Паприґи були красни, алє пласман очежани

автор м. джуджар 5. новембер 2021

Паприґарска сезона у валалє после двох мешацох закончена, упечатки рижнородни, алє векшина паприґарох ше зложи же и могло, и требало буц лєпше. Керестурски заградкаре ше углавним поносую на зменшани урожай, високи укладаня, нїзшу цену од обчекованей, очежани пласман, та и нєприлаплїви трошки роботней моци, а ґу тому и проблем же барз чежко було найсц добрих роботнїкох.

 Паприґу ше и того року у валалє пестовало на коло 450 гектарох, гоч точней евиденциї о вкупней поверхносци нєт, алє зоз приблїжним числом розполага Здруженє продуковательох паприґи „Капсикум анум”. Оберачка паприґи почала ище пред традицийну манифестацию „Днї керестурскей паприґи”, кед почал и урядови одкуп на даскелїх одкупних местох у валалє. Надалєй, о цалосней сезони нам приповеда предсидателька Здруженя Душица Орос.

– Дефинитивно за нами чежка сезона, чежки рок. Початок интензивней оберачки пожнєл коло два тижнї, углавним роками починаме навелько оберац коло 15. авґуста, медзитим, того року то було аж пред конєц мешаца. Перше було проблеми у пластенїкох, кед пресада праве посходзела та було даскельо мрази, потим ту бул жимни май, та ше пожнєло зоз пресадзованьом, и кед ше требало шицко стабилизовац, нараз пришло барз цепле лєто. Праве то шицко уплївовало на пожнєнє сезони – толкує Оросова. Ґу тому додава же кед у валалє ище тирвала оберачка у полним розмаху, у других местох почала оберачка паприґи зоз директного шаца котра постала озбильно конкурентна у фабрикох за прерабянє желєняви, цо сиґурно уплївовало и на вельо менше глєданє керестурского бренду. Праве тота паприґа була предавана до хладзальньох без пребераня, а по цени другей класи.

ПАПРИҐА ОСТАЛА НЄПООБЕРАНА

Кед подцагнєме смужку на концу сезони векшина продуковательох нєзадовольна зоз цалосну чежку сезону самого продукованя, чежко було и зоз одкупом, релативно вчас пришол и перши мраз, та велї паприґи остали нєпооберани, тераз уж и старупирани. Вироятнє же би ше их пооберало, медзитим, кед нє могло предац. Мож повесц же ше желєну и шатирану паприґу того року анї нє одкупйовало, и тото дакус цо ше тарґовело уж на самим концу то було по цени од 21 динар, дзе дискутабилне чи ше то виплаци. По сликох на керестурских старупираних польох, то нє було рентабилне. По шицким проблем одкупу найвироятнєйше настал пре вельо векших продуковательох паприґи у цалей Войводини, як цо то Жабель и Ґосподїнци, дзе єст тиж надосц менших продуковательох, алє и даскельо парцели, т. є. продукователє котри самостойно мали посадзено парцели и по даскельо дзешатки гектари.

– Швидко стануло глєданє першей класи. Цо ше дотика першей класи, од наших сотруднїкох, и векших хладзальньох дознаваме же ше того року увожело вельки количества паприґи зоз державох дзе вельо нїзши стандард, прецо тота паприґа на пияцох була конкурентнєйша зоз цену – толкує Оросова.

Зоз першу класу ше тарґовело по цени медзи 60 и 80 динари, як на откупних местох так и по обисцох кельо плацели накупци, углавним цена варирала каждодньово, алє без векших осцилацийох. Нажаль, интересованє за першу класу паприґи стануло досц швидко, по словох керестурских продуковательох, коло 20. септембра уж було чежко обезпечиц стаємни пласман, гоч паприґи було, нє було купцох. Чежко було и зоз одкупом другей класи, з початку сезони ше ю тарґовело по цени од 34 динари, а по конєц спадла на скромни 27, гоч шицки гваря же то нє бул продукт горшого квалитету.

– Обчековац же поверхносци нарок буду зменшани, велї наявюю же буду садзиц менєй. Саме укладанє того року було вельке, векше як прешлого року, а тераз цени шицкого рошню з дня на дзень. Цени штучного гною ше меняю, односно лєм рошню на дньовим уровню, шмишне, алє ситуация цалком здабе на инфлацию дзеведзешатих. Мож повесц же то бул барз чежки рок за заградкарство – гвари Душица Оросова.

Ситуация зоз заградкарством була чежка и у других крайох, южнєйши краї тоту сезону закончели зоз ище векшима утратами.

– Маме приятельох зоз Сербиї зоз котрима сотрудзуєме, и дзе поряднє одходзиме на їх манифестациї пошвецени паприґи. Вони нам нє були конкуренция того року, понеже векшина паприґи там була побита од каменцу, їх урожай бул дзешатковани. И нажаль, паприґи нє було анї на югу Сербиї, а знова нам було чежко предац, гоч квалитет бул цалком добри – визначує предсидателька Здруженя паприґарох Душица Орос.

ЧЕЖКА ПОРАДА ЗОЗ СЕЗОНСКИМА РОБОТНЇКАМИ

Сезонских роботнїкох до оберачки паприґи ше анґажує углавним зоз околних местох, алє як дознаваме, велї приходзели и зоз далєй, та путовали и вецей як сто километри. Попри тим, паприґаре маю досц неґативни искуства, и углавним су нєзадовольни.

– У Фейсбук ґрупи Здруженя паприґарох каждого року кладземе и оглашки за сезонских роботнїкох, по догварки зоз паприґарами утвердзели зме же тогорочна цена роботней годзини будзе 300 динари, ґу тому треба додац драгово трошки и трошки бриґадира. Лєм понуканя котри сполньовали тоти условия зме оглашовали, и з початку то функционовало, медзитим, уж ґу штред сезони велї почали вимагац векшу цену, та зме спомнути оглашки вец сцерали. Правда, треба повесц же шицки трошки коло наднїци знали буц и нєреално вельки – толкує Оросова, та додава же гоч велї пробовали дзвигнуц цену роботней моци, то нє було реалне зоз цену финалного продукта и норму кельо роботнїк може зробиц. Потим ту и искуства же було векшей наднїци у других местох, алє у вельких продуковательох дзе исксутва розлични, та аж и таки же наднїца була векша, алє ище од копаня нє виплацене, єст и тих котри ше поносовали же ше им нє удало наплациц прешлорочну роботу. 

УКЛАДАНЯ ВЕЛЬО ВЕКШИ

Тей сезони, ище вяри цена роботней годзини поросла на 300 динари, зоз прешлорочних 250. Векшина хемийних средствох поросла за просеково 20 одсто, у интензивней продукция яка ше практикує у Керестуре то було значне вдеренє на парастку кишенку керестурского паприґара. Патраци на цену паприґи, же ше друга класа уж роками тарґує по цени од коло 30 динари, а нє мож повесц и же цена першей класи поросла. Праве кед випатрало же так останє, уж тераз провадзиме тренд пороснуца ценох шицкого репроматериялу, та нє мож анї преценїц як ше дочека наступну сезону.

(Опатрене 89 раз, нєшка 1)