У юнию, док ище нє почал лєтни розпуст, навелько ше тлачело. Тераз, правда, школа почала алє по календару ище тирва лєто, кукурица скоро же виламана. Витлачени и слунечнїк, а сою скоро анї нє вредзи споминац. И того року, як да єй на польох анї нє було. Ище лєм виняц цвиклу, хтора и иншак уж роками нє гит-култура, цо пре глобални тренди, цо пре нашо стандардни домашнї болячки – нєдоповедзеносц коло одкупних ценох, паритетох и политики полнєня робних резервох, та на шор приходзи нови циклус у природи и дружтве – єшеньска шатва, лєбо, з другима словами, лапанє за главу цо и як далєй.
З рока на рок, такволана велька польопривреда, односно класичне польодїлство з традицийнима и найзаступеншима културами, церпя вдеренє за вдереньом и пре природу, и пре дружтво. Нєупитне же ше клима меня – суперкелийски бурї, мало-мало побиє ляд, єден рок вилїви, а други суша и спраготи. Прето нам и польодїлски календар як да похибел, а тото цо важело як заповидана правда од часу дїдох и прадїдох, вецей нє бави. Ґу тому, од пандемиї по воєни зраженя хтори уплївую на найвекших шветових продуковательох репроматериялу и найважнєйши транспортни рути, цени нафти, штучних гнойох, а пошлїдково и шицкого иншого цо потребне за єден польопривредни циклус нєпреривно ше меняю, а стаємно рошню.
Найгорше же цену каждей пременки плаци и чувствує праве продукователь. Кед урожай добри, квантитет збива цену. Кед є подли, вец цену збива увоз. Скоро же шицко єдно чи крава тлуста, чи худа.
Питанє лєм чи ше наша польопривредна продукция континентално-степского типу (так зме голєм учели у школи) годна адаптовац на нови обставини – нє же нєт знаня як и же нєт од кого научиц, алє пре уж спомнути боляк домашнього планованя – нєдошлїдну аґрарну политику хтора ше меня як витрик задує, од министра по министра, од єдного инвеститора и стратеґийного партнера по другого. Горки и драматични апели яки вше частейше слухаме и од параста з поля и од академика з кабинету же кед же ше дацо такой нє пременї, кед ше держава нє довола до розума, о рок-два нє будзе досц хлєба, яґод да нїхто нє чує. Вше єст цошка важнєйше. Косово, литий. Просвита, здравство. Експо, нуклеарни централи. Чом у предавальньох нєт плазми. Список вше длугши, а польопривреда якошик вше остава на його хвосце. Поправдзе, хлєба будзе, вше єст одкаль увесц жита и муки, лєм нє будзе таки тунї. Будзе и цукру, и олєю. А озда конєчно сцигнє и плазма.