Кнїжка и криза

автор и. сабадош
166 Опатрене

На Медзинародним сайме кнїжкох у Беоґрадзе хтори отримани прешлого тижня, представели ше и руски видавателє – Новинско-видавательна установа „Руске слово” и Завод за културу войводянских Руснацох. Наша Установа праве пред Саймом з друку достала даскельо „фришки” наслови, а будзе их ище по початок „Костельниковей єшенї” и по конєц рока. Завод свойо представянє базовал на капиталних виданьох хтори потераз нє промововани на Сайме кнїжкох, а по конєц рока тиж обяви ище єдно лексикоґрафске. О руских кнїжкох хтори представени на Сайме ище будзе вецей и озбильнєйшей бешеди на наших наступних манифестацийох, понеже кажда заслужує окремну увагу. Медзитим, найвекше значенє участвованя наших видавательох на Сайме у Беоґрадзе, праве тото – участвовац, зявиц ше на найвекшей манифестациї пошвеценей кнїжком у реґиону. То дава кредибилитет же сце озбильни и бизовни у своєй роботи, а даяка вистка о вас прецагнє ше и у звитох векшинских медийох.

Кед слово о самим Сайме, и ту бим повед же найвекши успих тогорочного тиж праве тото – же є отримани. Пре корону залоньским Саям нє бул, а влонї бул анї тамаль, анї тадзи,  без велїх найвекших домашнїх видавательох, и без велькей медийней уваги.

Значи, найважнєйше же ше Саям кнїжкох врацел у полним обсягу, алє обачлїво нє бул таки ґрандиозни як у часох пред корону. Як перше, цо єден углядни видаватель спозорел ище пред початком а вец ше и зисцело, Саям пре ґлобалну кризу и инфлацию бул „тунї за учашнїкох, а драги за нащивительох”. Отже, як гварел, видавателє репроматериял (папер, тинту…) купую по европских ценох хтори на ґлобалним тарґовиску нєпреривно рошню остатнї три роки, а животни стандард нашей публики нє европски. Правда, скоро шицки видавателє обезпечели атрактивни саямски попусти, и цени вигоднєйши як у кнїжкарньох, алє нє треба ше спреведац – гоч и на попусту, скоро шицко драгше од полней цени пред корону. Прето того року була обачлїва гужва у сектору з половнима кнїжками и антиквариятом, дзе скорей углавним доходзели лєм колекционере и библиофили.

Друге, и читательна публика и видавателє свою интеракцию –  тарґовину и информованє о нових виданьох, у медзичаше у велькей мири преориєнтовали на онлайн сферу. На веб сайтох видавательних хижох, специялизованих кнїжкарских диґиталних платформох и порталох за тарґовину мож найсц скоро шицко, а рижни акциї, попусти и вигодносци тирваю скоро през цали рок. Лоґичне питанє, же нач ше трапиц по Беоґрадзе, влєчиц торби зоз тарґом лєбо плациц драги закупи штандох, кед шицко мож покончиц з власного дому. На щесце, лоґика єдно, алє духовна потреба цошка инше. Як цо нє исте патриц представу, слухац концерт лєбо навияц за свой тим на телевизиї чи интернету, лєбо шедзиц у театру, сцискац ше у даяким клубу лєбо навияц на стадиону, так ше нїч нє може мерац зоз чувством кед ступиш до саямскей гали, а заплюснє це морйо кнїжкох… На концу, фаховци гваря же и сама кнїжка будзе класични медий хтори найдлужей прежиє  налєт виртуалних суроґатох, хтори биоскопи, новинки лєбо винил нє витримали.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ