Важне притримовац ше терапиї

автор м. тамаш 27. януар 2021

Епидемиолоґийна ситуация тераз стабилна з тенденцию зменшаня числа хорих. Вирус SARS-CoV-2 ище вше циркулує, та и далєй треба почитовац превентивни мири – тримац дистанцу, ношиц маску и менєй ше дружиц. Тоти цо хори, най ше притримую терапиї и совитох лїкарох.

Мария Буила з Коцура, хтору нашо читаче познаю як активну волонтерку Каритасу у Коцуре, перши симтоми корони достала 4. децембра, на свой имени дзень Марї, а до Ковид амбуланти пошла ютредзень. Мала горучку вецей як 38 ступнї и нє мала чувство паху. На тесту утвердзене же ма ковид, о тидзень достала запалєнє плюцох, перше на єдним, а вец и на другим боку и спрам того доставала и терапиї.

– Дали ми упут до шпиталю и гварели най идзем такой накеди ме почнє давиц, же сом нє годна дихац. Моя шестра Меланка ше барз старала о мнє же бим попила на час лїки, наварела, порайбала, натопела и я могла на мире лєжац при пецу и лїчиц ше. Барз ми значела тота сиґурносц же ше нї о чим нє мушим старац, же сом мала вельку помоц. Пила сом и витамини, лимунаду, єдла сом мандарини… Плюца ми знїмали пейц раз. На остатнєй контроли 9. януара була сом добре, дохторе ми гварели най ше чувам, бо кед ше враци запалєнє плюцох, то будзе вельо горше як першираз. Так же тераз нє гонїм анї бициґлу, меркуєм да ше нє прехладзим. Тераз рахуєм же мам имунитет и нє рихтам ше вакциновац, а кед ше вец буду шицки вакциновац, та и я ше будзем, а о тим хтора вакцина, о тим ище будзем роздумовац, гваря же будзе зоз каждей – гутори Марча Буила.

И ЛЇКИ И МОЛИТВА

Парох у церкви Святого Владимира у Новим Вербаше отец Иґор Вовк симптоми корони достал 23. новембра и на тесту у ковид амбуланти му то и потвердзене, а на рдґ знїманю утвердзене же ма запалєнє  плюцох и достал терапию. 

Отец Иґор Вовк, панїматка Дария, Ема и Теодор

– Прилапел сом то, як цо и кажде треба да прилапи, и почал сом ше лїчиц. Мам двойо дзеци и супруга ми у благословеним стану и бал сом ше же ше и вони похоря. Дома сом ше изоловал, бул сом сам у хижи на поверху, єдино же сом сходзел топиц. На щесце, бул сом досц добре, могол сом дихац. Супруга достала папер же нє може два тижнї висц з обисца и то нам очежало ситуацию. Мала, коло двоїх дзецох, барз вельо обовязки. Людзе ми посилали поруки же ковид нє постої, же то нєт нїч, а вец же тот умар, гевтот умар од ковида и то ме знємирйовало та сом ше престал явяц на телефон. Вельо сом читал и мал сом часу за стретнуце сам зоз собу. Думал сом о тим же Исус у вельо евангелийох гварел „вира це твоя спаши”. Видруковал сом себе цитат з библиї „нє бой ше, я з тобу, лєм вер, прейдзе” и пущал сом себе на компютеру як цо монахи Варлаамского манастира шпиваю „Богородице Дїво, радуйся”. Поряднє сом пил шицки антибиотики и витамини, так як ми лїкаре преписали. Лїченє тирвало двацец днї и кед ми на контроли дохтор Деян Загорянски гварел же шицко у шоре, нїхто одо мнє нє бул щешлївши  – гутори о. Вовк.

После о. Иґора од корони були хори и його дзеци Теодор и Ема, алє им пошвидко було лєпше, а вец корону достала и панїматка Дария.

– Супруга Дария 0 кревова ґрупа и раховал сом же нє достанє вирус, бо гваря же людзе з тоту кревову ґрупу ридше доставаю корону, медзитим, кед ми виздравели, вона достала температуру. Нє лєгко ми було буц и мац, и вариц, и пораїц, же би було чисте и же би шицко коло дзецох було поробене, алє Слава Богу шицко прешло. Ми шицки тестирани, були зме позитивни и виборели зме ше, з лїками и молитву, и тераз зме добре. Єст рижни приповедки, же корона теория спреведаня, алє я ю справди мал и рахуєм же тераз мам антицела, а док придзе час, роздумам о вакцини – гутори о. Вовк

У НОВЕМБРУ БУЛО НАЙВЕЦЕЙ ХОРИХ

Специялиста интерней медицини у Общей болнїци у Вербаше др Деян Загорянски, хтори тераз на субспециялизациї зоз Ґастроентерохепатолоґиї, на Медицинским факултету Универзитета у Беоґрадзе, од марца роби у червеней зони Ковид шпиталю у Вербаше.

– За скоро єден рок роботи у червеней зони найвецей часу робел сом у трияжней респираторней амбуланти  ОБВ, хтора ше находзи у будинку Дома здравя Вербас. Ковид шпиталь ма и рдґ апарат хтори важни за дияґностику пнеумонийох, и у прешлим року тота трияжна пулмолоґийна амбуланта була найважнєйша у борби процив SARS-CoV-2 вируса.

Найвецей пациєнтох було у новембру и початком децембра, кед сом под час 24-годзиновей змени препатрел вецей як 200 людзох, цо барз вельке число хорих. У тим периодзе було барз вичерпуюцо робиц, нє лєм за єдного лїкара хтори ту 24 годзини, алє и за медицинского технїчара и рдґ технїчара, хтори тиж ношели терху роботи. Дзекуюци тимскей роботи и добрей орґанизациї, удало нам ше дац медицинску помоц такому велькому числу пациєнтох – гутори др Загорянски.

Мири хтори Кризни штаб принєсол концом рока зменшали число препатрункох, їх ефекти ше аж тераз чувствує, алє, як гвари  др Загорянски, и далєй єст можлївосц же ше звекша число хорих, пре нєпочитованє предписаних мирох, окреме под час новорочних шветох.

– Вєшенї було найвецей случаї госпитализациї пациєнтох зоз чежку клїнїчну слику. То бул период кед ше стретли вирус Ковид-19 и сезонска ґрипа, та ше при хронїчних пациєнтох активовала їх хронїчна хорота на плюцох. Прето попри Ковид-1 шпиталю у старим будинку гирурґиї у Вербаше отворени и Ковид-2 шпиталь у рамикох нового будинку зоз помаранчецову и червену зону. Найвекше число пациєнтох лїчени и контроловани у амбуланти  по саме виздравенє у хижних условийох, зоз изолацию и обсяжну терапию, хтору зме преписовали по найсучаснєйших напрямкох и протоколох – гутори др Загорянски.    

Др Деян Загорянски

НАЙЗАГРОЖЕНШИ СТАРШИ

По його словох, найзагроженши старши пациєнти, зоз хронїчнима придруженима хоротами од скорей – кардиолоґийни, пулмолоґийни, ендокринолоґийни, онколоґийни, пациєнти зоз чувствительну имуно систему пре хороти або терапиї хтори беру за лїченє основней хороти. – Таки пациєнти хтори були инфицировани з Ковид-19 вирусом мали чежши клнїчни слики, длугши процес виздравеня, интензивнєйши симптоми и найчастейше им була нєобходна подпорка з оксиґеном. Таки пациєнти верим же у процентох найвецей умерали од пошлїдкох тей чежкей хороти – запалєня обидвох плюцох, хтора водзела до цитокинскей бурї и акутного респираторного дистерс синдрому, за чийо лїченє нєобходна механїчна вентилация зоз респиратором. Нажаль, велї пациєнти нє прежили, бо им ше функция плюцох нє обновела, а стан ше закомпликовал з другима хоротами хтори нєминовно шлїдза. Нажаль, було случаї же умерали и младши особи, по теди здрави, хтори у найвецей случайох запожнєли зоз явяньом лїкарови, хтори длуго одбивали питац помоц у здравствених установох, а кед то уж зробели, було позно же би ше дацо виправело – гутори др Загорянски.   

ТРЕБА ШЕ ЧУВАЦ И ВАКЦИНОВАЦ

На питанє, яки совит да нашим читачом, др Деян Загорянски гвари же  чежко дац совит, а же би бул универзални и за шицких єднаки.

– Рушаюци од себе, за скоро рок роботи у червеней зони бул сом виложени вирусу Ковид-19 у вельких концентрацийох и скоро кажди дзень. Од самого початку сом ше притримовал предписаних епидемиолоґийних мирох як цо:  ношенє маски, дезинфекция и умиванє рукох, дистанца, керованє ризичних сходох и подїйох, здраве косиранє, бранє суплементох и витаминох хтори препоручовани и хорим пациєнтом… и думам же то були достаточни мири же сом ше по тераз нє обрал од того вирусу. Тиж мушим спомнуц же сом под час цалого прешлого року поряднє ишол на наставу и мал усовершованє у Клинїчним центру Сербиї у Беоґраду у рамикох своєй узшей специялизациї, а удало ми ше, на кратко, пойсц и на рочни одпочивок. Так сом у марцу и у септембру бул у иножемстве, и з почитованьом спомнутих мирох, нє обрал сом ше. Зоз радосцу сом дочекал першу доступну вакцину процив вируса и пред даскельома днями приял сом першу дозу. И далєй нє мам нїяку реакцию, анї на ковид инфекцию, анї на вакцинацию.

Совитуєм шицким же би ше вакциновали, по препорученьох и ризику хтори маю од виложеносци вирусу, природи роботи и коморбидитетами хтори нарушую їх терашнє здравє. Думам же векши хасен од вакцини, як кед би ше ризиковало же ше охори од тей вирусней инфекциї хтора, чи ми то сцеме припознац або нє, зохабя тирваци пошлїдки на наш орґанизем, плюца, о тим ше аж будзе писац науково-виглєдовацки роботи. За шицких хтори потримую идею же вирус политичне бависко, видумство, мам лєм єдно ришенє, най ше облєчу до скафандера и препровадза кратки час у червеней зони Ковид шпиталю дзе ше лїча хори пациєнти и сиґурни сом же барз швидко пременя свойо думанє. За законченє пандемиї ключне будзе вакцинованє и розуми ше, почитованє епидемиолоґийних мирох, же би ше зменшао ширенє вируса. Правенє колективного имунитета, зоз виздравеньом од вируса и зоз вакцинованьом, оможлїви нам же будземе мац менєй чежко хорих, же будземе мац лєгчейшу клинїчну слику при хорих, же нє будземе мац тельо компликациї, и же нє будземе мац тирваци пошлїдки за здравє после инфекциї, же нам ше живот враци „до нормалнєйших цекох” же ше отворя гранїци, же ше будземе шлєбоднєйше рушац, путовац, жиц, же ше страх од ковида зменша, же школяре шедню до школских лавкох, же ше спортски змаганя буду отримовац пред публику, же ше буду отримовац културни подїї и манифестациї, же у нашим КПД „Карпати” аматере заш буду активно робиц у секцийох, же ше орґанизую наступи и концерти пред публику. Рахуєм же ше по лєто 2021. року ситуация нормализує у одредзеней мири, алє за врацанє на стан пред Ковидом будзе требац ище часу.

(Опатрене 44 раз, нєшка 1)