Транспортни средства на електрични погон

автор Л. Вереш/В. Вуячич 26. юлий 2022

Роками ше вельо бешедує о зменшаню хаснованя фосилних горивох як жридла енерґиї, та и на винаходзеню нових жридлох енерґиї хтори нє чкодлїви за околїско. Еколоґийна свидомосц при людзох вше векша и прето превозки на електричну енерґию вше популарнєйши и людзе их вше вецей купую. 

Живот у вельких городох нєшка подрозумює и гужву у транспорту. Окрем же воздух вше заґадзенши, а часто ше мож и „заглобиц” и зоз автом стац на семафору длужей як нам то сцерпенє дошлєбодзує. Шведочиме же ше авто-индустрия розвива, алє ище вше електрични авта нє так лєгко доступни шицким. Людзе нє барз порихтани одрекнуц ше комфору, флексибилносци и шлєбоди яку маю кед ше вожа у власним авту, алє заш лєм єст опциї же би ше менєй хасновало авта, окреме же и за гориво треба видвоїц вше вецей пенєжу.

 ЕЛЕКТРИЧНИ ТРОТИНЕТИ

 Цо то електрични тротинет? Tо моторизована превозка на два колєса и литиюм-йонску батерию и найчастейше з електромотором. Просекова швидкосц превозки коло 30 до 40 км на годзину. То лєгка превозка, хтора звичайно нє чежша як 15 кили (найчастейша чежина му медзи 10 и 13 кили), а зґодне же ю мож преклопиц и спаковац, та и ношиц и у рукох кед ше ю нє вожи. Тиж су економични, еколоґийно ориєнтовани, а кед ше на нїх батерия випражнї мож ше на нїх одґурйовац з ногу як и на тротинетох без мотора.

Електрични тротинети зґодни як превозка по городзе, нє забераю вельки простор, мож их тримац и у квартелю, та и у ґепеку у авту.

Дотераз за електрични тротинети нє треба вожацки дозволи и гоч зоз Аґенциї за безпечносц транспорту вецей раз наявйоване же треба реґуловац и тоти превозки – хто их годзен вожиц, по яких условийох и окреме кадзи ше на нїх мож вожиц. Док ше даяк нє реґулує правила хаснованя електричних тротинетох на улїцох апелує ше же би ше електрични тротинети нє вожело по калдерми, алє лєм по дражки за пешакох лєбо по бициґлистичней драги зоз максималним почитованьом швидкосци зоз яку ше рушаю пешаки и бициґлисти, тиж же би ше на тротинетох нє вожело дзеци хтори стоя опрез вожача, а кед зменшана видлївосц, же би требало мац рефлектуюци брушлїки.

Е-БИЦИҐЛА

Бициґла хтора ше од обичней розликує по тим же ма мотор хтори ше полнї на струю. Руша ше на сучасни електро погон, а шицко друге на нєй як на класичней бициґли. Кед ше ю сце вожиц по брегох и возвишеньох електрични погон олєгчує рушанє и обрацанє педалох. Без велького мордованя мож прейсц и длугшу драгу, а педали ше нє муши анї обрацац. Од других подобних превозкох розликує ше по тим же електрична бициґла ма педали, хтори мож хасновац, як и на класичней бициґли.

У Дюрдьове ище вше нє барз популарни електрични бициґли и електрични тротинети. Но, вше частейше мож видзиц же дахто хаснує и таку превозку.

Бачи Кирил Копчански ше уж три роки вожи на електричней бициґли. Купел ю прето же, як сам гварел, уж му чежко и нє може обрацац педали на обичней бициґли.

– Задовольни сом же батерия на тей бициґли тирва и цали тидзень, дараз и длужей, а вожим ше на бициґли кажди дзень по валалє, и хаснуєм ю вше кед ми треба – задовольно бешедовал бачи Копчански и ище додал же нє зна точно оценїц кельо километри на нєй може прейсц, алє кед ше му батерия на бициґли випражнї, треба коло пейц годзини же би ше цалком наполнєла и вец ше може на нєй вожиц цали дзень.

Кирил Копчански задовольни зоз е-бициґлу, фото: Л. Вереш

КЛАСИЧНА БИЦИҐЛА, ЧИ Е-ПРЕВОЗКИ

Александра Бучко одкеди бива у Новим Садзе вше ходзи на бициґли.

– Вожим ше на бициґли вше и у каждей нагоди и на роботу и до дутяну… И лєдво сом дочекала же би ми дзецко виросло же би могло шеднуц на бициґлу и же бизме могли исц и вожиц ше на бициґли. И мой супруг вшадзи ходзи на бициґли по варошу. Намагаме ше цо менєй хасновац авто и хаснуєме го лєм кед преношиме вельо ствари, або дацо вельке и кед далєй путуєме, поведзме з вонка Нового Саду. Алє у каждей нагоди тото цо ми треба за каждодньови живот вожим ше на бициґли – весело бешедує Александра.

Е-скутер, лєбо е-бициґла Александри нє интересантни. Гвари же ище пред пейцома роками по Будапешту ше пробовала вожиц на е-бициґли, алє же би єй тото нєшка, можебуц, и було интересантне кед би бивала даґдзе у брегох.

– Щиро, роздумовала сом кед ше ми робота преселєла на Мишелук чи би ми нє було зґоднєйше на е-скутеру ходзиц на роботу, алє вец сом заключела же нє. Кед ше вожим на бициґли мнє то и рекреация, а тото би ми було таке як спреведанє же ше я ту цошка вожим, а нє хаснуєм власну енерґию. А на бициґли ше любим вожиц и пре еколоґийни момент же бим дала свойо доприношенє и нє заґадзовала воздух и планету, а тоти е-бициґли знова хасную литиюм-йонски батериї, а и то єдна файта заґадзованя стредку.

А цо ше дотика е-скутерох и е-бициґлох Бучкова трима же то проблем, бо су нє реґуловани, рушаю ше дакус по бициґлистичней дражки, дакус по дражки за пешакох и то завадза, бо и пребегую, а ма и упечаток же тоти цо ше вожа купели себе нове бависко, та вожа як ше им вожи. Гвари же єй нє завадза же су цихи, и же их нє чуц кед су єй за хрибтом, алє заш лєм бренчох кажде може купиц и положиц и на тротинет.

– Особнє думам же сом научела мерковац у транспорту и на себе и на других, та ми нє таке важне чи ме обиходзи друга бициґла, авто чи тротинет. Нїяк бим нє заменєла бициґлу без мотора за бициґлу з мотором – закончує Александра и додава: – Тото станє на превозки наисце ми нє похопююце, а єст и тротинети зоз шедзиском, а так ше мало рушаме и вец ище и кед тото себе зменшаме, нє знам. Мало би ми смисла кед бим жила даґдзе наприклад у Беоґрадзе, та кед би требало вожиц до брега, та кус себе помогнуц, алє так по ровним як у Новим Садзе, га ту ми таке нє треба – закончує Бучкова.

У франти Иґор Корпаш гвари же му бициґла цалком досц як превозне средство. Вон ше люби вожиц на шицких файтох такволаних особних превозкох и на бициґли и на моторки, а на авту є каждодньово учашнїк у транспорту пре роботу. И гвари же нє планує, затераз, куповац нїч цо идзе на струю.

– Думам же скутер цалком добре средство за рушанє по городзе, лєгко го вожиц бо є автоматични, а тераз кед слово о е-скутерох нє мам искуства зоз такима превозками. Кед слово о е-тротинетох думам же практичнєйше лєм тото же го мож спаковац и вжац зоз собу чи до дутяну, чи до квартеля и нїхто го нє украднє як бициґлу, окреме кед маш добру, односно драгу бициґлу – одвитовал Иґор и предлужел же ше ридко кеди случює же му дахто на тротинету вибегнє опрез авта. А скорей би ше одлучел купиц е-бициґлу як тротинет. На тротинету мали колєса и кажда дзира на драги, а єст их кельо сцеш, потенциялно опасна, бо мож спаднуц и покалїчиц ше. Иґор ище додал же дотераз у транспорту нє мал проблеми зоз тротинетами, тоти цо ше вожа досц осторожни, и гоч ше зна случиц же го дахто обидзе, алє нє загрожел го, лєм го нєсподзивал, а вецей бриґи єст з тима цо вожа бициґли и розноша пакети по варошу.

ЯК У ДРУГИХ ДЕРЖАВОХ

Зоз Аґенциї за безпечносц транспорту дознаваме же анґажовани експерти зоз Транспортного факултета у Беоґрадзе же би направели студию як реґуловане хаснованє е-превозки у Европи.

У Словениї ришене так же тротинет мож вожиц по дражки и то зоз максималну швидкосцу од 5 до 6 километри на годзину, а вец и по бициґлистичней драги зоз огранїченьом швидкосци.

У Голандиї уведзена обовязка же тротинети муша буц реґистровани и мац таблїчки, а вожач муши мац вожацку кнїжочку и муши буц старши як 16 роки, а огранїченє швидкосци 25 на годзину.

У Французкей тротинети нє можу вожиц младши як 12 роки, и нє мож вожиц по дражки за пешакох, окрем на означених местох.

Велька Британия цалком забранєла тротинети у явним транспорту, а таке наявела и Шведска пре нєдостаток инфраструктури.

Република Сербска перша у реґиону реґуловала тоту обласц и тротинети подзелєла до вецей катеґорийох спрам швидкосци, та ше спрам того можу рушац по пешацкей дражки, по бициґлистичней драги и по калдерми.

 

(Опатрене 33 раз, нєшка 1)