Руске слово” врацел  зменєного Любомира Рамача, а на длужносц редактора „Заградки” врацена Мелания Римар. Источасно врацени и формат часопису, яки бул скорей.

ШЕЙСЦ ДЕЦЕНИЇ РОБОТНО ПРЕСЛАВЕНИ

Консолидация колектива НВУ „Руске слово” потирвала досц длуги час. Було потребне з фундамента меняц ушорйовацку концепцию новинох и часописох и ускладзиц з вимогами нового часу. Кед слово о ювилейох, новонастати час нє потримовал масовни сходи. Нєт вецей реферати и академиї. Шейдзешатрочнїца  „Заградки” означена роботно.

У наяви означованя 60-рочного ювилея, у априлским чишлє зоз 2007. року обявени привитни текст писательки Серафини Макайовей (бок 3) и пригодни текст наменєни читачом школского возросту:

„У тим школским року вам у тей рубрики вецей нє будзем нїч надпоминац, совитовац, гандровац вас анї хвалїц. Ша, такого маце надосц и дома и у школи. Чи нє так?

Тот бок подаруєме писательом и приятельом хтори вискладаю найкрасши винчованки „Заградки” за єй вельки ювилей. У юнию першому числу „Нашей заградки” будзе 70 роки, а „Пионирска заградка” и „Заградка” преславя 60. родзени дзень.

                                                                                                Ураааа!

                                                                                      Поце, дзеци!

                                                                  Будзе торти и переци!‟

Стретнуце руских школох у Бачкей Тополї 2009. року

 

ВИНЧОВАНКИ И ДАРУНКИ

У майским чишлє 2007. року, так як и наявене у предходним чишлє, на боку 3 на першим месце обявена винчованка бувшого редактора Янка Раца, котра глаши:

„Винчуєм Редакциї вельки ювилей – 70 роки од виходзеня „Нашей заградки” и 60 роки порядного виходзеня „Пионирскей заградки” и „Заградки” и шицким сотруднїком котри през цали час усадзовали до младих шерцох заренка мудросци, знаня, чесноти и любови, жадам новей витирвалосци.

Най тота наша „Заградка” и у наступних рокох розквита и най ище баржей шири пах на хасен и общу радосц нашим дзецом, нашей будучносци.”

Под тоту винчованку вецейрочни сотруднїк Юлиян Пап обявює  свою винчованку у стихох под насловом „,Заградка’ наша памятка”.

Юнийске число з 2007. року на трецим боку приноши винчованки з нагоди ювилея, котри послали часописи „Невен” и „Дячко доба”, и „Поклон кратки нашей ,Заградки’” писателя Радомира Мичуновича. А на шестим боку винчованки од часописох „Йо пайташ” и „Мизеш колач”, од писательки Ирини Гарди-Ковачевич и од Михеона Хун-Кана.

На боку 7 ювилей означени зоз стихами „Любовна писня у припадкох”, подписанима з инициялами К. В., вибранима зоз „Заградки”, число 2 од октобра 1998. року и текста з насловом „,Заградка’ вецей нє будзе ,Пионирска’” вибраного зоз „Заградки” число 5 од януара 1991. року.

НАГРАДА ЗМАЙОВИХ ДЗЕЦИНСКИХ БАВИСКОХ

Як зазначела терашня редакторка „Заградки” Мелания Римарова у статї, обявеней у кнїжки „Руске слово 1945–2020” на бокох 128–134, святочна програма з нагоди ювилея отримана 25. септембра 2007. року у Музею Войводини у Новим Садзе.

На нєй були представнїки шицких школох дзе ше порядна настава одвива по руски, як и зоз шицких гевтих дзе теди була орґанизована факултативна настава руского язика.

Редакция обезпечела автобус за школярох-учаснїкох зоз Руского Керестура, Кули, Коцура, Савиного Села, Вербасу, Суботици, Нового Орахова и Дюрдьова.

Як вершину означованя 60-рочнїци мож тримац информацию зоз числа 1 од септембра 1997. року (бок 3), у котрей ше информує же:

„З нагоди 70. рочнїци од виходзеня першого числа часописа за дзеци по руски „Наша заградка” и 60. рочнїци од виходзеня часописа „Пионирска заградка” и познєйше „Заградка”, тота ваша и наша новинка у юнию того року достала вельо винчованки од читачох, писательох и приятельох. Шицким ше щиро радовала, а найбаржей найвекшому припознаню хторе достала за спомнути ювилей.

На 50. Змайових дзецинских бавискох – найвекшим фестивалу творчосци за дзеци, „ЗАГРАДКА” достала Награду Змайових дзецинских бавискох за доприношенє популаризованю литератури за дзеци.”

 

 

МЕЛАНИЯ РИМАР народзена у Руским Керестуре 30. авґуста 1958. року. Ґимназию закончела у Руским Керестуре. Природно-математични факултет (ґеоґрафия) закончела у Новим Садзе.

Робиц почала 1984. року у НВРО „Руске слово” у Новим Садзе як новинар  у новинох „Руске слово”, а вец, од 1986. року, як новинар-сотруднїк у часопису „Пионирска заградка”.

Редактор того часопису, котри од 1991. року ноши мено „Заградка”, постала 1992. року, после одходу Янка Раца, потедишнього редактора, до пензиї. Одвичательни редактор постала 2000. року, после кадрових пременкох у НВУ „Руске слово”, и на тей длужносци була по 12. юлий того року. Тераз е у пензиї.

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ