Єден вик нашей ґраматики

автор Г. Медєши
213 Опатрене

Мож з правом повесц же виходзенє Граматики бачваньско-рускей бешедиˮ др Ґабра Костельника представяло, а и нєшка представя барз важну историйну подїю и за наш народ и за цалу славистичну наукову явносц. За тедишнї час то бул драгоцини фундаментални приручнїкза тих цо преподавали руски язик, алє и потребни и хасновити учебнїкза тих цо го учели.

Точно пред сто роками 1923. року, у Сербскей манастирскей друкарнї у Сримских Карловцох видрукована наша перша ґраматика. Волала ше „Граматика бачваньско-рускей бешедиˮ. Написал ю др Ґабор Костельник, професор у Львове, а видаватель єй Руске народне просвитне дружтво Руски Керестур.

            Костельникова „Граматикаˮ зложена зоз шейсцох часцох. У першей часци („О писаню и вигварянюˮ) облапени 18 поглавя: Звуки и букви; Кирилска азбука; Самогласни и нєсамогласни звуки; Цо маме знац о самогласних звукох?; Цо маме знац о нєсамогласних звукох?; Старославянске ѣ (ят) у нашей бешеди; Старославянске ѧ (я, ен, ем) у нашей бешеди; Старославянски нєполни самогласни звуки ъ (йор) и ь (їр) у нашей бешеди; Змегчанє; Пременка звукох; Пременка нєсамогласних; Пременка самогласних (або презвук); Випаданє звукох; Вкладанє звукох; Полноглас; Преруцанє звукох; Склади; Наглашка).

            Друга часц „Граматикиˮ („О значеню и твореню словохˮ) зложена зоз двох поглавйох: „О значеню словохˮ и „О твореню словохˮ; Треца часц то „Oдменка словох (меновнїкох, придавнїкох, заменовнїкох, числовнїкох, часовнїкох)ˮ, у Штвартей часци „О словох през одменкиˮ, у Пиятей – „Складaняˮ, а у Шестей часци: „Писовняˮ. У поглавю „О значеню и твореню словохˮ интересантне наглашиц Костельниково становиско же „1. кед єст свойо слово, та нє шлєбодно брац цудзе… ; 2. Дзе нє маме ище свойо, там треба створиц нове слово, або вжац слово зос нашого кнїжкового або зос сербского язика, алє треба тото слово применїц ґу духу нашей бешедиˮ.

Напевно же Костельник знал за розлику народна бешеда – литературни язик, а як европски ориєнтованому филолоґови нє могли остац нєпознати теорийни аксиоми як цо „langue – parolˮ , т.є. „бешеда – язикˮ, а заш лєм медзи тоти два концептуално-терминолоґийни парадиґми положел знак єднакосци: „Граматика то наука о бешеди (язику). Бешеда (язик) то средство зос хторим ше єден чловек може спорозумиц з другима людзмиˮ.

            Як цо ше сучасни сербски литературни язик нєшка у велїм розликує од язика Вукового периоду, так ше и наш литературни язик, голєм цо ше ґраматичних терминох дотика, розликує од терминох яки Костельник у „Граматикиˮ хаснує. Так, наприклад, придавнїки з „Граматикиˮ нєшка хаснуєме як прикметнїки; часовнїки як дїєслова; нєозначенїк – инфинитив; приставки – применовнїки; мужески род – хлопски род; самогласни и нєсамогласни – вокали и консонанти; писовня – правопис, зровнанє фурмох – складанє формох; розвите виреченє – зложене виреченє; числовнїки редовни – шорни/порядково числовнїки итд.

            Мож з правом повесц же виходзенє „Граматики бачваньско-рускей бешедиˮ др Ґабра Костельника представяло, а и нєшка представя барз важну историйну подїю – и за наш народ и за цалу славистичну наукову явносц. За тедишнї час то бул драгоцини фундаментални приручнїк за тих цо преподавали руски язик, алє и потребни и хасновити учебнїк за тих цо го учели. Костельникови ше нормовац бачваньско-руску бешеду и поставиц ю на уровень стандардизованого язика, вшелїяк, на добробут народу удало, так же його познєйши нашлїдователє – Гавриїл Надь, Микола М. Кочиш, та Мария и Евґений Чакан, Микола Скубан, Яша Баков, др Михайло Фейса, др Яков Кишюгас, др Оксана Тимко Дїтко, др Евґения Барич и др Юлиян Рамач на рижни способи, крачаюци по його ступайох, дали творче доприношенє нормованю нашого язика, рушали нє вецей од диялекту, алє од стандардного язика. Тиж так и иножемни слависти як цо др Александер Дуличенко, др Митар Пешикан, др Свен Ґуставсон и други.

            През тот єден вик, наш язик з „Граматику бачваньско-рускей бешедиˮ др Ґабра Костельника постал розвити и нормовани литературни язик, ровноправни зоз другима славянскима язиками.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ