Цо будземе зоз антифашизмом?

автор м. катона 24. октобер 2019

Нє мушице буц окреме образовани и информовани же бисце похопели же ше одношенє ґу прешлосци у нашим дружтве, у дальшим и блїзшим окруженю нєпреривно меня. Углавним пре идеолоґийни, алє и пре инши други причини, вельо того цо децениями представяне як историйни факти и историйна правда, поступнє постава дискутабилне, факти ше викривюю лєбо иґнорую, а место нїх, як релевантни репери терашнього лєбо прешлого часу, на явну сцену ступаю нови факти, нови людзе и нови историйни правди.

Як резултат такого стану, роками зме мали скоро тоталне подценьованє и иґнорованє антифашистичней борби народох бувшей Югославиї и жертвох хтори страдали у тей борби и у вимсценю фашистичних моцох и домашнїх зраднїкох над голоруким народом. На таких ревизионистичних позицийох остатнї двацец роки у Сербиї стали буквално шицки политични опциї: од националистох, радикалох, напреднякох, монархистох, прейґ такволаних демократох векшей лєбо меншей националистичней ориєнтациї, та по социялдемократох и социялистох, як и других самопрокламованих лївих.

Морални капитал и угляд котри народи бувшей Югославиї здобули пред европскима народами и пред шветом пре свойо место у антифашистичней борби за кратки час прекоцкани, а национализем, мержня ґу другим и самовелїчанє, лєм з дня на дзень знїщовали остатки дакедишнього угляду. Аж кед дакедишнї союзнїки престали за Сербию резервовац почесни места на трибинох кед ше славело побиду над фашизмом, кед ю престали волац там дзе єй було место пре антифашистичну борбу и кед ше предсидатель Русиї волєл дружиц зоз байкерами як зоз руководством держави, постало ясне же до чого приведло конфузне сербске справованє и одношенє ґу антифашизму. Державному руководству випатра дефинитивно постало ясне же кед сце и вимага почитованє Французкей, а окреме Русиї и Китаю, муши ше безусловно обрациц ґу почитованю антифашизма як битней, сущней ознаки власней историї, без огляду кельо то завадза тим у Сербиї цо нє знаю розлучиц антифашизам и антикомунизем. Шветочни академиї у Беоґрадзе, воєни паради, покладаня венцох и други пригодни програми з нагоди означованя дня ошлєбодзеня Беоґраду того и прешлого року, як випатра представяю початок нового одношеня власци у Сербиї ґу антифашистичней борби.

Руски Керестур пред 75 роками послал до борби процив фашистох 360 своїх младих хлопох од хторих ше 50 нїґда нє врацели дому ґу своїм женом, мацером, дзивком и фамелийом.  Тих цо були роками вигнати зоз Керестура до Мадярскей и до Нємецкей же би зоз свою роботу помагали фашистичну воєну силу док єй хлопи войовали ширцом Европи и сиверней Африки, на тот завод тиж нє треба заобисц. Тиж так нє мож забуц и комунистох и тих голобрадих скоєвцох цо их фашисти полапали, мучели и  забивали. Треба ше здогадац и тих Керестурцох цо их мадярски фашисти вигнали зоз своїх домох цо их подзвигли у Дальским риту, кед до Керестура од шицкого цо змогли за 20 роки принєсли лєм тото цо ше  попри женох и дзецох могло положиц на коч.

Терашнї ґенерациї Керестурцох ше, озда пре шицко цо ше збувало у нашей держави, нє жадаю здогадовац зла котре фашизам принєсол до Керестура и тих цо зоз своїма животами плацели длуготирвацу шлєбоду у хторей Керстурци створели буквално шицко тото цо Руски Керестур нєшка ма. Роками, Дзень повстаня процив фашизма и Дзень ошлєбодзеня од фашизма у Руским Керестуре означує ше скромно, же скромнєйше нє може буц. Школа уж роками своїх школярох, на живих прикладох керестурских борцох, нє учи антифашизму. Дом култури, нажаль нє чувствує и нє видзи свойо место на таких означованьох, Совит Месней заєднїци и велї здруженя гражданох тиж так. Месни одбори политичних странкох у Руским Керестуре, уключуюци и Сербску напредну странку, нє замерковали пременки у справованю держави Сербиї и єй найвисших представительох и руководства їх странки у одношеньох ґу антифашистичней борби.

  живоце сом робел велї озбильни роботи. При тим сом и на найвисших местох у Войводини, Сербиї и Югославиї представял мали и вельки комбинат у хторих сом робел, Руски Керестур, Општину Кула и руску заєднїцу. Нє вше єднак сом бул задовольни зоз Керестуром и Руснацами, алє сом ше нїґда нє ганьбел за Керестур и Керестурцох. До остатнїх рокох, кед нас лєм даскельо, вше исти, означуєме днї кед ше Керестур и Керестурци пред 75 роками, на дїлу декларовали же су на правим, антифашистичним и цивилизацийским боку историї.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 175 раз, нєшка 1)