Перла по перлу – уметносц

автор Ол. Живкович
362 Опатрене

Вишиванє з перлочками започало зоз проєктом „Нїтка любови у фамелиї” у Духовно-пасторалним центру „Св. Йосфата” у Руским Керестуре. Шестра Авґустина Илюк, СНДМ, вєдно зоз родичами и дзецми започала проєкт у котрим родичи пренєсли дзецом духовни и традицийни вредносци, бо кажди член фамелиї уткал до салветки за вельконоцну кошарку найзначнєйше у живоце: свою виру, традицию, язик и найважнєйше, любов.

Зоз Центру, пелцер ше „приял” и розширел по валалє, алє и по сушедних местох. Тота технїка вишиваня, котру ш. Авґустина принєсла зоз України дзе ше оддавна практикує, у Сербиї нє така барз позната и вшадзи виволує интересованє шицких котри видза тоти мали уметнїцки дїла.

Вишивка з перлами, яка то страсц!

Силвия Гардийова ше зоз вишивку з перлами стретла кед єй наймладши син у Центру почал вишивац новорочну ґомбулю. Вон ю започал, докончел и того року пишно стала на штред крачуна. Силвиї ше вишиванє попачело, а тераз уж ма вельо вишити роботи зоз перлами.

– Любела сом вишивац и скорей, а вишиванє з перлами ми було цошка иншаке и нове. Найволїм вишивац природу и животинї, и вишивам тото цо ме прицагує. Можем повесц же ми виволанє кед мам векшу роботу, зоз цо вецей перлами рижних фарбох. И кед починам, барз ме интересує яки на концу будзе резултат. Дакеди сом уж вистата, видзим же уж позна годзина, алє вишивам же бим видзела цо випаднє.

Силвия дома и нїґдзе нє роби. Прето, кед закончи роботи по обисцу, шеда и почина вишивац. З перлами мож вишивац и у дружтве, алє вона найволї кед є сама дома.

– Мнє вишиванє барз змирює. Кед сом нервозна, вец ше лапам до вишиваня. Можем ше виключиц и нє штудирац, нє роздумуєм нї о чим, лєм о роботи. Єдна позната ше ми питала чи єй вишиєм Марийов образ у златних ниянсох, котри єй мац подаровала, бо вона роби и нє ма часу. Пристала сом и думам же го вишиєм за два мешаци.

Силвия вишива и писанки, а велї уж и подаровала. Гвари, кед єдну роботу започнє – нє престава док ю нє вишиє. Найволї вишивац зоз рижнофарбовима перлами, бо ше єй видзи же вец на концу робота красше випатра.

Док зме бешедовали зоз Силвию, єй сушеда и пайташка котра ю уведла до швета перлочкох, пришла и поуказовала цо нове, а тунє, нашла за вишиванє. Було то древене постолє за вельконоцни писанки зоз мустрами курочки, когуцика, курчатками, котри ше з перлами вишива на древеней подлоги. Як и шицки любителє вишивки з перлу, такой зме поручели нови мотиви за наиходзаци швета.

Тоти вишивки зоз перлами ше поручує зоз України, єст даскельо сайти на котрих ше роботи опатри, як и даскельо ґрупи на Фейсбуку прейґ котрих ше поручує.

То мойо средство за змиренє

Марию Планчакову велї добре познаю, бо є и членїца Здруженя женох „Байка” и Центру „Йосафата”. Цеши ше же ище вше ма и очи, и руки, и сцелосци за таку роботу, а ма 71 рок. Люби и зна шицки ручни роботи окрем гекланя, алє и тото нє научела лєм прето, же нє сцела. Зна и ткац, и додава же кед дакому руки стоя на таке, вец му стоя на шицко. Значне єй буц активна и дума же то, без огляду на роки, барз добра активносц.

– Нє штудирам цо ме болї и якей мам бриґи. Кед вишивам зоз перлами, скапу шицки бриґи. Вше треба позитивно думац, роздумовац же цо ище нове поробиц, треба буц и упарти. Дай ми Боже добри очи и розум же бим ище длуго могла робиц тоту роботу котра ме змирює. Кед мам даяки бриґи, перли ми як бенседин – енерґично толкує Мария.

Кед зме ше єй питали прецо праве перли, гварела же прето же су вельо интересантнєйши од вишиваня зоз вулом. Вул якош тупши, нє ма таки красни фарби. А перлочки єст рижни и таки су красни блїщаци!

Планчакова найвецей предава дробни роботи: писанки, ґомбулї, рижни прикраски котри часто сама обдумує. Розлика медзи вишиваньом велькей икони и дробнєйшого украсу лєм у велькосци. Воно, правда, векше задовольство кед вишиє дацо вельке. За вишиванє, менши роботи зґоднєйши, а векши виволанє. Кед почина вишивац нє обава ше, алє вишива док робота нє готова.

– О даяким вельким заробку нє мож бешедовац. На дробнєйших роботох кельо уложим, тельо и достанєм. Добра вишивачка през дзень може вишиц коло 2.000 перли, бо очи вистаню. Нє мож поровнац роботу на полю и при перлох. Робота на полю чежка, док сом могла я и на полю робела. А тераз пришол час за лєгчейшу роботу. Шедзим и джобкам. Кельо ше ми сце, тельо и вишивам. Покля мам задовольство, а мам го, покля ме тота робота змирює, робим за свою душу. Кед дацо и предам, з тим лєпше.

Як гваря людзе, каждому руки на дацо стоя. Тим з котрима зме бешедовали, стоя на вишиванє зоз перлами.

Як тота технїка дошла по Керестур

Вишиванє зоз перлами до Керестура пришло прейґ шестрох Служебнїцох зоз України, дзе тоту робота робя аж и дзеци. Нєдавно, през крачунски швета, до Руского Керестура зоз Виноградова у України, вєдно зоз шестру Тарсикию Ивасик, СНДМ зоз дому ДБСТ „Дитятко Ісус” бл. Омеляна Ковч, пришли и дзеци о котрих ше ш. Тарсикия стара. То дзеци широти, котрим вона и мац и оцец. Же би им було лєгчейше, дзеци у Дому робя ручни роботи зоз такволанима кришталями (диямант технїка) и предаваю их заинтересованим.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ