Компания „Митрос” зоз Сримскей Митровици планує у Сриме обновиц продукцию швиньох за кланє и у тим напряме уж зробела перши крочаї. Медзитим, искусни парасти гваря же би шицки условия требали буц познати, алє и таки же би ше продукция виплацела.
У валалох коло Сримскей Митровици вжиме отримани стретнуца з парастами, же би ше упознали з можлївосцами карменя швиньох и же би вони дали свойо зауваги и предлоги.
Компания „Митрос” обецує же одкупна цена такволаних цеплих половкох нє будзе спод 180 динари за килограм. За парастох хтори уж кармели швинї така цена нє барз прицагуюца, бо то, як гваря, значи же ше одкупйовачови предава обробену половку, а нє швиню по чежини живей ваги.
ЧЕКА ШЕ ПОЗНАТИ УСЛОВИЯ
„Митрос” пре обнавянє статкового фонду планує отверанє вецей такволаних репро-центрох у хторих ше будзе продуковац прашата. Як нависцене, єден би мал буц и у Шидзе. Чежко повесц чи то будзе прицагуюце за парастох хтори уж скорей продуковали викармени швинї же би ознова наполнєли кармики, лєбо же би дахто першираз почал продукцию, покля нє буду познати шицки условия продукциї.
Наприклад, Мирослав Мохнацки зоз Шиду пред коло 20 роками кармел швинї и сотрудзовал з Индустрию меса „Срим” зоз Шиду. Було то 1998. року и початок бул добри.
– Од клальнї сом достал штири прашачки и требал сом их виплациц зоз прашатми. Звишок прашатох клальня одкупйовала одо мнє, або ми их заплацели же бим предлужел карменє по чежину медзи 90 и 130 килограми. Вони обезпечовали и покарму и ветеринарску защиту, а мойо було же бим обезпечел змесценє у кармику и кармел их и допатрал. Обрахунок ше запровадзовало мешачно и могло заробиц плацу, цо було важне, бо моя супруга нє була занята. Медзитим, клальня препадла, и после того сом вецей нє кармел швинї за предай, алє лєм за свойо потреби – потолковал Мохнацки. Вон додал и же чул же „Митрос” планує порушац продукцию кармених швиньох, алє же условия нє познати.
ЗАВАР КАРМИК ПРЕД ТРОМА РОКАМИ
Єден з познатших продуковательо швиньох у Шидзе Воїслав Степанчевич, пред трома роками завар кармик и одустал од тей роботи.
– Длуго сом кармел швинї, алє кед сом пред трома роками по каждей випорученей швинї страцел 30 еври, престал сом з карменьом и кармик остал празни. Кед же наисце цена хтору би „Митрос” понукнул будзе лєм 180 динари за цеплу половку, то нєдосц и водзи ґу утрати. Бо, по єдней половки просеково ше достава медзи 35 и 40 килограми, а за тото нє мож заробиц. Кельо видзим, увага баржей на вельких продуковательох, а дробнєйши у таких обставинох нє маю нїяки можлївосци за продукцию. Лєпше би було кед би, наприклад, ґарантована цена була 160 динари, алє по килограму живей ваги и зоз сиґурносцу же цена нє спаднє, а же швинї на час буду одкупени и виплацени – гвари Воїслав Степанчевич.
ЗМЕНШАНА ПРОДУКЦИЯ У СЕРБИЇ
По податкох Републичного заводу за статистику, на концу прешлого року, у одношеню на исти период 2015. року, у Сербиї єст осем одсто менєй швинї, хторих ше найвецей продукує у Войводини.
Влонї зме увезли 12 600 тони швиньского меса, а вивезли 3 390 тони. Увоз швиньского меса у тим року будзе вельо менши, бо цена виєдначена зоз жемами ЕУ, прекоментаровал Ненад Будимович, секретар Здруженя за статкарство у Привредней комори Сербиї.
