Михайло сам вибера композициї хтори грає и прилагодзує их плану Академиї уметносци у Новим Садзе. Найчастейше то композициї хтори нє спадаю до класичней музики, як цо то стили хтори настали у двацетим вику – блуз, неокласицизем и необарок.
Михайло Рацпети зоз Руского Керестура свою музичну драгу започал прето же бул любопитлїви, и то го наведло же би нєшка студирал на напряму композиция.
Потераз бул наградзовани на велїх змаганьох, а звалєл аж и Ґинисов рекорд.
– На тей моєй музичней драги ме порушал мой тедишнї найлєпши товариш и сушед, Леонтий Сивч. Вон музикални, а зна грац и на клавиру, та ми ше, з часу на час, знал похвалїц як зна дацо одграц. Мнє ше то барз пачело, алє тиж сом бул любоморни, та сом ше нєодлуга уписал до музичней школи – толкує Михайло як то випатрало на початку.
Нєсцерпезлїво чекал нову годзину
Кажди початок длуги, а Михайло як дзецко бул барз нєсцерпезлїви и думал же ше на клавиру научи грац такой на першей годзини. Но, на перших трох годзинох учел лєм як ше трима руку на клавиру, а познєйше мали и вежби хтори розвиваю технїку граня на клавиру.
– Леонтийов оцец, Мирон Сивч, а мой перши професор, видзел у мнє потенциял, та сом почал ходзиц на змаганя. Вон барз добре подучує кед гранє у питаню, музикални є и ентузияста и то допринєсло тому же би кажда годзина з нїм була интересантна и же бим нєсцерпезлїво чекал нову, а, насампредз, и же бим полюбел грац на клавиру – гварел наш собешеднїк.
Награди зоз рижних змаганьох го мотивовали же би ше предлужел школовац у музичим духу и же би ше уписал до штреднєй Музичней школи „Исидор Баїч” у Новим Садзе. Єдна зоз наградох хтори достал то и награда за Ґинисов рекорд.
– През штредньошколске образованє сом бул корепетитор у хору „Гармония”, и то за мнє було барз красне искуство. Тиж сом бул анґажовани у проєкту „Уклавири се”, дзе двацец тройо школяре вєдно зоз професорами грали на єдним клавиру и так звалєли Ґинисов рекорд – визначує Михайло.
Тераз Михайло на трецим року на Академиї уметносцох и барз є на нєй, и зоз ню, задовольни. Академия вельо вимага и ма иншаки приступ ґу ученю од других факултетох, а то му одвитує, понеже нє ма вельо учиц за испити. На академиї од студентох вимагаю же би були присутни и порихтани напредок за нови преподаваня, цо значи же ше каждому предмету треба пошвециц голєм годзину дньово. Таки приступ барз уплївує на його технїку граня на клавиру, бо у штреднєй школи вежбал по штири або пейц годзини дньово, а тераз лєм годзину на дзень.
Михайло сам вибера композициї хтори грає и прилагодзує их плану Академиї. Найчастейше вибера композициї хтори нє спадаю до класичней музики, як цо то стили хтори настали у двацетим вику – блуз, неокласицизем и необарок. Облюбени композиторе на хторих ше упатра то Иґор Стравински, Йоган Себастиян Бах и Александар Скрябин.
– Стравински мал аванґардни способ оркестрациї, та його музику волїм преучовац як слухац. Бах усовершел композицийну технїку контрапункт, хтору я досц схопно виводзим, та го тиж любим преучовац. Найоблюбенши ми Александар Скрябин, чия музика барз упечатлїва и ексцентрична. Тиж так, барз ми интересантни способ на хтори ше виражує, хтори и сам хаснуєм у формованю скалох у своїх композицийох – гварел нам Михайло.
Перша композиция нє записана
Михайло и пише композициї хтори виводзи на наступох. Його перша и найуспишнєйша композиция то клавирске дїло хторе одграл у Новосадскей синаґоґи, алє хторе, нажаль, нє ма записане.
– Композиция настала так же сом часто грал єдну мелодию, з часом сом ю розвивал и научел ю цалу. Барз ми жаль же нє постої запис, алє єдного дня шеднєм, послухам и пробуєм записац на папер. Векшина моїх композицийох у себе ма клавир и даяки други инструменти. Мам композицию за клавир и баритон, композицию за клавир, смикови оркестер и хор и варияциї за клавир и камерни оркестер. Тиж так, кажди раз кед сом у Керестуре и кед до нас приду госци, вше мам дацо ефектне порихтане и дзечнє одграєм даяку композицию, так же и то можем раховац як даяки мали наступ – похвалєл моем рахова як даяки настуш – похвалєл ше наш собешеднїк.
Трема вше ту, алє Михайло зна як ю премогнуц. Анеґдоти ше часто случую, а Михайло визначел єдну хтору нїґда нє забудзе.
– Трему вше мам, алє часто нєстанє, понеже кед шедам за клавир, пробуєм забуц же наступам пред вельким числом людзох и лєм задумам же у публики шедзи лєм мац. Найвекша анеґдота ми ше случела кед сом грал композицию у камерним составе на електричним клавиру. На початку композициї нє бул уключени клавир до струї, а я то нє похопел и почал сом правиц панїку. Товаришки зоз хторима сом грал ше шмеяли и вец зме ознова почали шицко грац. Мнє було барз нєприємно, же сом аж почервенєл як парадича – през шмих нам гварел Михайло.
Михайло себе видзи як професора, або асистента, на предмету контрапункт. Тиж так, любел би ше у иножемстве уписац на композицию стриктно за филмску музику.
Рижни активносци коло клавира
Кед же нє твори, Михайло плїва, вожи ше на бициґли, шейта ше, або идзе до терховнї. Активни є и у дружтвеним живоце – участвує у блокадох факултету и ишол на бициґли зоз Нового Саду до Беоґраду 15. марца. Тиж так, преписує забути композициї композитора хтори настрадал у Ясеновцу, и уноши их до софтверскей програми под меном „Musescore”. Приватно найчастейше слуха страни поп хтори зна и одграц, так же ше може прилагодзиц кед грає и дакому хто нє слуха класичну музику.