Вецей нїч нє нєможлїве

автор Анамария Ранкович 22. децембер 2016

На габох успиху популистичних и екстремно политичних струйох, Европа ше обава пре наиходзаци виберанки у Нємецкей, Французкей и Голандиї, хтори би ше мали отримац у 2017. року. Уж достаточно обтерховану зоз миґрантску кризу и ситуацию зоз Бреґзитом, триюмф Доналда Трампа додатно потрафел Европску унию, усприч численим анкетом и предпоставком политичних елитох же би найнапреднєйша шветова демократия нїґда нє могла задац таке вдеренє уж формованому порядку. А кед ше таке случело, цо ище можлїве?

„Нєшка Зєдинєни Держави, наютре Французка“, твитовал Жан Мари Ле Пен, оцец Марин Ле Пен, лидерки анти-ЕУ партиї Национални фронт и кандидатки за предсидательку Французкей. Аж ше и Франсоа Оланд вияшнєл же ше нє будзе кандидовац же би дал шансу социялистом победзиц конзервативизем и екстремизем, алє константне рушанє политичней ориєнтациї виберанкового цела у Французкей на право потвердзує и кандидатура найрадикалнєйшого члена Републиканскей странки, Франсоа Фийона.

На яр идуцого року на виберанкох у Голандиї либералом грожи Ґерт Вилдерс, кандидат екстремно правоорєнтованей, антиимиґрацийней Партиї шлєбоди. Виберанки у Нємецкей плануе ше на єшень и, без огляду же евроскептична Алтернатива за Нємецку хтору предводзи Фрауке Петри (озда?) нє ма шанси победзиц, проґнозує ше же достанє потримовку 15% виберанкового цела, цо уж достаточне вдеренє на гражданску демократию.

Без огляду же велї оддихли после побиди „желєного” кандидата Александра Ван дер Белена на предсидательних виберанкох у Австриї, тота побида вельо коштала пре компромис скоро шицких умерено лївоорєнтованих и правоорєнтнованих странкох хтори би у нормалних обставинох були процивнїки.

Тоти нови моци хтори грожа европским либералним вредносцом намагаю ше вихасновац вше векше нєзадовольство при гражданох ЕУ пре мали плаци и рост нєзанятосци, окреме при младих, хтори ше перши раз зочую зоз тим же после 30-тих рокох масовно жию у своїх родичох. Попри тим, план ЕУ за ратованє банкох велї видза як плячку шпоровних рахункох обичних гражданох. „Однародзених” лидерох ЕУ обвинюю за декаденцию заходних дружтвох пре сексуалну политику и одношенє ґу миґрантом, праве так як то робели фашисти и нацисти 30-тих рокох.

Остава чекац резултати предстояцих виберанкох. Кед Ле Пенова победзи, жеми стаємни члени Совиту безпечносци Зєдинєних нацийох, побиднїкох Другей шветовей войни, буду водзиц Доналд Трамп, Владимир Путин, Си Дїнпинґ, Тереза Мей и Марин Ле Пен. Голєм штверим з нїх, демократия нє у верху политичней аґенди.

(Опатрене 3,576 раз, нєшка 1)