Од шпиваня, граня, ґлуми, рецитованя и фотоґрафованя по сценску архитектуру, технїку и дизайн – то драга по котрей шмело крача Валентина. Люби исц помали и уживац у терашньосци, а нє барз патриц до будучносци.
Валентина Салаґ зоз Дюрдьова студентка першого року на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе, на напряме – сценска архитектура, технїка и дизайн. Салаґова позната учашнїца на наших фестивалох дзе указує свой шпивацки талант, а попри тим ма таланту и за фолклор, ґлуму, рецитованє, гранє и фотоґрафованє.
Перша ствар хтора ю инспировала за шицки тоти сфери уметносци була праве музика. Одмалючка любела шпивац, цо ю унапрямовало же би ше уписала до Основней музичней школи „Исидор Баїч” у Новим Садзе, напрям – клавир. Попри музики, Валентина уж дзешец роки рецитує и, як спомина, нє може вибрац найкрасшу писню з хтору ше змагала, алє як окремну би вибрала першу, з хтору ше пласовала аж по Републичне змаганє. Окрем музики и рецитованя, Валентина однєдавна почала и ґлумиц а, як спомина, вше ю интересовала ґлума, та ше опробовала у представи „Меркуй, жени!”.
– Кед слово о рецитованю, мала сом наисце красни успихи и пласмани. Писнї сом доставала на основи моїх рокох, як сом одрастала и дозревала. Того року сом ше по пияти раз представела на Фестивалу новей рускей шпиванки „Ружова заградка”. Першираз сом шпивала у провадзацих вокалох, потим сом два роки шпивала зоз шестру Тамару Балоґову, а остатнї два роки шпивам соло – почина приповедку Валентина.
Вона на фестивалу „Червена ружа” у змаганю за найкрасши глас, шпивала и грала на клавиру, а наступела и зоз свою авторску шпиванку. На фолклор ходзела дзешец роки – од першей класи основней школи по треци рок штреднєй школи.
ФОТОҐРАФИЯ
Ище єдна уметносц и талант хтори Валентина ма то фотоґрафованє. Вона почала фотоґрафовац перше зоз телефоном, а кед обачела же ма смисел, назберала динари и купела професийни апарат за фотоґрафованє.
– Любим фотоґрафовац хвильки хтори жадам же би вично остали у паметаню. Нє муши буц особа на фотоґрафийох, або даяка одредзена ствар, алє любим влапиц атмосферу. Тиж ме баржей зацикавел за тоту сферу уметносци фотоґраф Jordan Matter, хторого сом провадзела на Ют’юбу як знїма процес фотоґрафованя рижних танцошох, балеринох, моделох… цо ме инспировало же бим ше опробовала и у тей файти уметносци. Познєйше сом пренашла свой стил и любела бим єдного дня мац свою виставу фотоґрафийох. Факултет ми помогнє же бим то могла сама обдумац, же би мало смисел и же би дизайнерски було добре зробене – толкує Валентина.
СЦЕНСКА АРХИТЕКТУРА, ТЕХНЇКА И ДИЗАЙН
Салаґова перши рок на ФТН у Новим Садзе, на спомнутим напряме хтори нєдавно преславел свою першу децению иснованя. Як гвари, напрям уметнїцки, алє и инженєрски. Облапя широке поняце, а по законченю, Валентина може робиц сценоґрафию у театре, а попри тим будзе мац богати основи з архитектури, технїки и дизайну.
– Уж зме даскельо раз ишли до Беоґраду на представи и вистави, а и ту у Новим Садзе. На концу першого семестра зме мали свою першу виставу, дзе зме мали креативни процес на основи єдней приповедки од младей авторки Лани Басташич, дзе зме обдумали хвильку з приповедки. Тоту хвильку зме могли приказац през макету, анимацию, звук, фотоґрафию або гоч цо. Кажде мал свой способ виражованя, а я ше представела з макету. Окрем того, тераз у другим семестру, маме нагоду представиц ше на вистави у ґалериї „Павле Белянски” хтора будзе тирвац од 23. марца по 28. май у Новим Садзе. Тема вистави скулптор Сретен Стоянович. Дефинитивно сом задовольна зоз напрямом на факултету, барз ми ше пачи и мило ми же професоре жадаю робиц з нами, даваю нам нагоду буц активни у цо вецей сферох, опробовац ше у тим цо нас интересує и представиц ше явносци. Упознаваме людзох з хторима єдного дня можебуц будземе и сотрудзовац, а професоре нас наисце сцу подполно унапрямиц до своїх будуцих кариєрох. Маме єден предмет дзе учиме рисовац, конкретно, людске цело у просторе, цо нам будзе потребне док у другим року будземе робиц костими, же бизме научели креировац и дизайновац. Тиж маме предмети на хторих учиме историю театра, историю уметносци, рисовну ґеометрию, механїку, електротехнїку, цо можебуц нє найинтересантнєйши предмети, алє су заш лєм хасновити – заключує Салаґова.
РОБОТНЯ З РАДОСЛАВОМ МИЛЕНКОВИЧОМ
Валентина на факултету мала роботню з познатим ґлумцом Радославом Миленковичом, дзе тиж облапели єден способ креативного процесу на хторим творели театралну представу.
– Роботня тирвала два днї, од рана до вечара. Перши дзень зме ше упознали з Радославом, вон нас подзелєл по ґрупох дзе кажда ґрупа мала задаток обдумац тему хтору сце представиц през представу. После зме шицки шицким виприповедали свою задумку и на основи того зме обдумали текст за нашу представу. Ютредзень зме виберали место дзе би ше наша представа могла отримац. Моя ґрупа мала представу хтора ишла з єдней учальнї на факултету, по конку, а закончела вонка. Цали тот процес бул, так повесц, освойованє простору факултета же бизме у рижних нєадекватних условийох и просторох заш лєм одґлумели представу за хтору зме обдумали и текст и сцену, улоги, костими и шицко. Наисце було интересантне, так же то була єдна велька представа составена зоз пейцох часцох – толкує Валентина.
Посцигнуц шицко тото мож – важне мац добру орґанизацию и план, як спомина Валентина. Вона помали вибера свойо приоритети, бо обачує же шицко посциговац з исту швидкосцу нє мож, алє нє дума нї од чого одуставац.
