Шветла, камера – знїма ше!

автор к. джуджар 11. април 2020

У Сербиї, у марцу, започала нова „ера” у образованю. По першираз на телевизиї ше зявели учительки котри отримали наставу за школярох основней школи на телевизийней програми. И так започала нєзвичайна (нє)каждодньовосц.

Зоз таким типом настави ше нараз мушели зочиц шицки: и школяре, и просвитаре, а боме и родичи. Шицко було зорґанизоване нагло, алє ше на концу концох указало же є удатне, и цо найважнєйше – же є интересантне школяром. Видзиц свою учительку, наставнїцу на телевизиї як виклада годзини, то нє каждодньовосц. У тим, анї Руснаци нє винїмок.

Накадзи настал позарядови стан и престала порядна настава, наша школа ше такой зорґанизовала виртуално, та прейґ вайбера и ґуґл учальнї предлужена настава. Держава ше остарала же би и меншински заєднїци мали нагоду презентовац мацерински язик прейґ медийох. Годзини були знїмани у керестурскей школи „Петро Кузмяк”. Тото подняце Школа витворела по налогу Министерства просвити у сотруднїцтве зоз Радио-телевизию Войводини, а зоз координацию Националного совиту Руснацох. У реализованю такей файти настави участвовали учительки од першей по штварту класу и наставнїци котри викладаю руски язик у висших класох основней школи.

Понеже сом була єдна з нїх, можем пошведочиц же стануц опрез камери наисце нє шицко єдно. Тримац годзину без школярох, у празней учальнї, без повратней информациї, наисце чежко. Наша робота вязана за директну интеракцию зоз школярами та мож точно видзиц по школярох як чече годзина, чи треба повториц дацо, або на иншаки способ потолковац. Видзи ше вираз на твари школяра, та и тота файта нєвербалней комуникациї барз важна же бизме ше сами могли преценїц же як вообще чече годзина. Саме знїманє подрозумює и трему, заш лєм нам то нєприродни обставини. Ми нє ґлумци и нє звикнути зме на камери. Поведзене нам же бизме задумали же школяре у учальнї. То просто нє мож вивесц так, як кед би школяре були наисце присутни. З оглядом на тото же нас шицких тота ситуация нєсподзивала, нє сцели зме школяром направиц дацо нєзвичайне, алє ше намагац же би ше им тота файта стресу цо менєй рефлектовала на каждодньови живот. Так годзини були обдумани як кед би настава анї нє була претаргнута, робело ше на класични способ. У нєшкайшим чаше школяром доступни сучасни технолоґиї, а гварим, Школа орґанизовала и ґуґл учальню, та вец питаня мож поставиц там, цо ше настави дотика.

Думам же настава на далєкосц одлични поцаг, прето же така форма настави сама по себе ма свойо предносци. Постої одложене патренє кед школяр нє сцигнул дацо записац, або ше прислухал, або дацо нє зрозумел. Значи, мож павзирац або врациц знїмок назад, та повториц. Найважнєйше у тим шицким нє страциц дзеку и мотивованосц.

Понеже ше тото шицко роби на уровню меншинскей заєднїци, на хасен би було кед би шицки ровноправно участвовали. Маме три школи дзе ше настава одвива на руским язику, та би ше могол тот „проєкт” ровноправно одвивац и у других руских школох, односно як у Керестуре, так и у Коцуре, и у Дюрдьове. Понеже зме шицки у истей „мачанки”, зоз добрим сотруднїцтвом и колеґиялносцу, вєдно предрилїме и тото прейґ глави.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 219 раз, нєшка 1)