Семафор без семафора

автор к. джуджар 10. октобер 2021

Єст велї ствари котри треба вжац до огляду кед ше ма розвагац чи лєпше жиц на валалє, чи у городзе. Гласам за валал. Указало ше, окреме у остатнїм чаше, же живот на валалє ма велї предносци. Од здравшого способу живота, прейґ меншей гужви и розпеченого бетону, до ситуациї зоз корону.

Пандемия вирусу корона принєсла драматични пременки каждому поєдинцови и людзе ше мушели зочиц зоз численима проблемами и утратами. Збунєтосц, нєсиґурносц, еґзистенциялни страхи, осаменосц. З другого боку, цале тото, потераз нам нєпознате искуство принєсло и свойофайтову солидарносц медзи людзми, старанє о ближнїх зоз котрима зме анї нє були таки блїзки, о сушедох, о приятельох.

Тиж, вельке вдеренє прецерпела и просвита, односно школа. У тим школским року уведзени „семафор модел” котри у тей хвильки ище вше на моци. Як и шицко на тим швеце, так и тото ма свой добри и подли бок. Подли бок тот же може настац хаотична ситуация кед ше школяре ознова почнє дзелїц по ґрупох або, зохрань боже, ознова буду на онлайн. Хто у таким (уж прежитим сценарию) зачува здрави розум, кажда му чесц. Заш, добри бок же ше при тим моделу заступа децентрализация. То значи же Министерство нє будзе накладац же би шицки школи прешли на онлайн наставу, алє ше будзе провадзиц указателї зоз терену – покля безпечне, ходзи ше до школи, без огляду же можебуц уж у сушедним месце школа розпущена пре корону.

Прешлого школского року главни город диктирал темпо и саму роботу просвити у цалей держави. Як було там, так мушело буц вшадзи. З оглядом на тото же Беоґрад, та и други векши городи маю векше число жительох, цалком розумлїве же и можлївосц за хороту векша. По самей лоґики, хороти ше зявюю дзе численосц векша и з тим и вироятносц за єй преношенє и оберанє векша. Спрам того, живот на валалє вшелїяк у предносци. Менше число жительох – менша шанса же ше мож похориц.

Остава нам видзиц же як ше цала тота задумана система отрима у пракси. Вше баржей видно же нє шицки єднак прилапюєме и розумиме озбильносц ситуациї. И за тото єст причина, а то диктат од горе. Цалого лєта ше ходзело на спортски змаганя, на концерти, ишло ше на лєтованя, а тераз ознова виходзи же годзини физичного воспитаня и музичней култури найопаснєйши пре блїзки контакт медзи школярами. То лєм єдна од стварох прецо ше траци довириє и до Кризного штабу, и до медицинарох, та и до самей власци. Як ше да заключиц зоз приложеного, та и зоз ситуациї у цалей держави, яґда же семафор роби, лєм му шветла нє швица як треба. Затераз, плїваме. Лєм нє треба правиц додатни габи.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 79 раз, нєшка 1)