Лена Войнич Тунич, IV, Суботица

ЯР

            З яри шицко розквита. Квитню овоци и дробни квецики у трави и красна нам хвиля. З яри яґод кед би шицко ознова почало жиц. Вшадзи видзиш дзеци як ше бавя по желєней трави. Птици шлєбодно лєца вшадзи, а трава вше желєнша.

Александра Младєнович, IV, Шид

ЯР

            Любим яр прето же квитнє квице. Вяри фарбиме писанки и пририхтуєме ше за Пасху. Ґовлї и ластовки ше врацели зоз цеплих крайох, а теди идзем и до Руского Керестура на Вельку ноц до шестринїцох.

Маруся Цирба, IV, Шид

ЯК ПРИВИТАМ ЯР

          Кажди рок ма свойо рочни часци, а шицки людзе почувствую рижнородносц котру вони зоз собу приноша.

          Панї Жима почала паковац свойо куфри, а яр помали сцигує з далєкей драги до нашого валалу. У воздуху чувствовац пременки. Природа меня свойо шмати, а людзе весели прето же хвиля цеплєйша. Каждого року исте питанє: Як привитац панї Яр? Чи єй лєм тепих розпрестрец, понеже вона уж домашня, чи наисце цошка нове здумац? Того року, яр привитуєм на иншаки способ, з розширенима руками и з полним шерцом, прето же сом годна вецей часу препровадзовац вонка. Кед придзе яр, найволїм ше бавиц у дворе зоз шестричку , мальовац древа и їх нови шмати хтори маю нїжни фарби. Яр ми облюбена рочна часц, прето же ше шицко будзи. Думам же людзе лєдво чекаю най жима пойдзе, понеже вец престава топенє до пецох, та можу вецей часу препровадзовац вонка и шпацирац ше. Вяри шмати нє таки груби, шицко красше и лєгчейше.

          Наздавам ше же тота яр, як и кажда потераз, будзе красна и богата з палету рижнороднима фарбами. Най би тей яри днї шицким були цо красши, а людзе задовольнєйши.

Христина Шовлянски, III, Коцур

МОЙ ЛЮБИМЕЦ

          Мойо вельке жаданє мац помаранчецову мачку. Кед бим ю мала, волала би ше Кира. Мала би и мали мачата зоз хторима бим ше бавела кажди дзень.

         Кира би мала белави очи, мегку шерсц и була би прекрасна. Вше би була чиста. Кед би була красна хвиля, ми два би ше шпацирали, бавели и гомбали на гомбалки, а вона би цали час грала. Кира би була и добри ловар, та би оганяла миши. Кед би була гладна, давала бим єй єсц ґранули и млєка.

          Любела бим кед би ше ми жаданє єдного дня виполнєло и кед бим мала мачку. Шицким дзецом бим препоручела же би за свойого любимца вибрали єдну мачичку, або кандура.

Ана Тимко, III, Коцур

ДОК ВИРОШНЄМ…

Док вирошнєм жадам буц полицай, прето же полицай шмели и помага кому помоц потребна. Полицає чуваю мир и шор у валалє. Жадам же би ше шицки у моїм окруженю чувствовали безпечно, як младши, так и старши.

Филип Хромиш, III, Дюрдьов

МОЙ ОЦЕЦ

Мой оцец хлоп прави,

овци штрига як од шали.

Камион вожи,

шлюнок розвожи.

Мой оцец фармер прави,

обера овоци у загради.

Карми животинї, траву коши,

а вецка ю сам розноши.

Павле Бандич, II, Руски Керестур

МОЯ ШЕСТРА

Мнє окреме блїзка особа то моя шестра. Вона ма 12 роки и досц є висока. Ма красни кафово власи и кафово очи, хтори ше вше благо швица кед ше шмеє. Моя шестра добра и вредна. Вше ми помага кед ми дацо нєясне. Вельо часу препровадзуєме вєдно. Люби облєчиц тренерку, лєбо ношиц даяки дзивчатски шмати. Вона барз активна. Тренира карате, ходзи на фолклор и балет, а попри тим грає и на клавиру. Шицко то роби з дзецку и з вельо труду. Кед ма шлєбодного часу, люби ше вожиц на ролерох, лєбо ше бавиц зоз барбиками. Од музики люби слухац ґрупу „Квин”.  

Я барз любим свою шестру, прето же є добра, весела, мудра и вше ту за мнє.

Феликс Ковач, II, Руски Керестур

ДОК ВИРОШНЄМ

                Вироснуц значи мац свою роботу. Док вирошнєм, будзем фризерка.

                Док закончим факултет, направим свой фризерски салон. У салону буду заняти мойо товаришки котри жадаю робиц зо мну. Даєдна будзе фризерка, шминкерка, козметичарка, а даєдна маникирка. Мой салон будзе вельки. У салону будзе стол, карсцелї, гребенї, фен, жвератко… Салон будзе робиц од 9 до 20 годзин. То будзе хлопски и женски салон.

                 Шицки можу присц до салону и чувствовац ше приємно.

Лара Салак, III, Дюрдьов

У АВАНТУРИ ЗОЗ ТОМОМ СОЄРОМ

           Том Соєр бул нєсташни и знаходлїви. Жил з нину Полу нєдалєко од рики Мисисипи. Попачел ше ми його характер и любел бим мац такого товариша.

           У дружтве зоз Томом Соєром було би праве уживанє. Ходзели бизме ше купац у рики, лапали бизме риби и покрадзме єдли нинов скрити маджун. Ишли бизме глєдац закопане благо. Кед бизме го нашли, подзелєли бизме худобним, а дакус би остало и нам. До школи бизме ходзели лєм кед ше нам сце, а кед нє, правели бизме ше же нас болї брух, лєбо нога. У школи бизме вєдно шедзели у лавки. Том би ме научел як ше правя шверци. Шицки дзивчата би були залюбени до нас.

           Мам и я таке дружтво зоз хторим ше ходзиме шейтац, вожиц на бициґлох и купац на базен. Любел бим кед би ше ґу нам придружел и Том Соєр.

Алекса Шомодї, VII, Руски Керестур

ЦО МИ ЗАВАДЗА ПРИ СТАРШИХ

           Од кеди сом у тих рокох у хторих сом почала уходзиц до пубертету, чувствуєм ше як кед би ме нїхто нє слухал, анї нє розумел. Старши думаю же я нє знам цо бешедуєм и же нє мам право лєм прето же сом дзецко, алє то нє вше так. Кед им пробуєм потолковац же я мам право, а нє вони, лєм змахню з главу же би я нє випадла мудрейша.

          Пре шицко тото ше барз часто вадзим зоз старшима у фамелиї. Найвецей ше вадзим зоз маму пре даяки мали причини, а найменєй зоз старшим братом. Думам же то прето же вон лєм три роки старши одо мнє и прешол през тото подобне през цо я преходзим и чувствуєм же ме вон найбаржей розуми. Мама и я ше найчастейше спричкаме коло облєканя. Вона вше гутори же ми будзе жимно без якни, або дукса, а я гварим же нє будзе прето же 15 ступнї и вец ми вона гвари: „Добре, роб цо сцеш, нє интересує ме кед ше змаржнєш и похориш, я це нє будзем водзиц до дохтора.” Кед сом була менша, кед ме баба чувала, бо мама и тато були на роботи, вше сом ше вадзели зоз ню. Тераз, кед ше нє стретаме кажди дзень, нє вадзиме ше. Тато и я ше углавним складаме, алє повадзиме ше кед вон на мамовим боку у даякей звади у хторей я мам право, алє вони обидвойо нє сцу то припознац, лєбо кед ше повадзим зоз младшим братом, а вон знова завежнє його бок, прето же вон младши и я треба же бим попущела. Завадза ми кед ше ми дахто старши хто ми нє фамелия пробує мишац до живота. Теди бим ше найдзечнєйше повадзела, лєбо бим им гварела же вони нє маю нїч зо мну и же су ми нє родичи, алє ми мама и тато вше гуторели же мушим почитовац старших и же им нє шмем одповедац.

             Розумим же ше шицки вони лєм стараю за мнє и же ми даяки їх совити, пре хтори ше тераз вадзим з нїма, буду значиц познєйше у живоце и же им будзем подзековна.

Мария Рамач, VII, Дюрдьов