Пчоли змесцени у загради поконцу хижи покойних родичох на Долнїм шоре у Шидзе, под брегом и доокола єст надосц древка, та су у таким амбиєнту як кед би були даґдзе у даяким лєше, на Лїповачи або подобне.
Гваря же бриґи котри маме на роботи найлєпше превозиц даяк у природи, а того ше трима и дипломовани правнїк и судия Мирослав М. Цирба, хтори вошол до швета пчоларства и то му гоби. Пчоларство нє лєгке, а то мож обачиц праве и з його прикладу, бо по тераз уж на два заводи пробовал тримац пчоли. Як гвари, першираз то було ище 2006. року.
– Теди сом достал два кошнїци од родзини Ивици Болдиша и почал сом о пчоларстве учиц од нього. Бул сом млади, пошол сом до войска и през жиму ми пчоли препадли. 2011. року, после пейцох рокох павзи, сом од Влади Джунї тиж достал два кошнїци, алє ми и вони препадли през жиму од америцкей чуми. А вец настала ознова длугша павза у пчоларстве – гвари нам Мирослав.
У априлу 2024. року купел од пайташа пейц кошнїци. Змоцнєл дружтва з пейцох рамох же би достал моцни дружтва. Здобул знанє о пчоларстве зоз кнїжкох, интернету, од самих пчоларох и добре ше порихтал. Як би ше у народзе гварело, то „треце щесце”. Дума же тераз будзе шицко у шоре и же вецей нє будзе правиц початнїцки гришки.
– Тераз и дзеци уж одросли и єст вецей часу за пчоларство, бо ту вше треба дацо учиц, водзиц рахунка, старац ше и препатрац лади. Кажда сезона иншака, хвиля нє вше иста, а од шицкого того завиши и як ше треба старац о пчолох. Прикармюєм их зоз цукровим сирупом и поґачу, того меду цо було сом им зохабел же би добре прежимели, а у януару достали поґачу и за тераз шицко у шоре – гвари Цирба.
Пчоли змесцени у загради поконцу хижи покойних родичох на Долнїм шоре у Шидзе, под брегом и доокола єст надосц древка, та су у таким амбиєнту як кед би були даґдзе у даяким лєше, на Лїповачи або подобне. Мирослав нам гварел же су ту защицени од витру и барз моцного слунка, та за тераз кошнїци нє будзе нїґдзе селїц. Блїзко доокола поля, та пчоли можу одлєциц и пейц километри на пашу.
Тиж ше намага защициц пчоли, окреме кед слово о опасней америцкей чуми. Кед шицко будзе так як задумал, планує формовац нови дружтва пчолох и кошнїци. Гварел нам же тот гоби нє тунї, бо кед пораховал кельо му пенєжи на початку требало за дружтва, кошнїци и опрему, то було дас коло 1.000 еври у першим року. Алє после того, окрем пребуваня на швижим воздуху у природи, и пчоли принєшу хасен з природного домашнього меду. А Мирослав нам на концу гварел же нас обвисци и повола же бизме призначели и перше фурканє меду…
У добрим року єст меду
Наш собешеднїк толкує же кед рок добри, а и моцни пчолово дружтва, мож достац и 50 килограми меду у сезони по кошнїци. То лєм теоретичне количество, бо остатнї роки досц пременлїви. А пчолом тиж, гвари, треба зохабяц коло 10-15 килограми меду по лади же би ше могли розвивац.
