Концом 2016. року млади зоз здруженя „Pact Ruthenorum” до Општини Кула придали вимогу за хаснованє просторийох Младежского дому. По тераз то була дискотека „Амадеус”, а потерашньому закупцови вишол контракт.
Вимога „Пакт Рутеноруму” нє настала прейґ ноци понеже роками назад мож обачиц же керестурскей младежи нєобходни власни простор.
– О тим зме почали штудирац, можебуц, и рок скорей як Дискотеки „Амадеус” виходзел закуп. Чекало ше же би ше стари власнїк вияшнєл чи ма намиру и далєй робиц – сиґурно же би вон мал першенство, алє понеже нє плановал предлужиц закуп, ту ше указала нагода за можлївосц пребераня тих просторийох. Перше зме написали вимогу до нашей Месней заєднїци, а на схадзки хтора отримана у децембру Совит Месней заєднїци потримал инициятиву за преберанє младежского дому, цо бул перши крочай. Окреме ми мило же ме дзепоєдни члени после схадзки волали зоз словами най „ґураме далєй”. Потим сом пред Новим роком придал урядову вимогу до Општини Кула. У вимоги наведзене же, понеже ше у младежским доме тераз нїч нє случує, ми маме потреби за таким простором и идеї цо робиц на хасен цалого Керестура, а можебуц и цалей општини. Обчекуєм же нас зоз Општини буду волац на даяку розгварку, дзе бизме бешедовали о способе отримованя и статусу – гвари предсидатель Здруженя „Pact Ruthenorum” Яким Винаї.
За отримованє схадзкох „Пакт” тераз хаснує просторию у Спортскей гали, хтора наменєна керестурским здруженьом, а дзе одклада и часц инвентару. Медзитим, тот простор нє достаточни.
ЦЕНТЕР ВАЛАЛСКОГО ЖИВОТА
Младежски дом у Руским Керестуре Месна заєднїца збудовала 1970. року зоз пенєжу зоз месного самодоприносу, а одтеди децениї бул главне место у дружтвеним живоце младих. Як гвари єден з перших предсидательох Месней орґанизациї Союзу социялистичней младежи Руски Керестур Любомир Русковски, Младежски дом добре функционовал и, поведзме, же ше сам финансовал. Месна заєднїца тиж помагала, алє отримованє и функционованє Дому „виплацели” предати уходнїци.
У Доме ше отримовало рижни секциї, як цо столнотениска, карате, шаховска, музична секция, у хторей грали людзе котри познєйше постали значни за руски културу, як цо Цоле, Мира Даждиу, Чамо, а за два-три децениї своєй активносци Младежска орґанизация орґанизовала „Ґитарияди”, „Керестурияди” и концерти найпознатших тедишнїх ґрупох як цо „Парни валяк”, ,,Yu ґрупа”, „Рибля чорба”, а за Керестур ше надалєко чуло. Часи ше пременєли, алє потреби младих остали исти – простор у хторим годни сами орґанизовац змисти яки им потребни.
– Младим сиґурно хиби ище єден кафич, понеже до карчмох мало хто ходзи, а окрем того, маме лєм єдно место за виход, хторе часто полне. Кед бизме достали тоти просториї, любели бизме отримовац проєкциї филмох. Влєце зме пущали филми на отвореним, людзом ше то барз пачело и часто ше нам питали кеди будзе знова – гвари єдна з членох „Пакту” Дорис Бучко. Ґу нєй ше надополнює и Ясна Медєши, тиж членїца того Здруженя꞉
– Тераз кед диско нє роби, маме лєм єден локал за виход у хторим ше пуща народну музику, цо нє шицки слухаю. Прето за викенд вше частейше идземе до Нового Саду, лєбо виходзиме до Кули. Кед бизме мали вибору, вшелїяк же бизме оставали у Керестуре – гвари Ясна.
ПРЕМЕНКА ДРУЖТВЕНЕЙ КЛИМИ
Юлиян Колошняї 2001. року закупел обєкт Младежского дому на 15 роки, а контракт му вишол у авґусту прешлого року. Як гвари, практично є цали живот у тим обєкту, алє тераз уж нє планує предлужиц закуп.
– У мой час, концом 80-их и початком 90-их рокох, зоз розпадом социялизма уж було видно пременки и конєц такого дружтвеного орґанизованя младих. Як напредовала финансийна криза, млади нє були порихтани робиц задармо. Младежска орґанизация свойо активносци у тим доме закончела початком 90-их рокох. После того Месна заєднїца нам, даскелїм, дала же бизме зоз тим руководзели, алє як ше закони меняли, мушели зме реґистровац фирму. Славко Белак и я формовали задруґу и 2001. року подписали контракт зоз Месну заєднїцу на 15 роки. З часом зме видзели же то нє функционує и так я о три роки превжал контракт на себе.
Финансийно сом ше задлужел и шицко сом сам направел. Єден час то добре функционовало, алє остатнї час вше слабше. Док то була младежска орґанизация було интересантне. Тераз то уж озбильна робота, дзе нє мож нїч препущиц случаю. Ситуация у дружтве катастрофална, нє мушим анї приповедац. Младежска орґанизация жила лєм зоз уходнїцох, нє и зоз предатого напою. Трошки отримованя ше нє плацело, бо то шицко члени младежскей орґанизациї сами робели. Кед сом почал виходзиц на варош, у тим обєкту була лєм празна сала и доокола лавочки, а людзох вше вельо. Дакеди то було аж и коло 600 особи, а пенєжи трошени на купованє инструментох, орґанизованє концертох и таких даяких озбильнєйших змистох. Тераз, з другого боку, як приватнїк мам трошки закупу, отримованє, плаценє музики, диджейох, а у остатнїм чаше було предати лєм коло 80 уходнїци за вечар. Нє вредзи анї зогривац тот огромни простор, прето же то вельки финансийни трошок – гвари Юлиян Колошняї.
ПАКТ РУТЕНОРУМ
Понеже закон як найменшу єдинку локалней самоуправи препознава општину, обєкти хтори дакеди були валалски, тераз припадаю општини. Як „Руске слово” дознава зоз Општини, вимога о даваню на хаснованє просторийох младежского дому хтору „Pact Ruthenorum” придал ище вше нє процесуирована. Док придзе на шор, розпише ше явна поволанка за видаванє, лєбо предаванє того обєкту. По уредбох хтори принєсла Влада Сербиї, закуп такого обєкту муша плациц аж и здруженя гражданох и то 20 одсто од вредносци на тарґовищу. Гоч општина Кула „препатрала” през пальци и давала аж и по меншей цени, закуп ше вшелїяк муши наплациц, толкую у Општини.
Понеже „Pact Ruthenorum” нєпрофитна орґанизация хтора ше финансує прейґ проєктох, терашнї предсидатель „Пакту” Яким Винаї гвари же би поднєсли трошки отримованя, алє є нє сиґурни чи би тото Здруженє мало пенєж плациц закуп.
„Pact Ruthenorum” нє першираз глєда просториї за функционованє. Од 2008. року, кед на чоло того Здруженя пришол Владимир Чизмар, младеж упарто вимагала же би достала дакедишнї Младежски дом.
– Перша ствар хтору сом сцел, то ришиц питанє просторийох дзе бизме ше сходзели, и маґазински простор у хторим би стал инвентар. Були нам обецовани даскельо обєкти, як цо наприклад просториї бувшей млєкарнї, медзитим то до нїх требало вельо уложиц – нє було окремни санитарни просториї, була велька влага и нє мали зме можлївосци за укладаня. А було идеї направиц и даяки клуб аматерох, карчмочку, место за друженє. Теди нам на першим месце було видзиц же цо зоз Младежским домом, було ми лоґичне же би ми то мали достац на хаснованє. Медзитим, то нє було можлїве прето же тедишнї закупец – Юлиян Колошняї, мал контракт на 15 роки, хтори му виходзел аж 2016. року. Теди сом нє розумел прецо дакому вообще видати тот обєкт, та анї толкованє же то приватнїк превжал прето же младеж нє була зложна. Тераз иншак патрим на тото. Нє мала то ствар тримац цали диско, то бизнис, як цо и „Пакт” бизнис. Думам же людзе муша буц плацени, нїхто нє ма тельо часу за волонтиранє. На тото так патрим тераз кед сом старши – гвари Чизмар.
Керестурски Каритас вишол вочи младим и уступел им свойо просториї дзе отримовали схадзки.
– Аж теди, кед нам обезпечени простор, понукнуте и хаснованє канцеларийох у Младежским доме, односно дискотеки „Амадеус”. Медзитим, условия тиж були нїяки, просториї були, буквално, руйновани. Ми би направели акцию и пошорели бизме тоту просторию, алє нє мали зме нїяки карсцелї, столи и основни условия за роботу. То би требало написац даяки озбильни проєкт, набавиц мебель, компютер и оспособиц за функционованє такей єдней орґанизациї – гвари Владимир Чизмар.
ЗЛУЧИЦ ЖАДАНЯ И МОЖЛЇВОСЦИ
Видно же єст потреба за простором хтори би припадал младим. Зявює ше нагода, алє питанє чи єст реалней моци витвориц таку идею. Насампредз, кед слово о порядним финансованю. Завод за културу войводянских Руснацох 2011. року реализовал пририхтуюце виглєдованє за виробок националней Стратеґиї за младих, хторе водзел тедишнї директор Заводу Мирослав Кевежди. У роботи хтора под назву „Основи за виробок Стратеґиї за младих Руснацох у Сербиї” публикована як додаток коло Националней стратеґиї Руснацох, утвердзена потреба за ткв. „точками контакту” дзе би ше артикуловали потреби младих, а тиж предвидзени напрямки за стратеґию присподобену державним и европским стратеґийним документом цо би, медзи иншим, оможлївело финансованє такого простору:
– Кед зме 2011. року спатрали потреби младих Руснацох, на вецей заводи указане же важне будовац програми потримовки за младих, окреме програми нєформалней едукациї. Там дзе иснує програма, єст смисла же би исновало и одвитуюце ришенє простору за роботу. Кед нєт програми вец стаємни простор лєгко може постац терха бо рахунки зогриваня, телефона и подобного дахто муши плациц, а то вец ознова звичайно значи питанє пенєжу од руских институцийох. Жаль ми же млади нє препознали потребу же би вибудовали таки длугорочни програми, бо тото цо пред пейцома роками видруковане у Националней стратеґиї була лєм перша основа за виробок длугорочнєйшей стратеґиї за младих. Таки документ би бул важни, бо на приклад Закон о култури дава можлївосц же би локални самоуправи опредзельовали до 45% средствох по проєкту за материялни трошки, алє видзиме же Нови Сад положи условиє же би исновала и пейцрочна програма роботи, котра би оправдала даванє пенєжу. Така пракса оддавна и при иножемних донаторох. Роботнї зоз 2011. року були лєм початок виробку тей основи за доставанє средствох. Без тей основи нє мож анї нєшка преценїц чи дачому дац потримовку, чи нє – спозорює Мирослав Кевежди.
Младежски дом направени за валал, за младих, цо наисце основа же би ше млади наздавали, а старши потримовали идею о доставаню того простору. Скорейша система подрозумйовала явни интерес, а нєшка, у иншакей дружтвеней клими, потребне обезпечиц велї предусловия же би ше явни интерес сполнєл. Кед ше тоти препреченя похопи як додатни мотив, можебуц ознова будзе Младежски дом.
